Рішення № 138357762, 21.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 635/2465/26

Провадження № 2/639/1788/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 635/2465/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 38289,98 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 13.03.2026 та підписані представником позивача адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, який діє на підставі ордеру (а.с.140).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 1848751 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у розмірі 7000,00 грн на строк 349 днів, з 24.09.2024 по 09.09.2025, зі сплатою платежів кожні 25 днів, у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 , яку вказано відповідачем особисто під час укладення договору. Відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов`язки, передбачені договору. Кредитні кошти були перераховані первісним кредитором відповідачу за допомогою платіжного провайдера в обумовлений умовами договору спосіб, на банківську картку № НОМЕР_1 . У період з 24.09.2024 по 13.08.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 7175,02 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,2 грн та оплату процентів у розмірі 7175,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 13.08.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора, та має заборгованість у розмірі 38289,98 грн, яка складається з тіла кредиту 6999,98 грн, нарахованих первісним кредитором процентів 15400,00 грн, нарахованих позивачем за 27 календарних днів процентів 1890,00 грн, штрафні санкції 14000,00 грн.

24.04.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання; за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 24.09.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 7000 гривень від ТОВ «Слон Кредит» ( код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек» (а.с.184-185).

10.06.2026 суд постановив ухвалу про відкладення за заявою відповідача, судового засідання (а.с.201).

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Столітній М.М. у позовній заяві просив провести судове засідання без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

21.07.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

21.07.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи витребувані від АТ КБ «Приватбанк» докази, що надійшли до суду 14.05.2026 (а.с.194-195).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 24.09.2024 об 11:30:24 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В423» підписав паспорт споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; про порядок повернення кредиту тощо. Наведене у паспорті інформація щодо обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та інформація зберігає чинність та є актуальною до 25.09.2024 (а.с.136-139).

24.09.2024 між ТОВ «Слон Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем товариства, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір № 1848751 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який підписано відповідачем 24.09.2024 об 11:30:35 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р793» (а.с.141-154).

За умовами договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2). Сторони договору погодили такі істотні його умови: сума кредиту 7000,00 грн (п.1.3); строк кредиту 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 дні (п.1.4); процентна ставка фіксована та становить: стандартна 1% в день, що застосовується в межах строку кредиту, знижена 0,98% в день, що застосовується, якщо споживач до 19.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1). Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п.3.1). До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів (п.3.2). Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіка платежів (п.5.1). У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 700,00 грн на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 140,00 грн, починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1848751 від 24.09.2024), що підписаний відповідачем 24.09.2024 об 11:30:35 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р793, дата видачі кредиту 24.09.2024; кількість днів у розрахунковому періоді 25; проценти за користування кредитом по 1715,00 грн через кожні 25 дні; дата повернення кредиту 09.09.2025; реальна річна процентна ставка 2467,99%, загальна вартість кредиту 31465,00 грн (а.с.155-157).

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставив свій електронний підпис.

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його РНКОПП, серію, номер паспорту, дату його видачі, адресу місця проживання, контактні дані: номери телефону, e-mail.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек» договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 7000,00 грн 24.09.2024 об 11:30:51, призначення: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499392166680 (а.с.54-58,164).

Згідно з витребуваною від АТ КБ «Приватбанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 7000,00 грн від 24.09.2024, призначення FUIB MoneyTransfer,Visa Direct (а.с.194-195).

13.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладений договір факторингу № 13082025-1, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатоку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованостей до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 3 (а.с.21-37).

13.08.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) склали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025, підписаний його сторонами та скріплений печатками (а.с.38).

15.08.2025 ТОФ «ФК «Фінтраст Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 (а.с.117).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 13.08.2025 за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1848751 на суму 36399,98 грн (а.с.165-168).

Відповідно до складеного 20.10.2025 ТОВ «Слон Кредит» розрахунку заборгованості, станом на 09.09.2025, за період з 24.09.2024 по 24.07.2025, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором № 1848751 від 24.09.2024 у розмірі 36399,98 грн, з яких: тіло кредиту 6999,98 грн, відсотки 15400,00 грн, штраф 14000,00 грн (а.с.132).

