Ухвала суду № 138356292, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/8558/26

Номер провадження 1-кс/201/2257/2026

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 42025130000000025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ (натепер м. Сокологірськ) Луганської області, з вищою освітою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого оператором з дослідження свердловини в ГПУ «Шебелинкагазвидобування», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України,

встановив:

Старший слідчий в ОВС 2 відділення 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження відомості про, яке внесені 08 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025130000000025.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 за процесуальним керівництвом прокурорів розслідується кримінальне провадження № 42025130000000025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що не пізніше липня 2010 року, ОСОБА_4 за допомогою власного засобу зв?язку зареєстрував у загальнодоступній та соціально-орієнтованій Інтернет мережі «Facebook» електронну сторінку (акаунт) під мережевим псевдонімом « ОСОБА_8 » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

У подальшому, ОСОБА_9 будучи досвідченим користувачем мережі інтернет, зокрема, соціальної мережі «Facebook», оскільки створив персональну сторінку (акаунт) під мережевим псевдонімом « ОСОБА_8 » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якою користується по теперішній час, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на розповсюдження матеріалів із публічними закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, за допомогою вказаного мобільного телефону марки Xiaomi чорного кольору в зеленому чохлі з IMEI 1 НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , в слотах якого містяться SIM карта за номером НОМЕР_3 мобільного оператора Vodafone та SIM карта за номером НОМЕР_4 мобільний оператор Kyivstar, використовуючи вказану сторінку у соціальній мережі «Facebook», 17.07.2025, 22.07.2025 та 23.07.2025 розмістив три публікації, якими публічно закликав невизначене коло осіб до вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

Так, 17.07.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, шляхом розповсюдження відповідних переконань автора ідей, інформаційного впливу на масового користувача загальнодоступного та соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Facebook» з метою формування у нього ідентичних з автором міркувань та переконань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою мобільного телефону Xiaomi чорного кольору в зеленому чохлі з IMEI 1 НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , в слотах якого містяться SIM карта за номером НОМЕР_3 мобільного оператора Vodafone та SIM карта за номером НОМЕР_4 мобільний оператор Kyivstar з власного аккаунту під назвою « ОСОБА_8 » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) розмістив допис наступного змісту: « ОСОБА_10 , так і є. Все це сміття потрібно спочатку гнати з усіх гілок влади. Через одного ще й саджати. Потім лише формувати державну владу в Україні, органи місцевого самоврядування, СБУ, НП, суди, прокуратуру. Всі ті гнидники, що намостили нам на шиї паразити діді Шороша, а це і НАБУ, і САП, і ВАКС... інші НАЗК з ДБР і УСРами повинні бути негайно ліквідовані. Але ОСОБА_11 потрібно вішати першим», в якому висловлюється позиція про необхідність повного усунення чинних представників державної влади, шляхом ліквідації низки антикорупційних та правоохоронних органів та фізичною розправою щодо Президента України.

Продовжуючи свої протиправні дії, 22.07.2025 ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою свого постійного місця проживання в Україні, за допомогою власного мобільного телефону марки Xiaomi чорного кольору в зеленому чохлі з IMEI 1 НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , в слотах якого містяться SIM карта за номером НОМЕР_3 мобільного оператора Vodafone та SIM карта за номером НОМЕР_4 мобільний оператор Kyivstar, використовуючи вказану сторінку у соціальній мережі «Facebook», з метою доведення до відома усіх користувачів соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Facebook», які відвідували (відвідуватимуть) електронну сторінку (акаунт) під назвою « ОСОБА_8 » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» акаунту під назвою « ОСОБА_8 », умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розмістив допис наступного змісту: «Шо там народ волелюбний вже дозрів до викидання піар аса ОСОБА_11 з його соснами корабельними з Банкової та судити їх всіх? Чи треба ще прозрівати? ОСОБА_13 зробить все аби здати Україну москві», в якому звертається до народу України з питанням, чи готові вони вже до активного протесту, який полягає у фізичному витісненні Президента України та його команди з резиденції на вул. Банковій . А також стверджує, що Президент України веде країну до капітуляції переl Росією.

Продовжуючи свої протиправні дії, 23.07.2025 ОСОБА_14 , перебуваючи за адресою свого постійного місця проживання в Україні, за допомогою власного мобільного телефону марки Xiaomi чорного кольору в зеленому чохлі з IMEI 1 НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , в слотах якого містяться SIM карта за номером НОМЕР_3 мобільного оператора Vodafone та SIM карта за номером НОМЕР_4 мобільний оператор Kyivstar, використовуючи вказану сторінку у соціальній мережі «Facebook», з метою доведення до відома усіх користувачів соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Facebook», які відвідували (відвідуватимуть) електронну сторінку (акаунт) під назвою « ОСОБА_8 » » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» акаунту під назвою « ОСОБА_8 », умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розмістив допис наступного змісту: « Людоньки , хоч тепер будьте обережні з так званою опозицією. ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 інші "любі друзі" мають бути пижжені на майданах (вони вже кілька революцій довели до канцуру), а ОСОБА_21 і йому подібні "опозиціонери" ще до підходів на майдани. ОСОБА_11 же, ОСОБА_27, інших "слуг" пиз@ити бажано, де будуть піймані», в якому Президента України ОСОБА_22 та інших представників чинної влади слід бити фізично щоразу, коли з?являється така можливість, без обмежень простором чи обставинами.

Отже, вищевказаними публікаціями ОСОБА_23 публічно закликав невизначене коло осіб до вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, з використанням засобів масової інформації.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у розповсюдженні матеріалів із публічними закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

05 червня 2026 року старший слідчий в ОВС 2 відділення 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують передбачені п. п. 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.

Існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику в клопотанні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої, а тому останній розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, шляхом виїзду за кордон.

