Рішення № 138359463, 09.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2261/26

381/2435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретарів Омельчук С.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, мотивуючи вимоги тим, що 02 серпня 2013 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №192.

Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.03.2026 рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі 381/503/26 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Під час перебування у шлюбі сторонами придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , який розміщено на земельній ділянці площею 0,0796 га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, а також легковий автомобіль марки Chery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 .

На даний час між сторонами спору добровільної згоди про поділ майна, нажитого в шлюбі не досягнуто, тому позивачка змушена звернутись до суду.

Просить поділити майно, шляхом визначення за позивачкою 1/2 частки на будинок та на земельної ділянки, залишити у власності позивачки автомобіль, сплативши відповідачу грошову компенсацію вартості 1/2 частини вказаного автомобіля.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого провадження.

16 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Будової Н.М. надійшло клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи копії інформаційних довідок від 15.06.2026 року №5005967248649-18439938354 та №5005967248649-18439938355. Зазначила, що з даних довідок вбачається, що відповідач є власником спірного майна, а саме, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0796га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

В підготовчому судовому засіданні 16 червня 2026 року клопотання представника позивача адвоката Будової Н.М. про долучення доказів задоволено.

16 червня 2026 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської області на 09 липня 2026 року на 10 год. 15 хв.

09 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Будової Н.М. надійшло клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи копії листа № 29-10-0.331-6317/2-26 від 22.06.2026, рішення Фастівської міської ради Київської області № 1/34-LVIII-VI від 30.10.2014. Зазначила, що з даних документів вбачається, що відповідачу передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

В судовому засіданні 09 липня 2026 року клопотання представника позивача адвоката Будової Н.М. про долучення доказів задоволено.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, щодо поділу земельної ділянки по , а також визнання права власності на автомобіль за позивачкою зі сплатою йому грошової компенсації не заперечував. Щодо поділу будинку просив збільшити на його користь частку в будинку з урахуванням інтересів дитини, яка на даний час проживає з ним.

Заслухавши позиції сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази та спів вставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог статей 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Судом встановлено, що 02.08.2013 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстровано відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №192 ( а.с.12).

02.03.2026 рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі 381/503/23 шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 розірвано (а.с.8-10).

За час перебування у шлюбі, сторонами спору за спільні кошти було придбано наступне майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельна ділянка загальною площею 0,0796 га з кадастровим номером 3211200000:02:003:0417 по АДРЕСА_1 ;

- легковий автомобіль марки Chery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 ;

Згідно інформаційної довідки № 5005967248649-18439938354 від 16.06.2026 року право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0796 га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 115).

Відповідно до копії рішення Фастівської міської ради Київської області № 1/34-LVIII-VI від 30.10.2014 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,0796 га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с. 130-131).

Право власності на житловий будинок загальною площею 90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 набуте на підставі договорів купівлі-продажу частки у праві власності на житловий будинок, посвідчені 13.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенком В.В. та зареєстровані в реєстрі за № 2264 та за № 2268 (а.с. 42-44 зворот, 45-46 зворот).

Згідно інформаційної довідки № 5005967248649-18439938355 від 16.06.2026 року право власності на житловий будинок загальною площею 90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 116).

Позивачем до матеріалів справи долучено звіт про вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість домоволодіння становить 636200,00 (шістсот тридцять шість тисяч двісті) гривень. В тому числі вартість земельної ділянки становить 173000,00 (сто сімдесят три тисячі) гривень (а.с. 51-60).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобіля Chery JETOUR X70, реєстраційний номер НОМЕР_5 є ОСОБА_1 (а.с. 42).

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Chery моделі JETOUR X70, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартість зазначено транспортного засобу становить 499780,00 гривень (а.с. 14-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 (надалі - Постанова).

Зі змісту п.п. 23, 24 вказаної постанови слідує, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 Постанови рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

При цьому суд зазначає, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, що дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає поділу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Судом встановлено, що в період шлюбу сторони по справі придбали майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , який розміщено на земельній ділянці площею 0,0796 га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417. А також легковий автомобіль марки Chery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 .

Тобто, вищезначене майно є спільним сумісним майном подружжя в силу ст.60 СК України та ст. 368 ЦК України.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Згідно п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що спірне майно є спільним сумісним майном подружжя, відповідно до ст. 60 СК України воно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

При цьому, суд відхиляє позицію відповідача щодо поділу будинку в частині збільшення його частки з урахуванням інтересів дитини, оскільки така не підтверджена жодними доказами та не є обставиною, що має істотне значенн при поділі майна подружжя.

Таким чином, суд вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, а тому розділяє спірну земельну ділянку загальною площею 0,0796 га кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 - по 1/2 частині спірного майна кожному.

Рухоме майно, автомобіль Chery JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 , вартістю 499 780,00 гривень, виділити у приватну власність ОСОБА_1 та стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості майна.

Питання судових витрат вирішити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 70, 71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 265, 280, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 3211200000:02:003:0417, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)».

Провести поділ рухомого майна, набутого в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність, виділивши ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у приватну власність та визнати за нею право приватної власності на автомобіль марки Сhery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 , вартістю 499 780,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки Сhery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 249 890,00 грн. (двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.).

Припинити за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна - автомобіль марки Chery, модель JETOUR X70, державний номерний знак НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 7011 (сім тисяч одинадцять) гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.07.2026.

Суддя Л.М.Ковалевська