Ухвала суду № 138354470, 17.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/9966/26

Провадження №1-кс/523/6305/26

У Х В А Л А

про накладення арешту на майно

17 липня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та представника третьої особи ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання прокурора в кримінальному провадженні №12026162480000970 від 06 травня 2026 року,за ознаками ч.5 ст.191 та ч.1 ст.328 КК України, про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и в:

08 липня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучені в ході обшуку житла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області розслідується кримінальне провадження №12026162480000970 від 06 травня 2026 року, за ознаками ч.5 ст.191 та ч.1 ст.328 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

Постанови прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси від 06 травня 2026 року матеріали чинного провадження виділено із матеріалів кримінального провадження №42025163010000006 від 10 січня 2025 року, за ознаками ч.5 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України, досудове розслідування в якому здійснювалось слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області, за процесуального керівництва Київської окружної прокуратури міста Одеси.

07 травня 2026 року першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026162480000970 від 06 травня 2026 року, за ознаками ч.5 ст.191 КК України, доручено та 11 травня 2026 року прийнято до провадження слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області.

За матеріалами кримінального провадження група осіб вчиняє дії, спрямовані на привласнення грошових коштів державної банківської установи АТ «Ощадбанк», в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем співробітниками АТ «Ощадбанк», поєднані з використанням незаконного доступу до інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах і зберігається на носіях інформації, належних АТ «Ощадбанк».

В ході досудового розслідування також встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м. Харкова, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під виглядом благодійної допомоги здійснює пошук військовополонених держави-агресора рф у місцях їх утримання на території України, передає отриману інформацію третім особам для подальшого інформування їхніх родичів на території рф та отримує за це грошову винагороду (у тому числі в криптовалюті).

01 травня 2026 року в ході проведення санкціонованого слідчим суддею вищезазначеного обшуку житла ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: ноутбук марки «Apple MacBook Pro», S/N R0PK02Y3NV; портативний жорсткий диск з дротом; 30 (тридцять) флеш-накопичувачів типу USB; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S20+» в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «IPHONE» моделі «17 PRO MAX» в корпусі темно-синього кольору із встановленою сім-картою оператора «Київстар» із абонентським номером телефону: НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ; ноутбук марки «Lenovo IdeaPad 3», в корпусі сірого кольору, S/N PF3XSLNF, із зарядним пристроєм.

В цей же день поставною слідчого вилучені предмети визнані речовими доказами в кримінальному провадженні №42025163010000006 від 10 січня 2025 року, за ознаками ч.5 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 12 травня 2026 року клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 від 01 травня 2026 року про арешт вищезазначеного майна повернуто прокурору у зв`язку із зміною підслідності виділеного кримінального провадження від 06 травня 2026 року.

13 травня 2026 року прокурором відділу Одеської обласної прокуратури подано клопотання про арешт вищезазначеного майна до Пересипського районного суду міста Одеси, ухвалою слідчого судді якого від 14 травня 2026 року відповідне клопотання було задоволено.

Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 липня 2026 року за результатами розгляду апеляційної скарги третьої особи та його представника ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 14 травня 2026 року про арешт майна, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 було скасовано, а матеріали клопотання - повернуто прокурору для усунення недоліків.

Прокурор просить накласти на вилучене під час обшуку майно арешт, з метою його збереження в якості речових доказів.

З`ясувавши думку прокурора в підтримку внесеного клопотання, а також заперечення представника третьої особи (про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, тривалим нездійсненням слідчим будь-яких слідчих дій, не повідомленням про підозру ОСОБА_4 , невідповідності арештованого майна критеріям ознаки речового доказу, відсутністю оцінки розумності та співрозмірності обмеження прав третьої особи, а також недоведеністю обставин розслідуваних кримінальних правопорушень), слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Норма-дефініція речових доказів (ст.98 КПК України) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що процесуальний закон оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (ст.ст.157, 163, ч.5 ст.234, ст.260 та інші статті КПК України), так і слідчими, прокурорами (ст.ст.134,271,276 КПК України та інші).

З огляду на положення ч.3 ст.170 КПК України арешт майна на підставі пункту 1 ч.2 ст.170 КПК України (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та не пов`язує обов`язкову наявності у власника вилученого майна процесуального статусу підозрюваного.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Як вбачається із мотивувальної частини постанови начальника 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_8 від 14 липня 2026 року про уточнення постанови про визнання предметів речовими доказами вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що спростовує довід представника третьої особи про те, що вилучене майно не відповідає ознакам речових доказів, у відповідності до вимог ст.98 КПК України.

