Рішення № 13835468, 14.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2011

Справа №5002-33/177-2011

за позовом приватного підприємства Паливно-енергетичного комплексу «Современник» (95017, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 15)

до відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод» (96500, Сакський район, с. Громовка, вул. Промислова, 1)

про стягнення 40 793,49 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача – Аметова Ейла Мустафаївна, юрист, довіреність від 11.01.2011р., ПП Паливно-енергетичний комплекс «Современник».

Відповідача – Торшина Лада Олександрівна, представник, довіреність № 17 від 01.02.2010р., ВАТ «Сакський комбікормовий завод».

Суть спору: приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод», та просить суд стягнути 40793.49 грн.

Позовні вимоги вмотивовані несплатою отриманої відповідачем продукції, та обґрунтовані посиланнями на статті 509 та 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні надав заяву, відповідно до якій позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 44).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратних накладних № РН-0029257 від 23 червня 2009 року (а.с. 21) та № РН-0029255 від 18 червня 2009 року (а.с. 23) позивачем, приватним підприємством Паливно-енергетичний комплекс «Современник», на адресу відповідача, відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод», було поставлено:

- Бензин А-92 у кількості 4836 л за ціною 6.10 грн., на загальну суму 29493.50 грн.;

- Дизельне паливо у кількості 4260 л за ціною 5.00 грн., на загальну суму 21300.00 грн.

23 липня 2009 року відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист, в якому зобов’язався погасити заборгованість в строк до 29 липня 2009 року (а.с. 25).

Невиконання відповідачем свого обов’язку щодо сплати заборгованості в розмірі 40793.49 грн. з’явилося підставою для звернення приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов’язання, а також підстави його виникнення.

Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратних накладних № РН-0029257 від 23 червня 2009 року (а.с. 21) та № РН-0029255 від 18 червня 2009 року (а.с. 23) позивачем було поставлено, а відповідачем отримано: бензин А-92 у кількості 4836 л за ціною 6.10 грн., на загальну суму 29493.50 грн.; дизельне паливо у кількості 4260 л за ціною 5.00 грн., на загальну суму 21300.00 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписами його представника на витратний накладних, а також довіреностями № 360 від 18 червня 2009 року та № 365 від 23 червня 2009 року (а.с. 22, 24).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу, частина 2 статті 530 Цивільного кодексу визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вже було зазначено, листом № 272 від 23 липня 2009 року, відповідач гарантував оплату заборгованості в строк до 29 липня 2009 року (а.с. 25), однак свої зобов’язання не виконав.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості.

Крім того, в судовому засіданні відповідач надав заяву, відповідно до якій позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 44).

Частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про визнання позову (а.с. 27).

З огляду на вищенаведені обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 16 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод» (Сакський район, с. Громовка, вул. Промислова, 1 р\р 26003840100011 в Кримській філії ВАТ КБ «Хрещатик», м. Сімферополь, МФО 384942, ЄДРПОУ 30167878) на користь приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (м. Сімферополь, пр. Перемоги, 15, р\р 26000167 в філії ПУМБ у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 24870616) 40793.49 грн. заборгованості, 407.93 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.