Згідно зі складеним позивачем розрахунком заборгованості, станом на 09.09.2025 позичальнику ОСОБА_1 нараховані відсотки за період з 15.08.2025 по 09.09.2025 у розмірі 1820,00 грн (а.с.131).

Зі складених первісним кредитором та позивачем розрахунків суд вбачає, що відсотки нараховані у межах строку кредитування та у встановленому договором розмірі, за період кредитування відповідач сплатив первісному кредитору грошові кошти у розмірі 7175,02 грн, які спрямовані на погашення тіло кредиту 0,02 грн, на погашення відсотків 7175,00 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, суд встановив, що договір № 1848751 від 24.09.2024 укладений між ТОВ «Слон Кредит» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

У вказаному договорі його сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок повернення кредиту тощо.

Отримання відповідачем від первісного позичальника коштів 24.09.2024 у розмірі 7000,00 грн підтверджується наданими позивачем та витребуваними судом доказами.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості належним чином не виконав, фактично отримані та використані надані грошові кошти за кредитними договорами в добровільному порядку не повернув, не сплачував кредит та проценти за його користування вчасно та у повному обсязі, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитними договорами позивачу або первісним кредиторам матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності зі сплати неустойки (штрафу, пені), за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, враховуючи, що на момент укладення договору від 24.09.2024 та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу неустойку (пеню, штрафи), а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 14000,00 грн суд відмовляє.

Також, згідно зі складеного позивачем розрахунку суд вбачає, що останнім нараховано відповідачу відсотки у розмірі 1820,00 грн за період з 15.08.2025 по 09.09.2025 (за 26 днів). Проте в позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення таких відсотків у розмірі 1890,00 грн.

Наявність у відповідача заборгованості по відсоткам у розмірі 70,00 грн (1890 1820) не доведена жодними доказами, а тому не підлягає задоволенню.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість: за договором № 1848751 від 24.09.2024 у розмірі 24219,98 грн, з яких: 6999,98 грн заборгованість за кредитом, 15400,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором , 1820,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн до матеріалів справи надано копії таких документів: договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеним між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заявки № 16092 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1848751 від 24.09.2024, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , та Акту № 16092 від 10.03.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024, складеним та підписаним ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., рахунку на оплату № 16092-10/03-2026 від 10.03.2026, відповідно до яких: зустріч адвоката та клієнта та надання усної первинної консультації роз`яснень з правових питань 0,5 год. вартістю 440,00 грн, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 1 год. вартістю 840,00 грн, аналіз чинного законодавства, судової практики 0,5 год. вартістю 440,00 грн, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання, узгодження обраної позиції з клієнтом 1 год. вартістю 840,00 грн, письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку 1 год. вартістю 840,00 грн, проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, складення, оформлення та направлення адвокатський запитів 1 год. вартістю 840,00 грн, складання позовної заяви 2 год. вартістю 1640,00 грн, складання та оформлення інших документів додатків до позовної заяви 2 год. вартістю 1640,00 грн, складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду справи 2 год. вартістю 1640,00 грн, представництво інтересів клієнта, в тому числі участь у судових засіданнях 2 год. вартістю 1640,00 грн, на загальну суму 10000,00 грн. (а.с.120-122,133,169).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн не є цілком співмірним з: ціною позову, із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, зустріч адвоката та клієнта та надання усної первинної консультації роз`яснень з правових питань 0,5 год., дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 1 год., аналіз чинного законодавства, судової практики 0,5 год., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання, узгодження обраної позиції з клієнтом 1 год., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку 1 год., складання та оформлення інших документів додатків до позовної заяви 2 год., складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду справи 2 год., представництво інтересів клієнта, в тому числі участь у судових засіданнях 2 год., оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача у судовому засіданні не був присутній, подав заяву про розгляд справи без його участі.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (63,25%), та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1683,97 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1897,50 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 1848751 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 24.09.2024 у розмірі 24219 (двадцять чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 98 коп., з яких: 6999,98 грн заборгованість за кредитом, 15400,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 1820,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 70,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 14000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) грн 97 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1897 (одну тисячу вісімсот дев`яносто сім) грн 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 21.07.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО