Ухвала суду № 138360292, 21.07.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 704/183/21

Провадження № 1-кп/698/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження (справа № 704/183/21) № 12020255240000067 від 28.10.2020 року та № 12021255310000034 від 18.01.2021 року, яке надійшло з обвинувальними актами відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, яка народилася у с. Родниківка, Уманський район, Черкаської області, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має освіту 5 класів, непрацююча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судима, обвинуваченну у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Прокурор проти задоволення клопотння не заперечував, оскільки п`ятирічний термін з дня вчинення кримінальних проступків минув та за вказаний період відсутні обвинувальні вироки відносно ОСОБА_5 ..

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно обвинувального акту № 12020255240000067 від 28.10.2020 року ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у тому, що 27.10.2020 близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшла у жиле домоволодіння ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, протиправно, умисно, на грунті особистих неприязних відносин, маючи за мету нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, шляхом виривання разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зачинених із середини на клямку вхідних дерев`яних дверей, проникла в середину приміщення літньої кухні, та поваливши разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , нанесла близько 10 ударів ногами різних ніг по тулубу та колінному суглобові потерпілій ОСОБА_10 , після чого продовжуючи свою злочинну діяльність нанесла ладонею близько 5 ударів по обличчю потерпілій ОСОБА_10 , внаслідок чого потерпілій ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , були нанесені тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої губи, синця передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-7-01/771 від 30.10.2020 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

Крім того, згідно обвинувального акту № 12021255310000034 від 18.01.2021 року ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у тому, що 27.10.2020 близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшла у жиле домоволодіння ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, протиправно, умисно, на грунті особистих неприязних відносин, маючи за мету нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, шляхом виривання зачинених із середини на клямку вхідних дерев`яних дверей, проникла в середину приміщення літньої кухні разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після чого поваливши разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілу ОСОБА_11 на підлогу веранди, нанесла близько 10 ударів ногами різних ніг по стегнах, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , були нанесені тілесні ушкодження у вигляді синця середньої третини правого стегна по бічній поверхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-7-01/772 від 30.10.2020 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд може звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 49 КК України.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

За змістом ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 року в справі № 328/1109/19, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ст. 49 ч. 1 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину. Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ст. 49 ч. 1 КК України. У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 року в справі № 735/1121/20, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ст. 49 ч. 1 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ст. 49 ч. 2 КК України (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Матеріали кримінального провадження містять дані про ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від суду і оголошення її в розшук, а саме ухвалою суду від 07.09.2022 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_5 та зупинено кримінальне провадження до виконання даної ухвали.

Ухвалою суду від 10.09.2022 року відновлено кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 та призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні на 15.10.2024 року.

Крім того, ухвалою суду від 11.02.2025 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_5 та зупинено об`єднане кримінальне провадження (справа №704/183/21) за № 12020255240000067 від 28.10.2020 року та за № 12021255310000034 від 18.01.2021 року до виконання даної ухвали.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року відновлено кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 та призначено підготовче судове засідання у об`єднаному кримінальному провадженні (справа № 704/183/21) за № 12020255240000067 від 28.10.2020 року та за № 12021255310000034 від 18.01.2021 року на 19.05.2026 року.

Таким чином, з 07.09.2022 року по 10.09.2022 року та з 11.02.2025 року по 15.04.2026 року перебіг давності у вказаному кримінальному провадженні зупинявся, та був відновлений 10.09.2022 року та 15.04.2026 з дня встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 ..

У цьому випадку перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Кримінальні правопорушення вчинені 27.10.2020 року.

Отже, незважаючи на те, що перебіг строків давності у вказаному кримінальному провадженні зупинявся, дворічний строк, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, з дня вчинення кримінальних проступків минув. Також закінчився і загальний строк, установлений ст. 49 ч. 2 КК України (п`ять років з моменту вчинення кримінального проступку), що є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частинами 1, 5 статті 17 КПК України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Разом з тим, факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань чи то факт перебування обвинувального акта у провадженні суду, враховуючи конституційно закріплену презумпцію невинуватості, за відсутністю відповідного судового рішення, не вказує на вчинення особою кримінального правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного суду, виклавши їх в ухвалах від 16.01.2025 (справа №181/1748/24, провадження №1-кп/181/70/25), від 31.07.2025 (справа № 761/18348/15-к, провадження № 51-2972ск25), постановах від 09.04.2025 (справа № 761/41888/17, провадження № 51-4788км24), від 29.1.2023 (справа № 127/18013/20, провадження № 51-4182км23), від 12.03.2019 (справа № 682/514/17, провадження № 51-3865км18).

В матеріалах справи відсутні дані про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності протягом строків давності. Обставина можливого існування іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , враховуючи презумпцію невинуватості, передбачену ст. 62 Конституції України, сама по собі не свідчить про вчинення нею нового кримінального правопорушення та неможливість застосування до неї положень ст. 49 КК України в цьому кримінальному провадженні.

Ураховуючи зазначене, суд уважає, що оскільки на момент розгляду судом питання про застосування до ОСОБА_5 ( ОСОБА_12 ) положень ст. 49 КК України нового вироку щодо останньої ухвалено не було, тому й відсутні підстави вважати, що перебіг строку давності був перерваний.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 288 ч. 3 КПК України).

З урахуванням клопотання захисника обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності, беручи до уваги той факт, що з дня вчинення кримінальних проступків минуло понад п`ять років, суд закриває кримінальне провадження та звільняє обвинувачену від кримінальної відповідальності.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 49, ч. 1 ст. 125 КК України, ст.ст. 124, 284, 286, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 125 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закривши відносно неї об`єднане кримінальне провадження (справа № 704/183/21) за № 12020255240000067 від 28.10.2020 року та за № 12021255310000034 від 18.01.2021 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази: (об`єкт № 1) дерев`яна качалка із плямами бурої речовини схожу на кров; (об`єкт 2) кофта сірого кольору із виявленими плямами бурої речовини схожої на кров; (об`єкт 3) штани сірого кольору із виявленими плямами бурої речовини схожої на кров; (об`єкт 4) рушник білого кольору з виявленими слідами бурої речовини схожої на кров передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області після набрання ухвалою законної сили повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення, а особами, що не були присутні при цьому - з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1