Ухвала суду № 138355504, 17.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12250/25

Провадження № 1-кп/947/536/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023000000001220 від 04.07.2023 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миролюбівка, Дніпропетровської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.1 ст.255 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нива Трудова, Дніпропетровської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Сергієв Посад, рф, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_6 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

представник власника майна ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023000000001220 від 04.07.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України.

Власником майна ОСОБА_11 , було подано до суду клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.04.2024 року на автомобіль марки «AUDI», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 .

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_10 , підтримав вказане клопотання, просив суд задовольнити його, зазначивши, що є достатні підстави вважати, що на цей час відпала потреба в арешті майна та воно не має значення речового доказу у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні залишила вирішення цього питання на розсуд суду та фактично не заперечувала проти клопотання власника майна.

Дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали та вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного переконання.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.04.2024 року було накладено арешт на автомобіль марки «AUDI», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 .

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Крім того, у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що на теперішній час наявності зв`язку між арештованим майном ОСОБА_11 та кримінальним правопорушенням за пред`явленим обвинуваченням у кримінальному провадженні №12023000000001220 від 04.07.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.ч.3,4,5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України, не встановлено та у слідства було достатньо часу аби зафіксувати обставини кримінального правопорушення та здійснити необхідні процесуальні дії відносно вилученого майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами не буде законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як відповідно до матеріалів кримінального провадження не вбачається, що вказане майно на теперішній час має доказове значення.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що автомобіль марки «AUDI», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , не зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже фактично не має ознак речового доказу у кримінальному провадженні.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що на теперішній час потреба в застосуванні арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.04.2024 року на автомобіль марки «AUDI», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , фактично відпала.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи те, що зазначене вилучене майно не відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України, у той час як права щодо вилученого майна обмежуються, не дозволяють реалізувати права власності, суд вважає, що вказані заявником вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.174, 369, 371, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання власника майна ОСОБА_11 , про скасування арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.04.2024 року на автомобіль марки «AUDI», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1