Рішення № 138360237, 06.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/403/26

провадження № 2/694/807/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської державної нотаріальної контори про скасування обтяження на нерухоме майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати заборону на нерухоме майно №39938615 від 07.12.2006 року, зареєстровану виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року; скасувати заборону на нерухоме майно №38082157 від 15.05.2007 року, зареєстровану виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородської рембудділянки від 11.04.1973 року; скасувати заборону на нерухоме майно №38082362 від 07.12.2006 року, зареєстровану виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року; скасувати заборону на нерухоме майно №4180635 від 07.12.2006 року, зареєстровану Звенигородською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 05.02.2026 року він звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори з приводу укладення договору дарування свого нерухомого майна на користь його дочки ОСОБА_2 , однак в ході перевірки документівдержавний нотаріус виявив низку обтяжень, накладених на все його нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,0566 га, кадастровий номер 7121210100:01:003:0988, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2260263871212 та житловий будинок загальною площею 83,3 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21629803711212.

Державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій № 79/02-31 від 05.02.2026 року, спираючись на інформацію про накладення заборон на нерухоме майно, а саме: Звенигородським Держбанком №39938615 від 07.12.2006 року, Звенигородською рембудділянкою № 38082157 від 15.05.2007 року, Звенигородським Держбанком №38082362 від 07.12.2006 року та Звенигородським Держбанком № 4180635 від 07.12.2006 року. У постанові зазначено, що вилучити заборону неможливо, оскільки такі організації як Звенигородський Держбанк та Звенигородська рембудділянка припинили своє існування і правонаступники невідомі або відсутні та відсутні дані про погашення заборгованості.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 463010391 від 05.02.2026 на ім`я ОСОБА_1 підтверджено наявність відповідних обтяжень. Підставами обтяження вказано повідомлення Звенигородського Держбанку б/н 07.03.1990 та повідомлення Звенигородської рембудділянки серія та номер 73 від 11.04.1973.

Позивачем вжито заходи щодо встановлення наявності правонаступників вказаних організацій та інформації про документи, на підставі яких було накладено вказані вище

обтяження, однак встановити таку інформацію виявилося не можливим.

10.02.2026 року позивач електронною поштою направив звернення до Звенигородської районної військової адміністрації з проханням надати інформацію з Архівного відділу стосовно документів, на підставі яких були накладені відповідні обтяження. У відповідь на заяву отримано лист від начальника архівного відділу Звенигородської районної військової адміністрації №10/06-03 від 10.02.2026 про те, що у архівному відділі Звенигородської районної державної адміністрації відсутні документи, зазначені у зверненні.

Крім того, електронною поштою позивачем було направлено звернення до Національного банку України з проханням надати аналогічну Інформацію в частині обтяжень, що накладені на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку.

Листом НБУ №27-0024/13057 від 13.02.2026 року позивача поінформовано про те, що відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 року № 821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки» реорганізовано діючі та утворено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Станом на 13.02.2026 року Державний реєстр банків не містить відомостей про Держбанк СРСР, зокрема про Звенигородське відділення Держбанку СРСР та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником Держбанку СРСР, зокрема Звенигородського відділення Держбанку СРСР.

Таким чином, встановити будь-які дані стосовно існуючої заборони на нерухоме майно в позасудовому порядку, шляхом звернення до компетентних державних установ, не вдалось.При цьому обтяження у виді заборони на відчуження нерухомого майна, накладене на житловий будинок та земельну ділянку позивача, порушує його майнові права щодо розпорядження власністю.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17.03.2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.03.2026 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач Звенигородська державна нотаріальна контора звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без їхньої участі. Проти задоволення позову не заперечують, однак заперечують проти стягнення судових витрат з державної нотаріальної контори.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позов просить задовольнити. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 463010391 від 05.02.2026 року на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано наступні обтяження: № 39938615 від 07.12.2006, реєстратор: Виконавчий комітет Звенигородської міської ради Черкаської області, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, документи подані для державної реєстрації: повідомлення, серія та номер б/н, виданий 07.03.1990 року Звенигородським Держбанком; №38082157 від 15.05.2007, реєстратор: Виконавчий комітет Звенигородської міської ради Черкаської області, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, документи подані для

державної реєстрації: повідомлення, серія та номер 73, видане 11.04.1973 Звенигородською рембудділянкою; №38082362 від 07.12.2006, реєстратор: виконавчий комітет Звенигородської міської ради Черкаської області, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, документи подані для державної реєстрації: повідомлення, серія та номер б/н, виданий 07.03.1990 Звенигородським Держбанком; №4180635 від 07.12.2006, зареєстровано Звенигородською державною нотаріальною конторою, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: повідомлення б/н, видане 07.03.1990 Звенигородським Держбанком (а.с. 10-11).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.02.2026 № 79/02-31, виданою державною нотаріальною конторою, Позивачу було відмовлено у здійсненні реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Відмова мотивована наявністю в Державному реєстрі речових прав відомостей про декілька діючих заборон відчуження, накладених протягом 2006-2007 років Звенигородським Держбанком та Звенигородською рембудділянкою. Нотаріусом зазначено про неможливість самостійного вилучення вказаних обтяжень, оскільки установи, на користь яких вони були зареєстровані, на теперішній час ліквідовані, їхні правонаступники відсутні або невідомі, а відомості про виконання зобов`язань чи погашення заборгованості за вказаними записами відсутні. З огляду на це, заявнику було роз`яснено право на вирішення питання про зняття заборон у судовому порядку (а.с. 9).

