Ухвала суду № 138358481, 21.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2632/26

Провадження №2/726/791/26

Категорія

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.07.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку та належних до нього будівель та споруд,

У С Т А Н О В И В:

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку та належних до нього будівель та споруд, у якій позивач просить суд:

- поділити в натурі житловий будинок, та належні до нього будівлі та споруди АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- виділити у власність ОСОБА_1 частину житлового будинку та належних до нього будівель та споруд згідно з висновком експертизи;

- виділити у власність ОСОБА_2 частину житлового будинку та належних до нього будівель та споруд згідно з висновком експертизи.

Також просить суд призначити у справі будівельно-технічну судову експертизу в Чернівецькому відділенні?Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно із положеннями статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.

Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб`єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам ЦПК, доходжу таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:

-відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2);

-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3);

-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5);

-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6);

-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8);

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (пункт 9);

-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10).

Натомість у порушення пунктів 2, 6, 9 та 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач у своєму позові не вказав відомості про наявність або відсутність у нього та відповідача електронного кабінету, не навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та не підтвердив про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також позивач не навів відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Однак відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Хоча ОСОБА_1 і вказує про те, що не зміг досягти домовленості із відповідачем щодо поділу майна у добровільному порядку, проте доказів існування спору між учасниками справи позивач не надає.

Позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість позивач хоча і просить провести поділ у натурі житлового будинку, однак не наводить даних щодо належності земельної ділянки під будинком.

Згідно із ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Поділ будинку в натурі це створення окремих самостійних об`єктів. Це неможливо без оформлення землі: ділянка має бути сформована, внесена до Державного земельного кадастру та мати зареєстроване право власності. Для кожної нової частини будинку виділяється своя частка землі.

Таким чином позивачу потрібно надати документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою під спірним житловим будинком.

Також у порушення п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначив у своєму позові його ціну.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Тобто, розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-який майновий спір має ціну. Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. (пункти 54, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У даному випадку позивачем ОСОБА_1 заявлено три позовні вимоги: дві вимоги майнового характеру (виділ у власність сторін права власності на відокремлені частини житлового будинку) та одну вимогу немайнового характеру (припинення права спільної часткової власності на житловий будинок).

Судовий збір має бути сплачений або перерахований за такими реквізитами: Отримувач коштів: Чернів.ГУК/Чернів.ТГ(Садгірський суд)/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA398999980313161206200024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії документів повинні бути якісно виготовленими, доступними для читання, повно і чітко відображати інформацію та відомості, внесені до них, незалежно від змісту такої інформації.

Однак, в порушення вимог ч. 5 ст.177 ЦПК України та вимог ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України, яка з нею кореспондується, позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не засвідчені належним чином.

Також, в порушення вимог п. п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя доходить висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому така позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали судді.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, буде вважатися неподаною і повернута йому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 354 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку та належних до нього будівель та споруд залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання ним копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Асташев