Постанова № 138354908, 21.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5503/26

Провадження № 3/303/1152/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Плечищева О.В. за участю прокурора Ковач Е.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області, працює на посаді начальника відділу з питань забезпечення ЦНАП Горондівської сільської ради, депутат, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

22 червня 2026 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли чотири матеріали про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою від 16.07.2026р. справи за вказаними вище адміністративними правопорушеннями об`єднані в одне провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, публічно 16 грудня 2025 року на засіданні 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради при голосуванні за п.5 проекту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за проект рішення п.6 преміювати щомісячно у 2026 році сільського голову ОСОБА_2 «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року» чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, публічно 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради, при голосуванні за проєкт рішення п.6 преміювати щомісячно у 2026 році сільського голову ОСОБА_2 «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року» не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за п.5 проєкту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав, вказав, що у нього особисто не було ніякого приватного інтересу голосувати щодо преміювання його та інших працівників сільської ради.

Прокурор Ковач Е. підтримала обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, вказавши про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, та просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. В порядку ст. 250 КУпАП прокурор подала суду відповідні висновки.

Заслухавши пояснення, ОСОБА_1 , прокурора Ковач Е. та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що закріплено у статті 10 КУпАП.

Частина 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вимогами частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, характеризується умисною формою вини. ОСОБА_1 , який достовірно знав про свій статус працівника апарату Горондівської сільської ради, усвідомлював, що рішення, винесене на голосування, створює правові підстави для встановлення надбавок, премій та інших стимулюючих виплат працівникам апарату, до яких належав і він особисто, а тому усвідомлював наявність у нього реального конфлікту інтересів. Незважаючи на це, він свідомо не повідомив про наявність такого конфлікту та взяв участь у голосуванні, підтримавши відповідні проєкти рішень.

Відповідно до положень ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Як встановлено під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на яку поширюється дія зазначеного Закону, 16 грудня 2025 року під час проведення 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради вчинив чотири адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Так, керуючись приватним немайновим інтересом, під час розгляду пункту 5 проєкту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 році», яким передбачалося надання сільському голові права встановлювати працівникам надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та здійснювати їх щомісячне преміювання у 2026 році, він не повідомив у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Крім того, не повідомивши про наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 проголосував «за» зазначений пункт 5 проєкту рішення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.

Також під час розгляду пункту 6 проєкту цього ж рішення, яким передбачалося щомісячне преміювання у 2026 році сільського голови ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , керуючись приватним немайновим інтересом, не повідомив у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Крім цього, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, він проголосував «за» пункт 6 проєкту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 році», яким передбачалося щомісячне преміювання у 2026 році сільського голови ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП обставинами, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що справа про адміністративне правопорушення містять належні та допустимі докази, які доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, враховуючи доведеність доказами вини особи у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах ч.2 ст.172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, ст.172-7, 245,247, 252, 280,283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, на накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Оплату адміністративного штрафу провести на такі реквізити: Отримувач ГУК у Зак. обл/Горондівс. тг/21081100,Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р-UA588999980313010106000007433Код класифікації доходів бюджету: 21081100

У разі несплати правопорушником штрафу у строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: на рахунок отримувача коштів: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ №37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт № 5.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Плечищева О.В.