Рішення № 138359939, 21.07.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/659/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

у с т а н о в и в:

16 червня 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 листопада 2019 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № С-001-074659-19-980, за яким, товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит.

11 грудня 2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року, що укладений між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року, що укладений між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Відповідач умови Договору № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року не виконав і має заборгованість в сумі 28 347 грн. 13 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 9 747 грн. 77 коп. та заборгованість за відсотками 18 599 грн. 36 коп.

За таких обставин, покликаючись на положення Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути із відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 28 374 грн. 13 коп., понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2905024 від 19 червня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.77).

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року позовну заяву ТОВ « Факторинг Партнерс » до ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 10 год. 30 хв. 21 липня 2026 року ( а.с. 78 ).

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи (а.с. 82).

Від відповідача на адресу суду будь яких заяв ( клопотань ) не надходило. Відповідач не скористалася правом подати відзив на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до змісту ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 14 листопада 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С-001-074659-19-980.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп., зі сплатою 72% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року, що укладений між АТ «Ідея Банк» та відповідачем. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року, що укладений між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Відповідач умови Договору № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року не виконав і має заборгованість в сумі 28 347,13 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 9 747,77 грн. та заборгованість за відсотками 18 599,36 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у данному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з оплатного характеру кредитних договорів, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору про сплату відсотків за користування кредитом є справедливими, не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки пункти договорів про розміри кредиту та відсоткової ставки, погоджено за домовленістю сторін.

У порушення умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, а тому в останнього виникла заборгованість за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року в сумі 28 347,13 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 9 747,77 грн. та заборгованість за відсотками 18 599,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати, що пов`язані з сплатою судового збору, у розмірі 2 662 грн. 40 коп. ( а.с. 1 ).

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у розмірі 13 000 грн. 00 коп., то суд встановив наступне.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року (а.с.34-36), копію заявки про надання юридичної допомоги № 97 від 01 травня 2026 року (а.с.43), копію витягу з акту № 35 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року(а.с.44).

Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 13 000 грн. 00 коп., відповідають критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило; суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.0.2019 у справі № 922/445/19).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № С-001-074659-19-980 від 14 листопада 2019 року у розмірі 28 347 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторинг Партнерс » судові витрати у справі, що пов`язані з витратами по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. і витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2026 року.

Головуючий суддя: