Рішення № 13836124, 14.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2011 р. Справа № 20/4

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи

до відповідача Фермерського господарства “Власюка В.В.”

про стягнення в сумі 99 372 грн. 55 коп..

В судовому засіданні від 8 лютого 2011 року приймали участь:

Від позивача: Богуцький В.С. (дов. № 38 від 04.06.09р.).

Від відповідача: Власюк В.В. –голова фермерського господарства.

Прокурор: Криворучко А.О. (посв. № 10 від 23.03.09р.).

В судовому засіданні від 8 лютого 2011 року оголошувалася перерва до 14 лютого 2011 року до 11 год. 30 хв..

В судовому засіданні від 14 лютого 2011 року приймали участь:

Від позивача: Богуцький В.С. (дов. № 38 від 04.06.09р.).

Від відповідача: не з’явився.

Прокурор: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Корецького району (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фермерського господарства “Власюка В.В.” (надалі - Відповідача) на користь держави в особі Позивача кошти за невиконання умов форвардного біржового контракту № 581Ф від 6 березня 2009 року в сумі 99 372 (дев’яносто дев’ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 55 коп..

25 січня 2011 року Прокурор, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав заяву від 25 січня 2011 року (а.с. 28), в якій уточнив прохальну частину позову та просить стягнути з Відповідача на користь держави в особі Позивача 99 372 (дев’яносто дев’ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 55 коп. штрафних санкцій.

7 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав відзив № 26 від 7 лютого 2011 року (а.с. 55), в якому, фактично визнає позовні вимоги, проте, в зв’язку з обставинами викладеними у відзиві, просить пролонгувати виконання контракту з урожаю 2011 року та просить в порядку частини 2 статті 218 Господарського кодексу України зменшити розмір нарахованих штрафу і пені.

Прокурор в судове засідання від 14 лютого 2011 року не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач в судове засідання від 14 лютого 2011 року не з’явився, про причини неявки свого повноважного представника не повідомив. Водночас, суд зауважує, що 14 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав лист № 31 від 11 лютого 2011 року (а.с. 93) з відповідними додатками, зокрема з відзивом, однак суд не бере його до уваги, оскільки, згідно відмітки працівника канцелярії господарського суду Рівненської області, вказаний лист був зданий до канцелярії після проведення судового засідання (після перебування суду в нарадчій кімнаті та після оголошення вступної та резолютивної частин рішення), а саме 11 год. 45 хв., що відповідає часу закінчення судового засідання, який підтверджується протоколом судового засідання від 14 лютого 2011 року (а.с. 92).

Водночас, суд зауважує на те, що вищевказані дії Відповідача прямо свідчать про недобросовісне користування Відповідачем наданими йому правами.

В судовому засіданні від 14 лютого 2011 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 6 березня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений форвардний біржовий контракт № 581Ф (надалі - Контракт; а.с. 7-8), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та умовах даного Контракту Відповідач зобов’язався передати у власність Позивача пшеницю 4 класу в кількості 2 000 тонн по ціні за тонну без ПДВ 945 (дев’ятсот сорок п’ять) грн. 51 коп. та по цінні за тонну на базисі поставки з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп., на загальну суму 2 269 220 (два мільйона двісті шістдесят дев’ять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп..

Пунктом 2.1. Контракту визначено, Відповідач поставляє Позивачу на базисі поставки Закритого акціонерного товариства “Рівне-Борошно”, в термін до 1 жовтня 2009 року.

У відповідності до пункту 2.2. Контракту, поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту.

У відповідності до пункту 5.2. Контракту, Позивач протягом 3 робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов’язується перерахувати кошти (авансовий платіж ) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту.

Позивач на виконання умов Контракту, перерахував Відповідачу авансовий платіж в сумі 1 041 815 (один мільйон сорок одна тисяча вісімсот п’ятнадцять) грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 13 березня 2009 року ( а. с. 35).

28 вересня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір № 1 до Контракту (а.с. 31), яким визначено, що Відповідач зобов’язався передати у власність Позивача пшеницю 4 класу в кількості 1 437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. та пшеницю 3 класу в кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 (одна тисяча двісті п’ятдесят одна) грн. 43 коп. на загальну суму 2 269 228 (два мільйона двісті шістдесят дев’ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 08 коп..