Так, не виключається, що вилучене під час огляду місця події майно можливо використано як засоби вчинення кримінального правопорушення, (або) зберегло на собі його сліди, що відповідає положенням ч.1 ст.98 КПК України, тобто вилучене майно містить ознаки речових доказів, у зв`язку з чим це майно потребує додаткового огляду, проведення криміналістичних та інших експертиз.

Так, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні №12026162480000970 від 06 травня 2026 року призначено чотири комп`ютерно-технічні експертизи щодо дослідження вилучених в ході обшуку предметів, проведення яких доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, постанови про призначення експертиз направлені до експертної установи супровідними листами №65.16.0.1/1/65/16-2837, №65.16.0.1/1/65/16-2838 та №65.16.0.1/1/65/16-2840 від 13 травня 2026 року.

Висновком експерта №СЕ26-178/2 від 11 червня 2026 року встановлено конкретні ідентифікуючі ознаки вилучених в житлі третьої особи предметів, які є об`єктами експертизи.

В ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи встановлено наявну і відновлено раніше існуючу на вищевказаних електронних пристроях інформацію, яку записано на два окремі носії інформації. Вищевказані електронні пристрої і два окремі носії інформації, на які записано наявну і раніше існуючу на них відновлену інформацію, направлено до оперативного підрозділу ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України в Одеській області, для проведення огляду наявної на них інформації (постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 13 червня 2026 року, супровідний лист до ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України в Одеській області №65.16.7/65.16.1-3574 від 13 червня 2026 року).

Крім того, отримано висновок експерта №СЕ26-179/2 від 03 червня 2026 року щодо дослідження вилученого в ході обшуку мобільного телефона марки «Samsung» моделі «Galaxy S20+» в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .

В ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи встановлено наявну і відновлено раніше існуючу на вищевказаному мобільному телефоні інформацію, яку записано на окремий носії інформації. Вищевказаний мобільний телефон і окремий носій інформації, на який записано наявну і раніше існуючу на ньому відновлену інформацію, направлено до оперативного підрозділу ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України в Одеській області, для проведення огляду наявної на них інформації (постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 05 червня 2026 року, супровідний лист до ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України в Одеській області №65.16.0.1/1/65.16-3360 від 05 червня 2026 року).

Слід погодитися із прокурором, що проведення огляду та можливого експертного дослідження інформації з ноутбуків, телефонів, жорстких дисків та флеш-носіїв дозволить отримати відомості, які можуть мати доказове значення в питанні причетності (чи не причетності) власника вилученого майна чи інших осіб до розслідуваного кримінального правопорушення.

При цьому вилучені електронні пристрої та носії можуть містити наявну та видалену інформацію як про спілкування між учасниками розслідуваних подій, так і про виготовлення документів (проектів документів), які мають доказове значення в провадженні. Відновлення видалених файлів (фото, відео тощо) та пошук наявних файлів на зазначених пристроях та носіях проводиться із застосуванням спеціалізованого технічного обладнання та криміналістичного забезпечення, що в ході попереднього огляду вилученого майна безпосередньо під час його вилучення зробити неможливо.

Окрім того, 14 липня 2026 року слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області за результатами дослідження відшуканого в житлі ОСОБА_4 майна розпочате кримінальне провадження №12026162480000970, за ознаками ч.1 ст.328 КК України.

Постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 14 липня 2025 року матеріали останнього кримінального провадження об`єднано із кримінальним провадженням №12026162480000970 від 06 травня 2026 року з тієї установленої підстави, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень можуть бути причетні одні й ті ж особи (особа).

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Зазначена мета досягається шляхом зібрання та надання правової оцінки усієї сукупності доказів, в тому числі проведенням допитів підозрюваного, свідків, витребуванням речей та документів, проведенням оглядів вилученого майна, здійсненням інших слідчих та розшукових дій, що в даний час ще не завершено, а тому передчасно стверджувати про неправомірність дій слідчого в даному кримінальному провадженні в аспекті тимчасового вилучення майна, яке містить ознаки речових доказів, та наступного звернення до слідчого судді із клопотанням про його арешт.

Доводи представника власника майна про те, що до клопотання стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що вилучене в ході обшуку майно має значення для кримінального провадження, слідчий суддя відхиляє, оскільки зв`язок вилученого майна із предметом доказування у кримінальному провадженні підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування.

Слідчий суддя звертає увагу, що обставини кримінального провадження, доведеність факту події та обставин кримінальних правопорушень, з наявністю всіх їх складових елементів, чи їх не доведення, має бути перевірена в ході досудового розслідування, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності. На даній стадії кримінального провадження слідчим суддею не надається оцінка допустимості та належності доказів, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на вищевказане майно.

