Рішення № 13835892, 15.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 38/285

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк

про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень, вересень, жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 9 020 854,22грн., пені у сумі 299 581,16грн., інфляційних у сумі 162 510,19грн., 3% річних у сумі 57 983,45грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Цацуліна Т.О. –за дов.№123-11 „Д” від 30.12.2010р.

від відповідача: Дояр О.В. –за дов.№03-46 від 30.12.2010р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень, вересень, жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 9 020 854,22грн., пені у сумі 299 581,16грн., інфляційних у сумі 162 510,19грн., 3% річних у сумі 57 983,45грн., а всього у сумі 9 540 929,02грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №32/110 від 26.07.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами та протоколом погодження розбіжностей, додаток №5 до договору, рахунки №68/32 за період серпень-жовтень 2010р., акти приймання-передачі електроенергії за період серпень-жовтень 2010р., рішення господарського суду Донецької області по справі №9/368пд від 06.06.2007р.; постанову апеляційного господарського суду Донецької області по справі №43/199пд від 30.01.2007р.; розрахунок заборгованості та штрафних санкцій.

25.01.2011р. позивач надав клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків від 08.12.2010р. підписаний позивачем та копію супровідного листа. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

25.01.2011р. відповідач надав суду копії правовстановлюючих документів, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

15.02.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №293 від 15.02.2011р., яким не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 9 020 854,22грн., але не погоджується із сумою інфляційних, додавши контррозрахунок індексу інфляції. Крім того, відповідач просить суд зменшити суму пені на 90%, у зв’язку з великою заборгованістю із водопостачання та розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 12 місяців.

До відзиву додані копії балансу підприємства станом на 30.09.2010р., звіту про фінансові результати та дебіторську і кредиторську заборгованість за 9 місяців 2010р. та довідку №292 від 14.02.2011р.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Позивач 15.02.2011р. надав суду заперечення №б/н від 15.02.2011р., в яких просить суд відмовити у задоволені клопотання позивача щодо зменшення розміру пені та розстрочки (відстрочки) виконання рішення. Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Слов’янського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №32/110.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

16.03.2007р. та 29.03.2007р. сторони підписали протоколи погодження розбіжностей до договору №32/110 від 26.07.2006р.

Сторонами був підписаний додаток №5 до Договору „Порядок розрахунків за електричну енергію”, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 Договору, постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70700 кВт, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Пунктом 4.2.1 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 –2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.10 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Відповідно до статті 1 статуту КП „Компанія „Вода Донбасу”, КП „Компанія „Вода Донбасу” створене шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромвотчермет” (п.1.1).

КП „Компанія „Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов’язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромвотчермет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП „Компанія „Вода Донбасу” (п.1.2).

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Угодою від 12.09.2007р. до договору у зв’язку з перетворенням Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромвотчермет” на КП „Компанія „Вода Донбасу”, сторони виклали преамбулу договору в іншій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії за період серпень-жовтень 2010р., що підписані сторонами та виставленими рахунками на оплату спожитої електроенергії №68/32 за період серпень-жовтень 2010р. Вказані обставини відповідачем по суті не заперечувались.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №32/110 від 26.07.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом узгодження розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.10 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №32/110 від 26.07.2006р. постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію рахунки №68/32 за період серпень-жовтень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в серпні-жовтні 2010 року електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №32/110 від 26.07.2006р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 9 020 854,22грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Наявність заборгованості також підтверджується актом звірки заборгованості станом на 08.12.2010р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 –2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 299 581,16грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши надані сторонами розрахунки щодо нарахування пені, дійшов висновку, що розмір пені складає 299 581,16грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.02.2011р. просить зменшити суму пені на 90%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні 15.02.2011р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 90%. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010р., баланс підприємства станом на 30.09.2010р. та довідку №292 від 14.02.2011р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 239 664,93грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 57 983,45грн. та інфляційні в сумі 162 510,19грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у відзиві від 15.02.2011р. просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень, вересень, жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 9 020 854,22грн., пені у сумі 299 581,16грн., інфляційних у сумі 162 510,19грн., 3% річних у сумі 57 983,45грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 260393021293 у ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131179) заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 9 020 854,22грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26006303520003 у філії АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ЄДРПОУ 00131179) пеню у сумі 239 664,93грн., інфляційні у сумі 162 510,19грн., 3% річних у сумі 57 983,45грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2011р.

Суддя Лейба М.О.