Ухвала суду № 138357109, 21.07.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1622/26

Номер провадження: 1-кс/343/287/26

У Х В А Л А

21 липня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

за участю: заявника - ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4 ,

начальника сектора дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст поданої скарги:

заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій просить зобов`язати уповноважену особу відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою.

Суть поданої скарги зводиться до того, що ТОВ «ЕСТІМ БУД» було виконавцем робіт у НГВУ «Долинанафтогаз» АТ «Укрнафта». Познайомившись із головним інженером ТОВ «ЕСТМ БУД» ОСОБА_6 , він погодився на його пропозицію здійснити виконання земляних робіт. Останній його запевнив, що буде укладено трудовий договір та оплачено його виконану роботу. Надавши йому всі необхідні для укладення трудового договору документи, він та ще декілька працівників приступили до виконання робіт. Кошти за виконану роботу йому перераховувались на його банківську картку. Проте, після завершення виконання всіх робіт, йому в повному обсязі не було оплачено вартість таких. Заборгованість ТОВ «ЕСТМ БУД» перед ним становить більше 47 000 грн. Оскільки ні саме товариство, ні органи Держпраці на його та його представника повідомлення не реагують, вважає, що в діях ТОВ «ЕСТМ БУД» є ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КК України, а саме - грубе порушення угоди про працю службовою особою товариства, шляхом обману.

ІІ. Пояснення учасників судового засідання:

у судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали подану скаргу та просили задовольнити таку з підстав викладених у ній. Представник ОСОБА_4 додатково зазначив, що в даній ситуації грубим порушенням угоди про працю є саме неукладення із ОСОБА_3 трудового договору.

Начальник СД ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив, що у даній ситуації немає ознак вчинення кримінального правопорушення.

ІІІ. Мотиви та оцінка слідчого судді:

частиною 1 статті 24 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідним фактом.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Зазначені вище положення норм свідчать про те, що слідчий, дізнавач та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь -які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування і водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування і процесуального примусу.

Верховний Суд у своїй практиці наголошує на такому:

- «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

- «слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за умови, що повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні дані про вчинене правопорушення.

Аналізуючи викладене вище, необхідно дійти висновку, що слідчий, дізнавач чи прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про кримінальне правопорушення повинно мати посилання на реальні події, не містити характер припущення та не порушувати право інших осіб на захист своїх інтересів від безпідставного звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, до якого вони явно не причетні.

Слідчий суддя встановив, що звертаючись до поліції, скаржник ОСОБА_3 зазначив, що через невиплату йому в повному обсязі коштів за виконану ним роботу, в діях ТОВ «ЕСТМ БУД» є ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КК України.

Однак, наведені у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини не дозволяють дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, з огляду на таке.

Так, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення здійснюється виключно уповноваженою на те особою, не вдаючись в детальний аналіз ч. 1 ст. 173 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу сторони скаржника на те, що під грубим порушенням угоди про працю слід розуміти порушення домовленостей, які передбачені угодою певним способом шляхом обману чи зловживання довірою; примус до виконання роботи, не передбаченої угодою, яка виступає самостійною, найбільш небезпечною формою порушення угоди про працю.

Примус до виконання роботи, не зумовленої угодою, може виражатися не тільки в застосуванні або погрозі застосування насильства, але в будь-якому іншому незаконному впливі на особу з метою домогтися від неї виконання роботи, не зумовленої угодою. Примус до виконання роботи не обумовленої угодою сторін вчинюється тільки шляхом активних дій.

Під обманом слід розуміти повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування фактів, повідомлення про які було обов`язковим, що вводить потерпілого в оману.

Під зловживанням довірою слід розуміти вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно - правових відносинах.

З поданої заяви та пояснень сторони скаржника можна зробити висновок, що між ТОВ «ЕСТМ БУД» та ним були договірні зобов`язання, зокрема, виконання робіт та оплата за виконану роботу, яка на думку скаржника не була оплачена йому у повному розмірі.

Слід зазначити, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в такому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь - якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження.

Слідчий суддя в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які отримуються правоохоронними органами.

І хоча в судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 вже зазначав, що грубим порушенням угоди про працю є саме неукладення із ОСОБА_3 трудового договору, однак дані доводи також не свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.

Так, що в ст. 172 КК України, що в ст. 173 КК України, поняття грубого порушення законодавства/угоди про працю вирішується у кожному конкретному випадку, проте, наявність цієї ознаки однозначно потребує істотного порушення права людини на працю.

В даній справі очевидним є те, що скаржнику ОСОБА_3 підходили всі умови досягнутих між ними домовленостей до того часу, поки ТОВ "ЕСТМ - БУД" не виплатило розмір всіх коштів, які він хотів. І лише після цього, він звернувся до відповідних органів зі скаргами, в тому числі і до суду.

Слідчий суддя зазначає, що істотних порушень прав ОСОБА_3 у даній ситуації не виявлено.

Більше того, за порушення вимог законодавства про працю, в тому числі за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, оскільки із скарги та заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, поданої до поліції видно, що за своїм змістом та суттю вона зводиться до його бажання на судове переслідування ТОВ «ЕСТМ БУД» у зв`язку із невиплатою йому, на його думку, повної вартості виконаних ним робіт, слідчий суддя вважає, що правовідносини, що виникли між скаржником та товариством є трудовим спором, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а в разі порушення трудового законодавства товариством, він не позбавлений у встановленому законом порядку звернутися до органів Держпраці, у зв`язку із цим, у задоволенні даної скарги слід відмовити за безпідставністю такої.

Керуючись вимогами ст. 214, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1