Згідно з відомостями, що містяться в копії трудової книжки ОСОБА_1 , зокрема в запис № 8 від 31.10.1975 року, Звенигородську рембудділянку було ліквідовано, а працівника переведено на роботу до новоствореного Ремонтно-будівельного управління. Згідно з подальшим записом № 10 від 01.12.1986 Звенигородське ремонтно-будівельне управління було перейменовано у Звенигородську госпрозрахункову ремонтно-будівельну дільницю (а.с. 36-38).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Звенигородської РВА із запитом про надання інформації про наявність у архівному відділі повідомлень Звенигородського держбанку від 07.03.1990 року, за якими зареєстровано обтяження від 07.12.2006 року та повідомлення Звенигородської рембудділянки від 11.04.1973 року, за яким зареєстровано обтяження від 15.05.2007 року (а.с. 29).

З довідки архівного відділу Звенигородської РВА Черкаської області від 10.02.2026 року №10/06-03 вбачається, що в архівному відділі відсутні документи, які просить надати ОСОБА_1 (а.с. 30).

Згідно з повідомленням Національного банку України від 13.02.2026 № 27-0024/13057, позивача поінформовано про те, що відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 № 821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки», було здійснено реорганізацію діючих та утворення нових спеціалізованих банків. Відтак, було сформовано систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР) та Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Станом на 13.02.2026 року Державний реєстр банків не містить відомостей про Держбанк СРСР, зокрема про Звенигородське відділення Держбанку СРСР та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником Держбанку СРСР, зокрема Звенигородського відділення Держбанку СРСР (а.с. 14).

З відповіді Головного управління статистики у Черкаській області № 03.2-13/328-26 від 05.03.2026 вбачається, що у розпорядженні вказаного органу відсутні відомості щодо « ОСОБА_3 ». Водночас повідомлено про наявність інформації щодо юридичної особи, яка за назвою може мати відношення до обтяжувача, а саме: ГОСПРОЗРАХУНКОВА РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ АСОЦІАЦІЇ "ОБЛРЕМБУД". При цьому зазначається, що державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи вже проведено (а.с. 41-42).

З відповіді Виконавчого комітету Звенигородської міської ради № Ш-207/01-13 вбачається, що у розпорядженні органу місцевого самоврядування відсутні документи, на підставі яких було зареєстровано вказане обтяження. Також у листі зазначено про відсутність інформації щодо правонаступників Звенигородської рембудділянки та рекомендовано звернутися за роз`ясненнями до Державного архіву Черкаської області (а.с.43).

За повідомленням Державного архіву Черкаської області № 69-р/05-08 від 12.03.2026 року Звенигородська ремонтно-будівельна дільниця з 1965 року входила до складу Облрембудтресту. У 1975 році цей трест ліквідували, а замість нього створили нову організацію «Черкасирембуд». Оскільки дільниця була частиною ліквідованого тресту, вона також припинила свою діяльність. З 01.01.1976 наказом № 110-К (П0-К) на її базі створили нову установу Звенигородське ремонтно-будівельне управління (а.с. 39-40).

Згідно з довідкою Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.03.2026 року станом на 02.03.2026 року згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 виконавчі провадження відсутні (а.с. 44).

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 року №1429/20167 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Оцінивши надані позивачем докази, суд встановив, що на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.

При цьому встановлено, що підстав для продовження обтяження на майно не вбачається, оскільки організації, за повідомленнями яких було зареєстровано обтяження на даний час припинили своє існування та не мають правонаступників. Жодних незакінчених виконавчих проваджень щодо позивача немає.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом зняття заборони на відчуження майна.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Звенигородської державної нотаріальної контори про скасування обтяження на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно №39938615 від 07.12.2006 року, зареєстровану Виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року.

Скасувати заборону на нерухоме майно №38082157 від 15.05.2007 року, зареєстровану Виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородської рембудділянки номер 73 від 11.04.1973 року.

Скасувати заборону на нерухоме майно №38082362 від 07.12.2006 року, зареєстровану Виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року.

Скасувати заборону на нерухоме майно №4180635 від 07.12.2006 року, зареєстровану Звенигородською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Звенигородського Держбанку від 07.03.1990 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Звенигородська державна нотаріальна контора Черкаської області, ЄДРПОУ 02901242, місцезнаходження: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, проспект Шевченка, 10.

Суддя Т.М.Кравченко