Ухвала суду № 138355148, 20.07.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/1667/26

Провадження №2/452/1458/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття провадження у справі

20 липня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника адвоката Усенка М.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про споживчий кредит №1132914 від 01 листопада 2019 року у розмірі 18970 грн. 00 коп., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким отримано позивачем згідно Договору про відступлення прав вимоги №46-МЛ від 31 січня 2020 року. Крім того, у заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму понесених судових витрат, а саме сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та було призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 20 липня 2026 року о 09 год. 00 хв., а також одночасно витребувано з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про смерть відповідача ОСОБА_1 , оскільки до відкриття провадження у справі ОСОБА_2 06 травня 2026 року через канцелярію суду подано належним чином не завірену фотокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 ..

Представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» про дату, час і місце розгляду справи по суті, призначеного на 20 липня 2026 року, повідомлений належним чином, заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, натомість у п.5 позовної заяви повноважний представник позивача адвокат Усенко М.І. прохав розглянути справу без участі представника позивача.

09 липня 2026 року на виконання вимог ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2026 року начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шиманським І.А. через канцелярію суду подано копію актового запису про смерть ОСОБА_1 №321 від 30 серпня 2023 року.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною першою статті 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Частиною першою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно чч.1,2 ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ст.46 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч.1 ст.47 ЦПК України).

Відтак, відповідач як учасник цивільної справи у справах позовного провадження, має володіти цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.

Разом з тим, за правилами ч.4 ст.25 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

Як вбачається із актового запису про смерть №321 від 30 серпня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вербове Пологівського району Запорізької області.

Згідно з ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Зі змісту цієї норми вбачається, що процесуальне правонаступництво настає в таких випадках: 1) у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи; 2) заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; 3) в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Отже, для процесуального правонаступництва характерним є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, з приводу яких виник судовий спір.

Правонаступництвом у матеріальних правовідносинах є перехід прав або обов`язків їх учасника до іншої особи внаслідок певних юридичних фактів, в результаті яких один з учасників правовідносин вибуває з них і замінюється іншою особою.

Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.

Універсальне (повне) правонаступництво наступає у випадку смерті особи, яка є стороною у справі. У цих випадках спадкоємець громадянина стає стороною в матеріальних правовідносинах, а отже, і процесуальним правонаступником у цивільній справі.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати Касаційного господарського суду в постанові від 13 квітня 2021 року у справі №910/11702/18.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст.55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні до

іншої особи, тобто відбувається заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником), до якого переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво за померлою особою може мати місце у випадку спадкування іншою особою майнових прав померлого у відносинах, щодо яких виник спір.

При цьому, суд повинен би був зупинити провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України до залучення до участі у справі спадкоємців.

Разом з тим, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті відповідача у справі в порядку ст.55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника допускається лише за умови, що на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася, тобто якщо фізична особа померла вже після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Отже, суд робить висновок, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч.4 ст.25 ЦК України припинилася.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2026 року ТзОВ «ФК Кредит-Капітал в особі представника адвоката Усенка М.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про споживчий кредит №1132914 від 01 листопада 2019 року, провадження у справі було відкрито 29 червня 2026 року. Разом з тим, як вбачається із актового запису про смерть №321 від 30 серпня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до пред`явлення позову до нього.

У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст.205 ЦПК України в редакції 2004 року (ст.255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч.1 ст.255 ЦПК (п.п.1-7 ст.205 ЦПК України в редакції 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 20 червня 2019 року у справі №85/998/16.

Вказані висновки узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати

право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, рішення від 21 жовтня 2010 року).

Відтак, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона як учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст.55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові КЦС ВС від 09 жовтня 2023 року у справі №688/181/23.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пп.1,7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Судом встановлено, що ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 29 квітня 2026 року, провадження в даній справі відкрито 29 червня 2026 року, а відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до пред`явлення даного позову до суду, отже, в момент смерті припиналась його цивільна правоздатність та дієздатність.

Зважаючи на те, що правоздатність відповідача ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинилась та з огляду на вищевикладене він не є стороною по справі, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.25 ЦК України, стст.42,46-48,55,247,251,255,256,259-261,279,353,354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише

вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М. Кущ