Рішення № 13835821, 17.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.11 р. Справа № 14/19

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судді Гринько С.Ю.

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Костенко І.А. – довіреність від 23.11.2010р.,

від відповідача – не явився

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудторг” м. Донецьк

до відповідача - Приватного підприємства „Аква Маркет” м. Маріуполь

про стягнення 16738,24грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 16738,24грн., з яких: 7528,17грн. – заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 1280,05грн. – інфляційні, 65,16грн. – 3%річних, 336,69грн. – пеня за прострочення оплати товару, 7528,17грн. – штраф в розмірі 100% від несплаченої суми отриманого товару, сплата за яку було прострочено більше ніж на 30 днів, нарахований відповідно до п. 5.2 договору.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений між ТОВ „Фудсервіс” та відповідачем договір постачання товару з відстрочкою платежу №2222/10-ДС від 30.04.2010р. з додатковою угодою від 01.07.2010р. та додатком, податкові накладні, товарно-транспортні накладні №ФСс-0127530 від 09.09.2010р. на суму 766,54грн., №ФСс-0127529 від 09.09.2010р. на суму 299,80грн., №ФСс-0127534 від 09.09.2010р. на суму 3910,93грн., №ФСс-0127526 від 09.09.2010р. на суму 1261,35грн., №ФСс-0128097 від 13.09.2010р. на суму 1289,55грн., по яких переданий товар відповідачу, гарантійний лист відповідача №1/п від 09.11.2010р., ТОВ „Фудсервіс” та позивачем договір про відступлення права вимоги №9/10 від 02.12.2010р., акт приймання-передачі до договору від 02.12.2010р., лист №1146 від 09.12.2010р., яким відповідачем повідомлений про заміну кредитора, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств..

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь його представника в судовому засіданні, про час і місце якого був повідомлений належним чином за адресою м. Маріуполь, вулиця Артема, 134 згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, наданої позивачем.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд, дослідивши надані позивачем оригінали документів, вважає їх достатніми для вирішення спору по суті на підставі ст. 75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в м матеріалах справи документами.

2

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання по договору постачання товару з відстрочкою платежу №2222/10-ДС від 30.04.2010р. з додатковою угодою від 01.07.2010р. та додатком, підписаного між ТОВ „Фудсервіс” та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором №2222/10-ДС від 30.04.2010р. постачальник (ТОВ „Фудсервіс”) зобов’язується продати, а покупець (відповідач) прийняти продукти харчування та алкогольні напої в обсягах і за ціною згідно товарно-транспортних накладних на одержання товару, що є додатком до договору (п. 1.1 договору).

Постачання товару здійснюється зі складу постачальника шляхом доставки постачальником чи самовивозом в межах асортименту і кількості, визначеного в товарно-транспортній накладній. В разі доставки товару транспортом постачальника вартість транспортних витрат входить до ціни товару (п. 2.1 договору).

Постачальник зобов’язаний поставити товар покупцю протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовлення від покупця, за умови що покупець надав постачальнику всі необхідні копії документів, що підтверджують його право здійснювати торгівлю певними видами товарів (п. 2.2 договору).

Покупець повинен оплати товар з відстроченням платежу на 5 календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних (п. 3.3 договору).

Таким чином, сторонами погоджений конкретний порядок та термін оплати товару.

Відповідно до п. 8.1 договору він діє до 31.12.2010р. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то термін дії договору автоматично пролонгується на один рік.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачу по товарно-транспортним накладним: №ФСс-0127530 від 09.09.2010р. на суму 766,54грн., №ФСс-0127529 від 09.09.2010р. на суму 299,80грн., №ФСс-0127534 від 09.09.2010р. на суму 3910,93грн., №ФСс-0127526 від 09.09.2010р. на суму 1261,35грн., №ФСс-0128097 від 13.09.2010р. на суму 1289,55грн. переданий товар на загальну суму 7528,17грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем в порушення умов п. 2.2 договору товар не сплачений, що підтверджено і останнім при підписанні з позивачем акту звірки взаємних розрахунків.

02.12.2010року між ТОВ „Фудсервіс” та ТОВ „Фудторг” м. Донецьк (позивач), підписаний договір про відступлення права вимоги №9/10 від 02.12.2010р.

3

У відповідності з п. 1.1 договору первісний кредитор відступає право вимоги заборгованості ПП „Аква Маркет” (боржник), що виникла на підставі договору №2222/10-ФС від 30.04.2010р., який був укладений між первісним кредитором і боржником, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за договором №2222/10-ФС від 30.04.2010р. Сума заборгованості по цьому договору складає 7528,17грн.

В цей же день сторонами по договору підписаний акт приймання-передачі №1, за яким новому кредитору передані всі документи (договір, податкові накладні, товарно-транспортні накладні).

На виконання вимог п. 3.2 договору про відступлення права вимоги відповідач листом №1146 від 09.12.2010р. повідомлений про заміну сторони у зобов’язанні.

У відповідності зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар несплачений, таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 7528,17грн., яку і просить стягнути позивач.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його несплати, що є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 7528,17грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути з нього 1280,05грн. інфляційних, 65,16грн. 3%річних, 336,69грн. пені за прострочення оплати товару, 7528,17грн. штрафу в розмірі 100% від несплаченої суми отриманого товару, сплата за яку було прострочено більше ніж на 30 днів, нарахований відповідно до п. 5.2 договору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє вимоги щодо стягнення 1280,05грн. інфляційних, 65,16грн. 3%річних в повному обсязі, оскільки останнім доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Що стосується вимог позивача про стягнення 336,69грн. пені за прострочення оплати товару, 7528,17грн. штрафу в розмірі 100% від несплаченої суми отриманого товару, сплата за яку було прострочено більше ніж на 30 днів, нарахований відповідно до п. 5.2 договору, господарський суд задовольняє їх в повному обсязі з огляду на наступне:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

4

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім цього, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 5.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 336,69грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 7528,17грн. штрафу в розмірі 100% від несплаченої суми отриманого товару, сплата за яку було прострочено більше ніж на 30 днів, нарахований відповідно до п. 5.2 договору, суд також задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами в договорі самостійно узгоджений вид відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт несвоєчасного та неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання та наданий обґрунтований розрахунок суми.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, відповідно до норм діючого законодавства.

На підставі ст.ст.512,514,526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудторг” м. Донецьк до Приватного підприємства „Аква Маркет” м. Маріуполь про стягнення 16738,24грн., з яких: 7528,17грн. – заборгованість, 1280,05грн. – інфляційні, 65,16грн. – 3%річних, 336,69грн. – пеня, 7528,17грн. – штраф в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Аква Маркет” м. Маріуполь-87549, вул. Артема, 134, ЄДРПОУ 35015089 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудторг” м. Донецьк-83030, вул. Рогачевська, 1 „в”, ЄДРПОУ 37133981 заборгованість в сумі 7528,17грн., 1280,05грн. – інфляційних, 65,16грн. – 3%річних, 336,69грн. – пені, 7528,17грн. – штрафу, 167,38грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 17.02.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,1 – позивачу,1 – відповідачу