Ухвала суду № 138357722, 20.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/24661/25

Провадження № 6/638/940/26

УХВАЛА

20 липня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про розстрочення виконання судового рішення від 05 червня 2026 року по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року, позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти у розмірі 79927 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн 51 коп.

До суду звернувся із заявою представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лисенко Андрій Олександрович, у якій просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, встановивши графік сплати коштів рівними платежами, а саме по 6660,64 грн до повної виплати суми 79927,51, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили. Заява мотивована тим, що у відповідача на теперішній час склалися винятково складні життєві обставини, що унеможливлюють своєчасне виконання рішення суду. Відповідно до довідки № 209973-2026 від 24.06.2026 року капітан поліції Бондар Олексій Сергійович інспектор полку особливого призначення Головного управління Національної поліції у Харківській області, перебуває у відрядженні та виконує завдання з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України на території Харківській області у період з 31.03.2026 року по 01.07.2026 року. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 видане 13 січня 2020 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Відповідно до довідки № 209974-2026 від 24.06.2026 року капітан поліції ОСОБА_1 дійсно с 16.08.2021 року по теперішній час перебуває на посаді інспектора-снайпера взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Харківській області. У ОСОБА_1 є цивільна дружина та дитина ОСОБА_2 від першого шлюбу, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто він сам утримує сім`ю, внаслідок чого примусове виконання рішення буде створювати йому суттєве фінансове навантаження на бюджет його сім`ї.

07.07.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Меркулова Валерія Валеріївна надіслала до суду заперечення на розстрочення судового рішення, в яких просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення. Заперечення мотивовані тим, що представник позивача вважає заяву відповідача необґрунтованою та вказує на відсутність передбачених законом виняткових підстав для відтермінування виконання судового акта, оскільки згідно з наданими відповідачем довідками ОК-5 та ОК-7 дохід відповідача задекларовано на стабільному рівні, а наявність стабільного та значного джерела доходів свідчить про наявність реальної фінансової спроможності розрахуватися з банком без штучного затягування процесу виконання ухваленого рішення. Той факт, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та перебував у службовому відрядженні автоматично не свідчать про відсутність у нього майна чи грошових коштів, необхідних для погашення боргу, і не є безумовною правовою підставою для розстрочення виконання цивільного зобов`язання. Крім того, посилання відповідача на утримання малолітньої дитини від першого шлюбу також не є винятковою обставиною, оскільки за умови наявності заробітку понад 1 млн грн на рік витрати на утримання однієї дитини не створюють критичного фінансового дисбалансу та не позбавляють його можливості виконати рішення суду. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази перебування відповідача на лікуванні, наявності тяжких захворювань у нього чи членів його сім`ї, або інших надзвичайних подій, які б дійсно унеможливлювали одноразову виплату суми боргу, а надання розстрочки строком на 12 місяців призведе до безпідставного обмеження прав банку як стягувача та порушить баланс інтересів сторін.

Сторони у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно, причини неявки суду повідомили.

Відповідно до положення ст. 223 ЦПК України неявка учасників провадження, повідомлених про дату час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в України.

Частиною першою статті 18 ЦПК передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 435 ЦПК, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Згідно з довідками ОК-5 та ОК-7 доходи відповідача ОСОБА_1 складають: за 2025 рік 1092261,54 грн; за 2024 рік 822975,87 грн; за 2023 рік 642316,18 грн.

Відтак, відповідач є працевлаштованим, а його матеріальний стан знаходиться на досить високому рівні.

Щодо посилання заявника на введення в дію воєнного стану як на іншу надзвичайну подію суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і наразі, продовжено.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Водночас, формальне посилання заявника на введення в дію воєнного стану, без наведення конкретних підстав та причинно-наслідкового зв`язку неможливості виконання судового рішення, а також доказів на підтвердження вказаних обставин не може вважатися судом надзвичайною подією, для застосування положення частини четвертої статті 435 ЦПК.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені підстави для розстрочення виконання судового рішення, з урахуванням долучених доказів на підтвердження майнового стану заявника, змісту заперечень сторони позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутності підстав для розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.267,435 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про розстрочення виконання судового рішення від 05 червня 2026 року по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О. В. Зінченко