Рішення № 138355590, 08.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4946/26-Е

Провадження 2/522/6717/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

08 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії.

Позивач обґрунтовує позов тим, що за життя її батька, ОСОБА_2 , рішеннями Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/26920/23 та № 420/7662/24 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії та щомісячної доплати, у зв`язку з чим йому було нараховано доплати до пенсії на загальну суму 59 999,98 грн, які він за життя не одержав через смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті свого батька та звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію через відсутність статусу члена сім`ї, який забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, а Пенсійний фонд відмовив у наданні інформації та виплаті коштів. Позивач вважає, що присуджені судовими рішеннями грошові кошти у розмірі 59 999,98 грн є майном спадкодавця, яке було нараховане йому за життя, але не виплачене, а отже, входять до складу спадщини та підлягають стягненню з відповідача на її користь у порядку спадкування разом із відшкодуванням судових витрат.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

20.04.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на те, що рішення судів щодо перерахунку пенсії спадкодавцю були виконані шляхом нарахування доплат у межах бюджетних асигнувань та затверджених планів видатків, а кошти державного бюджету для погашення заборгованості вичерпано. Крім того, на думку відповідача, суми пенсії, які не були одержані пенсіонером з числа військовослужбовців у зв`язку зі смертю, регулюються спеціальною статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не входять до складу спадщини та виплачуються лише членам сім`ї за наявності спеціальних умов і звернення у шестимісячний строк, тоді як позивачем не доведено відсутність інших заінтересованих осіб. Окрім цього, відповідач стверджує, що стягнення судових витрат з органу Пенсійного фонду призведе до забороненого законом нецільового використання його коштів, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу за відсутності його представника.

27.04.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Позивач зазначає, що доводи відповідача у відзиві є необґрунтованими та повністю відхиляються з огляду на таке. Посилання Пенсійного фонду на брак бюджетних коштів є безпідставним, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» відсутність фінансування не звільняє державні органи від виконання зобов`язань. Твердження відповідача про те, що недоотримана пенсія не входить до складу спадщини на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є помилковим, оскільки ця норма лише встановлює спрощений порядок виплати членам сім`ї протягом шести місяців, тоді як після закінчення цього строку право на кошти переходить до спадкоємців на загальних підставах відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України. Позивач підтверджує свої спадкові права свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2025 року, що повністю спростовує сумніви відповідача щодо наявності інших правонаступників, причому закон не покладає на спадкоємця обов`язок доводити відсутність інших осіб. Крім того, заперечення Пенсійного фонду щодо неможливості стягнення судових витрат є безпідставними, оскільки згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача на загальних підставах без будь-якого імунітету для суб`єктів владних повноважень.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

08.05.2026 сторони в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 420/26920/23 було задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» від 04 липня 2023 року відповідно до вимог законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, починаючи з 01 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 05 грудня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 420/7662/24 було задоволено інший позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язано нарахувати і виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, яке набрало законної сили 02 вересня 2024 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 травня 2025 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а пенсія померлого була припинена з 01 червня 2025 року у зв`язку з його смертю.

Позивач, ОСОБА_1 , є донькою померлого відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24 червня 1981 року, та є єдиною спадкоємицею за заповітом від 06 липня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С. за реєстровим номером № 489.

У межах відкритої спадкової справи позивач звернулася до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, де отримала роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію через відсутність статусу члена сім`ї, який забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, а згодом 03 грудня 2025 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 3159.

Відповідно до запиту нотаріуса та подальшого адвокатського запиту від 04 лютого 2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило про проведення перерахунків та нарахування доплат на виконання зазначених судових рішень на загальну суму 59 999,98 гривень, проте виплата цих коштів за життя померлого здійснена не була, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

Суд акцентує, що позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення з відповідача на його користь недоотриманої пенсії померлого батька та наявністю невиконаних судових рішень, якими відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії померлого з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим, і такий перерахунок зроблений, проте позивачу як спадкоємцю вказані кошти не виплачуються.

Про те, що між сторонами виникли саме правовідносини з приводу реалізації позивачем своїх спадкових прав, а не публічно-правові відносини із суб`єктом владних повноважень, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, свідчить зміст предмету та підстав позову позивача, а отже і відповідні норми права, що регулюють такі відносини.

Тому помилковим є довід відповідача про те, що даний спір є публічно-правовим спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, що за предметною юрисдикцією належать до юрисдикції окружних адміністративних судів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.

Суд вважає що доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на її користь 59999,98 грн. нараховані на виконання рішення суду.

За викладених обставин, суд встановивши, що позивач має право на спадкове майно пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385 (місце знаходження: вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_2 , у розмірі - 59 999,98 гривень.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385 (місце знаходження: вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 20.07.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

08.07.26