На час звернення із клопотанням та його розгляду, на думку слідчого судді існували реальні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Всупереч доводам представника третьої особи про те, що вилучене майно формально визнано слідчим речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст.174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Отже, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що на час розгляду клопотання існували об`єктивні підстави вважати, що вилучені речі підлягають дослідженню, оскільки вони можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а протилежний довід представника третьої особи, що вилучене майно, не відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, не відповідає дійсності, а також є передчасним.

З урахуванням викладеного, необхідно дійти загального висновку, що накладення арешту на вилучене майно обумовлюється необхідністю збереження речових доказів, що відповідає вимогам пункту 1 ч.2 ст.167 та ч.3 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167,170-173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

На підставі пункту 1 ч.2 ст.167 та ч.1, п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, з метою збереження засобів чи слідів кримінальних правопорушень, накласти арешт на вилучене 01 травня 2026 року, в ході досудового розслідування кримінального провадження №42025163010000006 від 10 січня 2025 року, за результатом обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому фактично проживає громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступне майно:

- ноутбук марки «Apple MacBook Pro», S/N R0PK02Y3NV;

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S20+» в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ;

- мобільний телефон марки «IPHONE» моделі «17 PRO MAX» в корпусі темно-синього кольору зі встановленою сім-картою оператора «Київстар» із абонентським номером телефону: НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ;

- ноутбук сірого кольору марки Lenovo, модель IdeaPad 3, серійний номер s/n: PF3XSLNF, зі встановленим твердотільним накопичувачем марки Samsung, серійний номер s/n: S65FNX1T662175, місткістю 256 Gb, з адаптером живлення марки Lenovo;

- зовнішній накопичувач в корпусі чорного кольору марки WD, серійний номер s/n: WXX1A5869L3L, місткістю 1 Tb;

- флеш-накопичувач у шкіряному корпусі чорного кольору з написом «ОБСЄ», місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Sandisk Cruzer, № BN1104OEUB, місткістю 4 Gb;

- флеш-накопичувач білого кольору марки Transcend, серійний номер s/n: 6297382340, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач синього кольору марки Verbatim STORE N GO, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач чорно-синього кольору марки Corsair з написом Flash Voyager, місткістю 32 Gb;

- флеш-накопичувач біло-сріблястого кольору з написом «УДЦР», місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач біло-чорного кольору марки Apacer, місткістю 1 Gb;

- флеш-накопичувач сріблясто-синього кольору марки Goodram, місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач сріблясто-чорного кольору марки Sandisk Cruzer, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Transcend, серійний номер s/n: С889893596, місткістю 4 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Transcend, серійний номер s/n: F641712744, місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач білого кольору марки Transcend, серійний номер s/n: 6684085505, місткістю 4 Gb;

- флеш-накопичувач білого кольору марки Transcend, серійний номер s/n: 6746383404, місткістю 4 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Transcend Ultra Speed, серійний номер s/n: 5978762574, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач сіро-чорного кольору з написом CISCO, місткістю 4 Gb;

- флеш-накопичувач сіроuj кольору з написом COTEetCI, серійний номер s/n: 20171005, місткістю 64 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Transcend, серійний номер s/n: 5281130399, місткістю 2 Gb;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки Transcend, місткістю 2 Gb;

- флеш-накопичувач червоно-чорного кольору марки Sandisk Cruzer Blade, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач сіро-синього кольору, місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач сіро-чорного кольору марки Transcend, місткістю 64 Gb;

- флеш-накопичувач сірого кольору марки Kingston DTGE9, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач сірого кольору марки Kingston DTSE9, місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач сірого кольору марки Goodram UNITY, місткістю 16 Gb;

- флеш-накопичувач сірого кольору з написом STEATITE, місткістю 8 Gb;

- флеш-накопичувач сіро-чорного кольору марки Transcend JF V90, місткістю 2 Gb;

- флеш-накопичувач сірого кольору з написом SUPER DUODUO, місткістю 512 Gb;

- флеш-накопичувач сіро-чорного кольору марки Sandisk iXpand Flash Drive;

- флеш-пристрій сіро-коричневого кольору з написом KF-23040035;

- флеш-модем червоного кольору з написом МТС Коннект, зі встановленою SIM-карткою з логотипом оператора мобільного зв`язку МТС Коннект ICCID: НОМЕР_7 .

Дозволити слідчому слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №12026162480000970 від 06 травня 2026 року, за ознаками ч.5 ст.191 та ч.1 ст.328 КК України, самостійно визначитись з місцем та суб`єктом зберігання вищезазначеного арештованого майна до часу остаточного вирішення його долі правомочним органом.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1