Рішення № 138360374, 21.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7599/26

Номер провадження2-о/711/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси в порядку окремого провадження з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Дробишеве Краматорського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дробишеве Краматорського району Донецької області (вхідний №31533/26 від, а.с.1-2).

Обгрутовуючи заяву, заявник, у мотивувальній частині заяви, стверджує, що вона є внутрішньо переміщеною особою та рідною сестрою померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка загинула в с. Дробишево Краматорського району Донецької області внаслідок ворожої агресії з боку сил рф.

У сестри заявника наразі немає інших родичів крім неї, адже мати ОСОБА_4 померла в березні поточного року в м. Гадяч Полтавської області.

Доказом, який підтверджує факт смерті сестри заявника ОСОБА_3 , є витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12026052420000079 від 02.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України.

Проте отримати свідоцтво про смерть сестри встановленого зразка заявник наразі змоги немає, оскільки відсутній документ, який може бути підставою для державної реєстрації факту смерті.

Підсумовуючи викладене, на думку заявника, у суду є підстави для ухвалення рішення про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , визначивши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті - с. Дробишеве Краматорського району Донецької області

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для реєстрації смерті, отримання свідоцтва про смерть та надалі реалізавати право на спадщину, що лишилася після смерті сестри.

Вказані обставини зумовлюють звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту смерті сестри ОСОБА_3 .

Водночас, у мотивувальній частині заяви заявник акцентує увагу суду на положеннях ч. 2 ст.317 ЦПК України, згідно якої передбачено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд справи призначено о 10 год 40 хв 21 липня 2026 року (а.с.17).

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги, викладені у прохальній частині заяви, підтримала з підстав, що викладені у мотивувальній її частині. Додатково пояснила, що крім документів, які долучені до матеріалів заяви, інші документи на підтвердження факту смерті сестри ОСОБА_3 у заявника відсутні.

Представник заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (після перейменування - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19 зворот).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як заінтересована особа був повідомлений про проведення судового засідання належними чином, однак уповноваженого представника в судове засідання не направив, тому суд, заслухавши думку заявника про можливість здійснити розгляд заяви у відсутність означеного учасника справи, яка не заперечила проти цього, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, вирішив здійснити розгляд справи №711/7599/26 за даної явки учасників справи про що постановив протокольну ухвалу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію заявника, висловлену письмово, а також під час проголошення вступного слова, дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, яка документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий у липні 2002 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області. Крім того з безпосередньо дослідженого витягу з паспорта громадянина, яким документована заявник, суд встановив, що місцем народження позивача є с. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області, а місцем реєстрації її проживання, починаючи з 03.12.1982, є квартира АДРЕСА_1 (а.с.10).

Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7101-5001657196 від 26.05.2022 суд встановив, що Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради 26 травня 2022 року взято на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщену особу, місцем реєстрації проживання якої є: АДРЕСА_2 , а місцем фактичного проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.13).

Також зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 11.06.1957, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , батьками якої є: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.7).

Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , що видане 15.07.1978, суд встановив, що 15.07.1978 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали шлюб; після укладення шлюбу дружина іменується прізвищем « ОСОБА_8 » (а.с.8).

Крім того в судовому засіданні суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Гадяч Полтавської області померла ОСОБА_4 (мати заявника). Даний юридичний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , що видане повторно 19.03.2026 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.11).

Також суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, яка документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , що виданий у серпня 2005 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області. Крім того з безпосередньо дослідженого витягу з паспорта громадянина, яким документована ОСОБА_3 , суд встановив, що місцем її народження є с. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області, а місцем реєстрації проживання, починаючи з 04.09.1992, є будинок АДРЕСА_4 (а.с.5-6).

Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив лист Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №Ч-0093-13-1.9 від 12.02.2026, що адресований заявнику ОСОБА_1 , зі змісту якого встановив, що Лиманська МВА повідомила заявника про те, що ОСОБА_3 загинула в с.Дробишеве. Про факт смерті повідомлення надійшло до відділу поліції, відкрите кримінальне провадження (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12026052420000079) (а.с.9).

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що долучений заявником до заяви, суд встановив, що 04.02.2026 до ЄРДР були внесені відомості про те, що 02.02.2026 до ЧЧ ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що 29.01.2026, внаслідок ворожої атаки з боку сил рф, на території Лиманської МТГ отримали тілесні ушкодження не сумісні із життям наступні громадяни і, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.2 ст.438 КК України; номер кримінального провадження: 12026052420000079 (а.с.12).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року (далі Закон №1207), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025 (далі Наказ №376), визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Крім того Наказом №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зі змісту якого суд встановив, що с-ще Дробишеве Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, починаючи з 01.10.2022 не є тимчасово окупованою територією України; означений населений пункт, починаючи з 08.09.2023 і дотепер є територією активних бойових дій. Водночас с-ще Дробишеве Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області було тимчасово окупованою територією в період з 16.05.2022 до 30.09.2022.

Отже, суд встановив, що населений пункт, в якому, як стверджує заявник, загинула її рідна сестра ОСОБА_3 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 (дату, яку заявник просить суд визнати днем смерті сестри), не був тимчасово окупованою територією України.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Факт смерті особи у певний час за відмови органів ДРАЦС зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів ДРАЦС у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.

При зверненні до суду заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази.

Аналогічний висновок щодо застосування п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 13.05.2022 в справі № 478/1072/21 (провадження № 61-1370св22), що застосовується судом з метою дотримання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаютьсяза умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 заявник долучила до заяви про встановлення факту смерті, а суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні такі засоби доказування як: лист Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №Ч-0093-13-1.9 від 12.02.2026 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026052420000079.

Частинами 1-3 ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, здійснивши аналіз змісту листа Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №Ч-0093-13-1.9 від 12.02.2026 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026052420000079 з призми належності, допустимості та достовірності означених засобів доказування встановив, що вони не є належними і допустимими доказами, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_3 , що як стверджує заявник, мала місце ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Дробишеве Краматорського району Донецької області, оскільки достовірно не свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Такий висновок суду грунтується на тому, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо початку кримінального провадження 12026052420000079 за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України є належним і допустимим доказом існування кримінального провадження за фактом вчинення з боку сил рф воєнного злочину, що спричинили загибель людей, а не на факту смерті ОСОБА_3 . Водночас, лист Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №Ч-0093-13-1.9 від 12.02.2026 грунтується на даних витягу з ЄРДР, а тому також не є належним і допустимим доказом факту смерті ОСОБА_3 .

Отже, суд встановив, що беззаперечних доказів саме загибелі (смерті) ОСОБА_3 матеріали цивільної справи №711/7599/26 не містять.

Відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу заявника, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України), що узгоджується з правовим висновком щодо застосування судами положень ч.2 ст.46 ЦК України та п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, який викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), від 29.04.2026 у справі № 378/1441/25 (провадження № 61-3288св26) та від 30.06.2026 у справі № 199/1061/25 (провадження № 61-15417св25).

Суд, оцінивши належність та допустимість доказів в їх сукупності, зробив висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Дробишеве Краматорського району Донецької області.

Керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 1, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 4, 76, 77, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315-317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 21 липня 2026 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (після перейменування: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), код ЄДРПУО: 05387096, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 3.

Головуючий: О. В. Петренко