До того ж, фактичні обставини та характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину свідчить про підвищену суспільну небезпеку та винятковий цинізм протиправної поведінки останнього, вчиненої під час повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.

Наявність передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтована тим, що у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, маючи доступ до соціальної мережі «Facebook» може вчинити дії спрямовані на знищення облікового запису під назвою « ОСОБА_8 »( посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), публікацій, листування чи інших доказів, що підтверджують причетність останнього до протиправної діяльності.

Існування передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану через соціальну мережу «Facebook» публічно закликав невизначене коло осіб до вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, а тому може продовжити чинити аналогічні протиправні дії.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176, абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та просив його задовольнити з викладених у клопотанні підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати домашній арешт в нічний час доби або, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у мінімальному розмірі.

Зазначив, що викладені у повідомленні про підозру обставини він визнає у повному обсязі, співпрацює зі слідством та має намір укласти угоду про визнання винуватості. Вказав, що він дійсно користується соціальною мережею «Facebook» та розміщував там дописи, зазначені у повідомленні про підозру.

Повідомив, що він має міцні соціальні зв`язки, оскільки на його утриманні перебуває дружина, яка не працює та двоє неповнолітніх дітей, члени його сім`ї є внутрішньо-переміщеними особами і зараз проживають разом в м. Кривий Ріг Дніпропетровській області. Вказав, що він офіційно працевлаштований, відповідні висновки для себе зробив.

В межах розгляду клопотання надав копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 13.12.2008 року на ім`я ОСОБА_6 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 15.09.2016 року на ім`я ОСОБА_7 ; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 25.08.2001 року; договору найму (оренди) житла від 01.01.2026 року.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, , з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Разом із цим, положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У своїх рішеннях, зокрема, «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 за процесуальним керівництвом прокурорів розслідується кримінальне провадження № 42025130000000025 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

05 червня 2026 року старший слідчий в ОВС 2 відділення 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 не затримувався.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025130000000025 від 08.09.2025 року, у повідомленні за підписом першого заступника начальника ГУ начальника 3 управління ( з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.09.2025 року за вихідним № 78/3-1178/5/11-5519, у повідомленні щодо виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій за підписом заступника начальна ГВ ЗНД 3 управління ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.02.2026 року за вихідним № 78/3/5/11-910, у протоколі допиту свідка ОСОБА_24 від 03.02.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_25 від 04.02.2026 року, у повідомленні щодо виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій за підписом заступника начальна ГВ ЗНД 3 управління ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.12.2025 року за вихідним № 78/3/5/11-5550, у протоколі огляду за участі спеціаліста ОСОБА_26 від 26.11.2025 року, у протоколі огляду за участі спеціаліста ОСОБА_26 від 26.11.2025 року, у протоколі огляду за участі спеціаліста ОСОБА_26 від 26.11.2025 року, у висновку експерта за експертною спеціальністю 20.2 «Семантико-текстуальні дослідження» № СЕ-19/104-25/49166-ЛД від 22.01.2026 року, у висновку судового експерта за результатами судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42025130000000025 від 08.09.2025 року за № Е/01/01/2026 від 30.01.2026 року, у протоколі обшуку від 05.06.2026 року, у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05.06.2026 року.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.

На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя доходить висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На підтвердження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання (обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої), що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним та вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України, що може спонукати останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом виїзду за кордон.

Діставшись висновку про існування наведених вище ризиків, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і слідчий суддя вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і визнає існування цього ризику доведеним у повній мірі.

Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність визначених п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та продовжити злочин в якому підозрюється, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження їх існування.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного який має вищу освіту, одружений, двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює оператором з дослідження свердловини в ГПУ «Шебелинкагазвидобування», раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, а також зважає на вид і ступінь встановленого ризику, тяжкість та характер інкримінованого злочину, обстановку в якій вчинено злочини, зокрема, у період воєнного стану в країні, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування у даному випадку єдиного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому доходить висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно підозрюваного.

На переконання слідчого судді, наведені вище обставини щодо наявності у ОСОБА_4 постійного місця проживання, наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружини у певній мірі зменшують встановлений ризик, але не нівелюють його взагалі, і не можуть слугувати підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу на цьому етапі слідства.

В цьому контексті, доводи ОСОБА_4 про можливість застосування домашнього арешту в нічний період доби саме з наведених вище підстав, є непереконливими та такими, що суперечать вимогам ч. 6 ст. 176 КПК України, які за умови підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, передбачають застосування запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, що погоджене із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 05 серпня 2026 року

Вирішуючи питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Отже, виходячи з наведеного, норма ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативною та надає слідчому судді право не визначати розмір застави у передбачених законом випадках, а також передбачає певні категорії злочинів, за підозрою у вчиненні яких, застава не визначається.

Насамперед, слідчий суддя виходить з того, що стороною обвинувачення у достатній мірі та переконливо не доведено підстав, з яких застава, у даному випадку, має не визначатись, обмежившись загальним посиланням на обставини та характер обвинувачення.

Натомість, законодавець не встановив чіткої заборони визначати розмір застави у разі вчинення певної категорії кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109 КК України, а тому мотиви сторони обвинувачення, які зводяться лише до посилань на обставини та характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, є непереконливими та недостатніми для ухвалення такого рішення.

Отже, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Тож, зважаючи на майновий стан підозрюваного, дані про його особу, конкретні обставини, характер та серйозність висунутої підозри, наявність встановлених ризиків, з огляду на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560, 00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за місцем фактичного проживання у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 42025130000000025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» в межах строку досудового розслідування до 05 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали щодо тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою закінчується о 00 години 00 хвилин 06 серпня 2026 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 66 560, 00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за місцем фактичного проживання у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 40 хвилин 12 червня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1