2 жовтня 2009 року згідно акту приймання-передавання до Контракту та додаткового договору № 1 від 28 вересня 2009 року, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін ( а. с. 9) Відповідачем було передано Позивачу зерно пшениці гр. “А” 3 класу у кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 (одна тисяча двісті п’ятдесят одна) грн. 43 коп. на загальну суму 637 795 (шістсот тридцять сім тисяч сімсот дев’яносто п’ять) грн. 05 коп..

30 жовтня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір № 2 до Контракту (а.с. 29), яким визначено, що Відповідач зобов’язався передати у власність Позивача пшеницю 4 класу в кількості 1 437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. на загальну суму 1 631 433 (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 03 коп..

Крім того, вказаним вище додатковим договором № 2 також визначено, що строк поставки товару визначається терміном до 1 жовтня 2010 року.

31 грудня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір № 2 до Контракту (а.с. 30), яким визначено, що Відповідач зобов’язався передати у власність Позивача пшеницю 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. на загальну суму 496 815 (чотириста дев’яносто шість тисяч вісімсот п’ятнадцять) грн. 08 коп..

Відповідач не виконав умови Контракту та додаткових договорів щодо передачі Позивачу пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. на загальну суму 496 815 (чотириста дев’яносто шість тисяч вісімсот п’ятнадцять) грн. 08 коп. та щодо терміну здіснення вказаної передачі.

Пунктом 7.2. Контракту визначено, що за не виконання Відповідачем умов Контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

На підставі пункту 7.2. Контракту Позивачем Відповідачу нараховано штраф в розмірі 99 363 (дев’яносто дев’ять тисяч триста шістдесят три) грн 02 коп. (розрахунок а.с. 4).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку штрафу.

Згідно пункту 7.5. Контракту, у разі виконання Позивачем пункту 5.2. та не виконання Відповідачем пункту 2.1. цього Контракту з Відповідача стягується пеня у розмірі 0.1 відсотків вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочено виконання за кожен день прострочення.

На підставі пункту 7.5. Контракту Позивачем Відповідачу нараховано пеню за період з 1 жовтня 2010 року по 8 жовтня 2010 року в розмірі 9 (дев’ять) грн 53 коп. (розрахунок а.с. 4).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку пені.

7 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав відзив № 26 від 7 лютого 2011 року (а.с. 55), в якому, фактично визнає позовні вимоги, проте, в зв’язку з обставинами викладеними у відзиві, просить пролонгувати виконання контракту з урожаю 2011 року та просить в порядку частини 2 статті 218 Господарського кодексу України зменшити розмір нарахованих штрафів і пені.

Суд наголошує на тому, що предметом розгляду даної справи є стягнення штрафних санкцій за не виконання Відповідачем умов Контракту та додаткових договорів, а не спір щодо пролонгації Контракту, а тому питання щодо пролонгації Контракту не може вирішуватися судом в межах розгляду даної справи.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити таке.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також слід зазначити, що право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання надано суду також статтею 83 Господарського процесуального кодексу України.

Однак суд зауважує та наголошує на тому, що зменшення розміру штрафних санкцій в порядку передбаченому вказаними нормами чинного законодавства передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій як право суду, а не його обов’язок.

Водночас, суд не вбачає виняткових обставин, які б могли слугувати підставою для використання судом наданого йому права зменшити розмір неустойки.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 193, 232 Господарського кодексу України та статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача в доход державного бюджету в особі Позивача 99 363 (дев’яносто дев’ять тисяч триста шістдесят три) грн 02 коп. штрафу та 9 (дев’ять) грн 53 коп. пені.

Оскільки спір виник з вини Відповідача, то судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Власюка В.В.”, 34731, Рівненська область, Корецький район, с. Іванівна, код 22553745 в доход державного бюджету України в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код. 33642855) - 99 363 (дев’яносто дев’ять тисяч триста шістдесят три) грн 02 коп. штрафу та 9 (дев’ять) грн 53 коп. пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства “Власюка В.В.”, 34731, Рівненська область, Корецький район, с. Іванівна, код 22553745 в доход державного бюджету України - 993 (дев’ятсот дев’яносто три) грн. 73 коп. державного мита.

4. Стягнути з Фермерського господарства “Власюка В.В.”, 34731, Рівненська область, Корецький район, с. Іванівна, код 22553745 в доход державного бюджету України - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 18.02.2011р.

Суддя Василишин А.Р.