Ухвала суду № 138357390, 20.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8382/26

Номер провадження 1-кс/404/3108/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12026121010001549, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовослужбовця стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого:

-13.03.2023 року вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда за ч.4 ст.185, ч.2 ст.296, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням;

-19.02.2024 року вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда за ч.1 ст.125, ч.3 ст.296, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, погоджене прокурором про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні №12026121010001549 за ч.2 ст.194 КК України.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 17.07.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Як установлено з матеріалів клопотання, слідчим відділом Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026121010001549, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, 16 липня 2026 року приблизно о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та перебуваючи на посаді стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи з корисливих мотивів, а саме за грошову винагороду та на виконання замовлення третьої особи, сформував умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 заздалегідь підготував невстановлений у ході досудового розслідування предмет із вогненебезпечними властивостями та прибув до будинку АДРЕСА_2 , поблизу якого перебував вантажний автомобіль «Scania 124», державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Перебуваючи у вказаному місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 шляхом піднесення джерела відкритого вогню здійснив підпал зазначеного вантажного автомобіля, після чого залишив місце події. Унаслідок підпалу потерпілій ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої, за даними сторони обвинувачення, становить 10 000 гривень.

17 липня 2026 року о 13 годині 50 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри на цьому етапі кримінального провадження підтверджується сукупністю наданих слідчому судді матеріалів, зокрема: заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 16 липня 2026 року; протоколом огляду місця події від 16 липня 2026 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 17 липня 2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом особистого обшуку ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного; протоколом слідчого експерименту; протоколами огляду предметів; актом про причини виникнення пожежі від 16 липня 2026 року, а також іншими матеріалами, долученими до клопотання.

Заслухавши прокурора, який підтримав внесене клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, а розмір збитків не підтверджений та вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Сукупність наведених відомостей є достатньою для висновку, що ОСОБА_4 міг бути причетним до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому слідчий суддя враховує, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не вирішується питання про винуватість особи та не здійснюється оцінка доказів із точки зору їх достатності для ухвалення обвинувального вироку. Предметом судового контролю є перевірка того, чи існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у можливій причетності особи до кримінального правопорушення.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року ЄСПЛ зазначив, що поняття «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Наявні у матеріалах клопотання відомості відповідають зазначеному стандарту доказування.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Усвідомлення суворості можливого покарання об`єктивно може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду. Разом із тим цей ризик оцінюється не ізольовано, а у сукупності з даними про особу підозрюваного, який не має постійного місця проживання у м. Кропивницькому, не має на утриманні малолітніх дітей або інших осіб та раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

У рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що суворість покарання, яке загрожує особі, є належним елементом при оцінці ризику переховування або повторного вчинення злочину, хоча сама по собі не може бути єдиною підставою для тримання під вартою. У цьому випадку тяжкість можливого покарання доповнюється конкретними відомостями про особу підозрюваного та обставини інкримінованого діяння.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, а свідки, показання яких мають значення для встановлення обставин події, ще можуть бути повторно допитані під час досудового розслідування та безпосередньо судом. Перебуваючи на волі та маючи можливість вільного спілкування, підозрюваний може шляхом умовлянь, погроз або в інший спосіб впливати на потерпілу та свідків з метою зміни ними показань або відмови від їх надання. Визнання підозрюваним своєї причетності до події саме по собі не усуває вказаного ризику, оскільки позиція особи може змінюватися, а показання свідків підлягають безпосередньому дослідженню судом.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий: вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням; вироком цього ж суду від 19 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Наведені обставини свідчать про стійку схильність до протиправної поведінки та дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Воляник проти України» від 2 жовтня 2014 року вказав, що наявність ризиків перешкоджання розслідуванню, незаконного впливу на свідків, ухилення від правосуддя або повторного вчинення злочину може виправдовувати тримання особи під вартою за умови, що такі ризики є конкретними та належним чином обґрунтованими. У цьому провадженні відповідні ризики підтверджуються не загальними припущеннями, а фактичними даними про характер підозри, тяжкість можливого покарання, попередні судимості підозрюваного та стадію розслідування.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя також ураховує вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, роботи, утриманців, репутацію, майновий стан та наявність судимостей. ОСОБА_4 є молодою працездатною особою, неодружений, утриманців не має, постійного місця проживання у м. Кропивницькому не має, раніше неодноразово судимий. Даних, які б свідчили про наявність у нього таких міцних соціальних зв`язків, що могли б істотно зменшити встановлені ризики, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя враховує правову позицію Великої палати ЄСПЛ, викладену у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 5 липня 2016 року, згідно з якою після встановлення обґрунтованої підозри національний суд повинен навести релевантні та достатні підстави для тримання особи під вартою та перевірити, чи можуть встановлені ризики бути нейтралізовані застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Перевіривши можливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, застави як самостійного запобіжного заходу або домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку, що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та не усунуть установлених ризиків. Особисте зобов`язання за своїм характером не створює достатніх гарантій від переховування, впливу на свідків та повторного правопорушення; осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного, не встановлено; домашній арешт не позбавляє можливості комунікувати зі свідками та вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання розслідуванню.

Доводи захисника про недоведеність ризиків та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу не спростовують висновків, що випливають із сукупності досліджених матеріалів. Визнання підозрюваним своєї причетності до події враховується судом, однак не нівелює характеру та ступеня встановлених ризиків і не створює достатньої гарантії належної процесуальної поведінки.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що сторона обвинувачення довела наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання. Тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним, виправданим та пропорційним меті забезпечення дієвості кримінального провадження.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, якщо відсутні підстави для її невизначення. З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та встановлених ризиків слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який не є завідомо непомірним та водночас здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У разі внесення застави на підозрюваного належить покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, перелік та строк дії яких зазначаються у резолютивній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.09.2026 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15.09.2026 року 13 год. 50 хв.

Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 до 13 год. 50 хв. 15.09.2026 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного

суду м.Кропивницького ОСОБА_1