Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 568/742/26
Провадження № 2-з/568/3/26
20 липня 2026 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районний суд Рівненської області Кондратюк В.В., розглянувши заяву законного представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі за позовом поданим законним представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Радивилівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та захист права шляхом визнання за відповідачем права власності на спадкове майно після смерті матері для звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по аліментах,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить:
1.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 в сумі 71 787, 12 грн, в межах виконавчого провадження № 28833692.
2.Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно: частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28.04.2007, виданого Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради, належав померлій ОСОБА_6 .
3.Здійснити звернення стягнення на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу за аліменти в межах виконавчого провадження № 28833692.
4.Витребувати з Спадкового реєстру інформацію про наявність/відсутність відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини (за наявності такої інформації).
29.04.2026 справа надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.
Ухвалою судді від 06.05.2026 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 02.06.2026.
02.06.2026 підготовче судове засідання було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та третьої особи.
30.06.2026 законний представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про витребування інформації про наявність/відсутність відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини (за наявності такої інформації.).
Ухвалою суду від 30.06.2026 задоволено клопотання про витребування доказів.
02.07.2026 від Радивилівської державної нотаріальної контори Рівненської області надійшли інформаційні довідки із Спадкового реєстру, щодо спадкової справи та заповітів після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якими відсутня інформація щодо заповітів/спадкових договорів та спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину.
16.07.2026 законний представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаної заявою у якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на ? частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2007 року Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири; та заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної ? частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування такої заяви вказує, що предметом спору є, зокрема, визнання за Відповідачем права власності в порядку спадкування на ? частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2007 року Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради.
Крім того, позовні вимоги містять вимогу про звернення стягнення на зазначене спадкове майно в рахунок погашення заборгованості Відповідача зі сплати аліментів та пені за їх несвоєчасну сплату.
Представник позивача ОСОБА_1 вказує, що їй як матері позивача стало відомо, що зазначений житловий будинок продається третіми особами, а саме племінницею відповідача та на яких правових підставах їй невідомо.
На підтвердження зазначених обставин до додає нотаріально посвідчені письмові заяви свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про таке.
ОСОБА_9 , яка є внучкою померлої ОСОБА_6 та племінницею відповідача, повідомляла про намір продати житловий будинок та фактично вчиняє дії, спрямовані на його продаж; будинок пропонується потенційним покупцям, що свідчить про реальність наміру його відчуження до вирішення справи по суті.
Так, представник позивача ОСОБА_1 вказує, що у разі відчуження спірного майна або державної реєстрації права власності за іншими особами виконання рішення суду у даній справі про визнання за Відповідачем права власності на спадкове майно та звернення стягнення на це майно в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів буде істотно ускладнене або навіть неможливе, а крім того відчуження спірного майна може призвести до виникнення прав добросовісного набувача, що ускладнить виконання судового рішення, порушить права неповнолітього.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Така заява надійшла до суду 16.07.2026, так як 18.07.2026 та 19.07.2026 є вихідними днями (субота та неділя), то строк розгляду такої становить до 20.07.2026.
Суддя, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважає, що вказана заява представника позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, між іншим, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 3-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України)
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ст. 150 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України). За змістом наведених норм це стосується майна, що належить відповідачу.
(постанова ВС КЦС від 30.07.2025 по справі № 752/22157/20)
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачу і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав третьої особи, яка не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, і суд повинен виходити із наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норму процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
(постанова ВС КЦС від 05.02.2020 року у справі № 759/13257/19).
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 травня 2024 року у справі № 824/2/24 (провадження № 61-1444ав24).
При задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.
(постанова ВС КЦС від 24.02.2021 року у справі № 755/5333/20)
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21), від 18 січня 2023 року у справі № 755/9322/20 (провадження № 61-14783св20), від 25 вересня 2024 року у справі № 756/19178/21 (провадження № 61-13112св23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, обов`язок доведення наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на заявника, а особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна надати суду належні та допустимі докази, які підтверджують як наявність реальної загрози утруднення чи неможливості виконання майбутнього судового рішення, так і обставини, що обраний захід забезпечення стосується саме майна відповідача.
Предметом позову, серед іншого є вимога про визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно: частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28.04.2007, виданого Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради, належав померлій ОСОБА_6 , так я згідно позову відповідач не оформлює свої спадкові права на майно щоб приховати його від стягнення, в межах виконавчого провадження по стягненню аліментів.
Так, зі змісту поданої заяви вбачається, що інша особа, ОСОБА_9 , яка є внучкою померлої ОСОБА_6 та племінницею відповідача, фактично вчиняє дії, спрямовані на його продаж, не бере участь у даній справі як відповідач чи тертя особа.
Суд констатує, що позивачем не надано відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючих документів або будь-яких інших доказів, які б підтверджували право власності, саме відповідача на вказаний житловий будинок, та відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення саме відповідачем дій, спрямованих на відчуження зазначеного нерухомого майна, або ж існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
З наведених підстав, судом критично оцінюються покликання заявника про вчинення дії, спрямованих на продаж майна, не відповідачем, а іншою особою - ОСОБА_10 .
Крім того, посилання заявниці на те, що їй стало відомо про намір відповідача чи третіх осіб продати будинок, без підтвердження відповідними доказами, є лише припущенням і не може бути покладене судом в основу висновку про необхідність застосування такого виняткового заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно.
Суд враховує, що забезпечення позову є винятковим процесуальним засобом, застосування якого пов`язане з обмеженням майнових прав особи, а тому таке обмеження повинно бути належним чином обґрунтованим та підтвердженим відповідними доказами.
Суд виснує, що за відсутності доказів належності спірного майна відповідачу суд позбавлений можливості перевірити співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та встановити наявність передбачених законом підстав для його застосування.
Таки чином, суд приходить до висновку, що заявником не доведено існування передбачених статтями 149-151 ЦПК України підстав для забезпечення позову, а тому заява законного представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Суд роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити законному представнику позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана суддею без її проголошення 20.07.2026.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК
Судове рішення № 138360070, Радивилівський районний суд Рівненської області було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 568/742/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: