Рішення № 13836020, 08.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 6/188/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Південь», 65031, м. Одеса, вул. Проценко, 23/4.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», Миколаївська область, Веселинівський район, с. Піщаний Брід.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Бочкарьов Д.О., довіреність від 25.12.2010 року.

Від відповідача

Представник не з»явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 210394,92 грн., 1% за користування товарним кредитом в сумі 5986,00 грн., 3% річних в розмірі 13 604,00 грн., пеня в сумі 6311,00 грн., 55148,71 грн. втрат від інфляції.

Як свідчить надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходженням відповідача вказано адресу Миколаївська область, Веселинівський район, с. Піщаний Брід.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу відповідача та отримані ним, що підтверджується поштовими повідомленнями.

За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

Встановив:

Між ТОВ «Агрозахист Південь»та ТОВ “Зоря” було укладено договори продажу від 01.03.2007 року № 12, від 26.03.2007 року № 30, від 19.06.2007 року № 85, від 06.08.2007 року № 95, від 29.04.2008 року № 94-08, від 04.06.2008 року № 121-08, за умовами яких ТОВ «Агрозахист Південь»(продавець) зобов'язався продати, а покупець зобов’язався купити товар згідно додатків до договорів.

Згідно умов п. 1.1. договорів кількість, ціна, найменування товару зазначені в рахунках і накладних.

За умовами п. 2.1. договорів продавець продає, покупець купляє товар на умовах товарного кредиту з обов’язковою 20% передоплатою і відстрочкою платежу частини боргу.

Як свідчать копії видаткових накладних № 14 від 22.03.2007 року, № 14 від 22.03.2007 року, № 71 від 16.04.2007 року, № 35 від 26.03.2007 року, № 172 від 19.06.2007 року, № 0257 від 30.04.2008 року, № 0512 від 22.08.2008 року, № 0371 від 04.06.2008 року, № 141 від 17.05.2007 року, № 70 від 16.04.2007 року, № 188 від 10.08.2007 року, № 67 від 13.04.2007 року позивачем було передано, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 598626,80 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково та кошти за отриманий товар сплатив не в повному обсязі, а саме в розмірі 388 231,14 грн., що підтверджується банківськими виписками за період, починаючи з 22.03.2007 року.

У зв’язку з наведеним сума заборгованості за поставлений товар становить 210394,92 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 4.4. договорів від 01.03.2007 року № 12, від 26.03.2007 року № 30, від 19.06.2007 року № 85, від 06.08.2007 року № 95, від 29.04.2008 року № 94-08, від 04.06.2008 року № 121-08 за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання продавець нараховує покупцю пеню за кожний день прострочення виконання.

За передбаченими ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»вимогами сума пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

У відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

На підставі наведених норм чинного законодавства позивачем визначено пеню за 183 календарних дні, розмір якої становить 6 311,00 грн.

За умовами п. 2.3. договорів продажу від 01.03.2007 року № 12, від 26.03.2007 року № 30, від 19.06.2007 року № 85, від 06.08.2007 року № 95, від 29.04.2008 року № 94-08, від 04.06.2008 року № 121-08 відповідач придбав товар на умовах товарного кредиту, за користування яким сторонами погоджений процент в розмірі 1% від вартості відвантаженого товару.

На підставі наведеного пункту договору позивачем заявлена до стягнення плата в розмірі 5986,00 грн. –1% від вартості проданого товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми за період з 04.06.2008 року по 01.08.2010 року, що становить 13604,00 грн.

Проте перевіривши правильність визначення позивачем втрат від інфляції за заявлений ним період з червня 2010 року по липень 2010 року (включно) за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом визначено суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 49711,21 грн.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення 5437,50 грн. - втрат від інфляції суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в частині 2860,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в частині 231,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»(Миколаївська область, Веселинівський район, с. Піщаний Брод, код 32695377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Південь»(65031, м. Одеса, вул. Проценко, 23/4, код 34799841) заборгованості за отриманий товар в сумі 210394,92 грн., 1% за користування товарним кредитом в сумі 5986,00 грн., 3% річних в розмірі 13 604,00 грн., пеня в сумі 6311,00 грн., 49711,21 грн. втрат від інфляції, 2860,06 грн. витрат по сплаті держмита, 231,59 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в частині стягнення 5437,50 грн. втрат від інфляції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «16»лютого 2011 року