Рішення № 138357147, 21.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3394/26

Провадження № 2/345/2517/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а також домоволодіння по АДРЕСА_2 та ряд земельних ділянок в цьому ж селі Заболотівці.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. 29.09.2025 року нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири, право власності на яку було зареєстровано за спадкодавцем, на вищевказані домоволодіння та земельні ділянки.

Окрім того позивачка просила нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири, право власності на яку зареєстровано за її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і яку фактично успадкувала спадкодавець з підстав постійного проживання із покійним на час відкриття спадщини. Водночас нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на вищевказану 1/3 частку квартири, оскільки відсутні об`єктивні дані про прийняття цього складу спадщини спадкодавцем після смерті ОСОБА_3 .

Позивачка наголошує, що спадкодавець ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 постійно проживала із ним та вела спільне господарство в АДРЕСА_2 . Фактично вони проживали однією сім`єю, перебували у шлюбі. Отже, спадкодавець прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , яка складається з 1/3 частини квартири, оскільки постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини та від спадщини не відмовлялася. Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і яку успадкувала, але не оформила ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримує та просить суд його задоволити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що просить розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника Калуської міської ради, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ОСОБА_2 (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Бабич В.Л. було видано позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 4621580600:07:001:0001 (а.с.8-19).

Водночас листом від 15.04.2026 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яку вона фактично успадкувала після смерті ОСОБА_3 (а.с.20).

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 30.11.1994 року, яке було видане відділом приватизації житла Калуського концерну «Хлорвініл» (а.с.21) квартира за адресою АДРЕСА_3 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з інвентаризаційною довідкою від 25.05.2026 року №6073, яка видана ФОП ОСОБА_4 , 04.12.1994 року за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано право власності в рівних долях по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 ; підстава для реєстрації права власності свідоцтво про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 30.11.1194 року згідно з розпорядженням №3/1020 від 28.11.1994 року та зареєстроване за реєстровим номером №3/1020; номер запису:3132/10, книга:68.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.5)

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із акту обстеження фактичного проживання №30 від 01.05.2026 року, складеного комісією Бережницького старостинського округу Жидачівської міської ради (а.с.46) вбачається, що до дня смерті ОСОБА_3 , який проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_4 , разом із ним проживала без реєстрації та вела спільне господарство його дружина ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 , будучи спадкоємцями І черги, відповідно до ст.1268 ЦК України вважаються такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася також спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яку вона фактично успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

Позивачка, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , відповідно до ст.1269 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, звернувшись із заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21.07.2026 року.

Головуючий