Рішення № 138358250, 16.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1475/26

№ провадження 2/646/2310/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності. В позові, з врахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати за нею право спільної часткової власності на 1/2 частину трикімнатної квартиру, яка була набута на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою «Аудит-Куп`янськ» міста Куп`янська Харківської області, 12.09.1995 року, розпорядження №1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн.90, номер запису 12775, загальною площею 42,0 кв.м., в т.ч. житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частини квартири належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.10.2011 року, №2-2615, виданого Державним нотаріусом Колосовською С.О. Куп`янської державної нотаріальної контори. 1/2 частини на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою «Аудит-Куп`янськ» міста Куп`янська Харківської області, 12.09.1995 року, розпорядження №1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн.90, номер запису 12775. У зв`язку з бойовими діями позивачка втратила оригінал вказаного свідоцтва про право власності. Відновлення документа наразі неможливе, у зв`язку з тим, що КП «Куп`янське БТІ», яке було зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської міської громади, повністю знищено разом із архівами. Провести реєстрацію права власності на квартиру не вбачається за можливе, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а також відсутня можливість отримання інформації в БТІ щодо квартири. В інший спосіб визнати право власності позивачки на квартиру і зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав, неможливо. Тому вона просить визнати за нею право власності на частку квартири в судовому порядку.

Рух справи

Ухвалою суду від 18.02.2026 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частину квартири.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947 повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), надміру сплачений судовий збір у розмірі 1178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 68 коп., сплачений 30.01.2026 року, платіжною інструкцією № 365, отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України, рахунок отримувача: UA968999980313141206000020661.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивачка належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.

Представник Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, який належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частини квартири належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.10.2011 року, №2-2615, виданого Державним нотаріусом Колосовською С.О. Куп`янської державної нотаріальної контори. 1/2 частини на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою «Аудит-Куп`янськ» міста Куп`янська Харківської області, 12.09.1995 року, розпорядження №1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн.90, номер запису 12775.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.10.2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала у спадщину, 1/2 (одну другу) частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на 1-му поверсі 2-х поверхового цегляного житлового будинку. Вказана квартира 3-х кімнатна, загальною площею 42,0 кв.м., в т.ч. житловою 29.0 кв.м., яка складається з: 3-х житлових кімнат пл. 15.2 кв.м., пл. 5,4 кв.м. та пл. 8,4 кв.м., кухні пл. 5,7 кв.м., ванної кімнати пл. 2,5 кв.м. поєднаної з вбиральню, коридору пл. 4,1 кв.м., вбудованої шафи пл. 0,7 кв.м. Ця 1/2 частина квартири палежала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою "Аудит-Куп`янськ" міста Куп`янська Харківської області 12.09.1995 року, розпорядження № 1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн. 90, номер запису 12775.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №447627544 від 14.10.2025 i?aai aeaniino? 1/2 ?anoeie eaa?oe?e iaaooa iiceaa?ei? ia i?anoaa? свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 2-2615, виданий 18.10.2011, видавник: ОСОБА_3 , державний нотаріус Куп`янської державної потаріальної контори Харківської області зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.10.2025 року.

В Технічному паспорті від 2011 року на квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_2 власником квартири вказана ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 02.12.2025 року Розглянувши запит про надання публічної інформації від 28 листопада 2025 року щодо збереження паперових архівів КП «Куп`янське БТІ», а також питання щодо можливості надання довідок для підтвердження реєстрації права власності на нерухоме майно, набуте до 2013 року, повідомлено наступне. Зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської міської громади, було визначено комунальне підприємство «Куп`янське БТІ» (пл. Центральна, 23, м. Куп`янськ Харківської області, код ЄДРПОУ 03355005). Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року. На даний час адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.

У зв`язку з бойовими діями позивачка втратила оригінал вказаного свідоцтва про право власності. Відновлення документа наразі неможливе, у зв`язку з тим, що КП «Куп`янське БТІ», яке було зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської міської громади, повністю знищено разом із архівами. Провести реєстрацію права власності на квартиру не вбачається за можливе, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а також відсутня можливість отримання інформації в БТІ щодо квартири.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У цій справі позивач був вимушений звернутися до суду з позовом, оскільки держава фактично не визнає за ними права власності на нерухоме майно, про що свідчить відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій.

Так, згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст.3 цього Закону).

Положення п.3 ч.3 ст.10 Закону передбачають, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

На момент отримання позивачкою права власності спірного нерухомого майна у квітні 1995 року діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації такого права.

Так, правова норма статті 128 Цивільного кодексу Української РСР визначала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Укладення угод як одну з підстав набуття права власності передбачалося і статтею 12 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність».

В подальшому з 2002 року по 1 січня 2013 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснювалася відповідними бюро технічної інвентаризації згідно з нормами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002.

Пунктом 1.3 цього Тимчасового положення передбачалося, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.

Пункт 1.4 положення визначав реєстрацію прав власності на нерухоме майно як внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ.

У вказаний період часу був прийнятий Цивільний кодекс України, який введений в дію з 01.01.2004 та яким було змінено підхід до визначення моменту виникнення права власності на нерухоме майно.

Так, відповідно до ч.1,2,4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Крім того, 03.08.2004 набрав чинності Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сферою регулювання якого є відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Вказаний Закон № 1952-IV надав визначення державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (стаття 2 Закону).

Нормами ст.4 Закону № 1952-IV було встановлено принцип обов`язковості державної реєстрації прав, за яким обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону № 1952-IV реєстрація об`єктів нерухомості проводилася комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав, до якої за ст.5 Закону входять місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру.

У цій справі державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період, коли позивачка набула право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав.

Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп`янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачкою, створили ситуацію, при якій позивач не можуть реалізовувати свої правомочності як власник майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.

В той же час, Конституція України у статті 41 гарантує непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.

Невизнання державою права власності позивача на спірне майно є втручанням у це право, яке не переслідує легітимну мету та не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже порушує гарантії, закріплені у статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

У справі за позовом ОСОБА_1 не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою іншою особою.

При цьому у позивачки наявний технічний паспорт на квартиру, де вона вказана єдиним власником квартири. Але з причин, які зазначені вище, вказане не надає змоги позивачці беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, наслідком чого має бути державна реєстрація такого права.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки під час розгляду справи були підтверджені обставини, на які позивачка посилаються як на підставу свого позову.

Отже, наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину трикімнатної квартиру, загальною площею 42,0 кв.м., в т.ч. житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка була набута нею на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою «Аудит-Куп`янськ» міста Куп`янська Харківської області, 12.09.1995 року, розпорядження №1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн.90, номер запису 12775.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину трикімнатної квартиру, загальною площею 42,0 кв.м., в тому числі житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_2 , яка набута ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КО фірмою «Аудит-Куп`янськ» міста Куп`янська Харківської області, 12.09.1995 року, розпорядження №1715, зареєстрованого в Куп`янському БТІ в кн.90, номер запису 12775.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_3 )

відповідач: Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 44758728, місцезнаходження: 63701, Харківська область, м.Купянськ, пр-т. Конституції, 3.

Суддя І.С. Блага