Рішення № 138354418, 29.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/28026/25

Провадження № 2/522/4361/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши в залі засідань суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі та за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі та за користування земельною ділянкою на загальну суму 57196,97 грн. та судового збору у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.11.2009 між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ОСОБА_1 укладений Договір оренди № 568/09 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності. Відповідно до Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно у вигляді асфальтованої площадки загальною площею 24,0 кв.м., розташованої на території насосної № 2 за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 76, що знаходиться на балансі Орендодавця.

У зв`язку з укладенням вказаного договору з відповідачем, КП «Теплопостачання міста Одеси» сплатило земельний податок.

Так, розмір відшкодування земельного податку за період з 01.04.2018 по 30.10.2025 складає 35 331,95 грн; штрафні санкції у вигляді пені по 31.10.2025 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.12.2024 по 31.10.2025) та складає 622,85 грн; 3% річних по 31.10.2025 за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.04.2018 по 31.10.2025) 3 591,88 грн; інфляційна складова 287,82 грн. Загальна сума з відшкодування земельного податку складає 39 834,5 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, становить 57 184,72 грн.

Позивач звертався до відповідача з відповідними претензіями щодо погашення вказаної заборгованості та припинення договірних зобов`язань, однак останнім вимоги щодо погашення заборгованості не виконані, жодного реагування з боку відповідача на надіслані позивачем Претензії КП «Теплопостачання міста Одеса» не отримав. З метою захисту своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2026 року, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно з ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.11.2009 між КП «Теплопостачання міста Одеси» та фізичною особою ОСОБА_1 укладений Договір оренди 568/09 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно у вигляді асфальтованої площадки загальною площею 24,0 кв.м., розташоване на території насосної № 2 адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 76, що знаходиться на балансі Орендодавця.

Згідно з п. 3.3. Договору орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1.12 Договору передбачається, що Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна та відшкодувати Орендодавцю витрати, пов`язані з укладанням цього Договору, шляхом сплати за виставленим Орендодавцем рахунком.

Такими витратами, які безпосередньо пов`язані з утриманням асфальтованої площадки, загальною площею 24,0 кв.м., розташоване на території насосної № 2 адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 76, та наданої в оренду ОСОБА_1 , є сплата земельного податку.

Обов`язки сплати Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» земельного податку за земельну ділянку під зазначеною асфальтованою площадкою виникає після укладення договору оренди № 568/09 від 06.11.2009 з відповідачем.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Однак, КП «Теплопостачання міста Одеси» має 100 % пільгу зі сплати земельного податку згідно Рішень Одеської міської ради, які приймаються щорічно та звільняють комунальне підприємство здійснювати такі витрати у вигляді сплати податку.

Згідно з п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, наслідками надання вказаного майна в оренду Відповідачу стала втрата пільги зі сплати податку і виникнення обов`язку КП «Теплопостачання міста Одеси» понести додаткові витрати з утримання орендованого майна у вигляді сплати земельного податку на загальних підставах.

У зв`язку з укладенням вказаного договору з відповідачем, КП «Теплопостачання міста Одеси» сплатило земельний податок.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, розмір відшкодування з орендної плати за період з 01.11.2018 по 31.10.2025 складає 15 482,98 грн; штрафні санкції у вигляді пені по 31.10.2025 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.12.2024 по 31.10.2025) складає 225,97 грн; 3% річних по 31.10.2025 за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.11.2018 по 31.10.2025) 1 641,27 грн, всього на загальну суму 17 350,22 грн.

Щодо розміру з відшкодування земельного податку, позивач у розрахунку зазначив, що розмір відшкодування земельного податку за період з 01.04.2018 по 30.10.2025 складає 35 331,95 грн; штрафні санкції у вигляді пені по 31.10.2025 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.12.2024 по 31.10.2025) та складає 622,85 грн; 3% річних по 31.10.2025 за кожен місяць розрахунку заборгованості (з 01.04.2018 по 31.10.2025) 3 591,88 грн; інфляційна складова 287,82 грн. Загальна сума з відшкодування земельного податку складає 39 834,5 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, становить 57 184,72 грн.

Згідно з п. 8.1.2. Договору, Орендодавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку та відшкодувати збитки, у разі використання Орендарем наданого в оренду майна не за його цільовим призначенням або з порушенням умов Договору (не внесення орендної плати, ухиляння від підпису акту приймання-передачі майна, тощо). А відповідно до п. 9.3. Договору, спори, які виникають за цим Договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються згідно чинного законодавства.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. А п. 5.1.2 Договору, в обов`язки Орендаря покладено своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу Претензії, але відповіді не отримав, заборгованість з орендної плати та з відшкодування земельного податку відповідачем не погашена.

Згідно з наявними у справі матеріалів, вказана заборгованість стороною відповідача не погашена.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами 06.11.2009 укладений Договір оренди № 568/09 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно у вигляді асфальтованої площадки загальною площею 24,0 кв.м., розташоване на території насосної № 2 адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 76, що знаходиться на балансі Орендодавця, за користування якою відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату.

У відповідності до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Вимогами статей 525, 526 ЦКУ визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вставлене договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Також, за ч.ч. 1, 2. ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.4. Договору, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Судом зясовано, що позивач на підставі рішень Одеської міської ради отримав пільгу на щодо земельного податку на території міста Одеси.

Водночас, ураховуючи наявність укладеного з відповідачем договору оренди, відповідно до пунктів 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України, має сплачувати податок за земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

КП «Теплопостачання міста Одеси» 20.03.2025 направило відповідачу Претензію-вимогу № 02-01-01-60 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та за користування земельною ділянкою.

Згідно з наявними у справі матеріалів, вказана заборгованість стороною відповідача не погашена.

Відповідач доказів протилежного не подав, власних розрахунків суду не надав.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з нормами ст. 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279, 280-289, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі та за користування земельною ділянкою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, адреса місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б) заборгованість по орендній платі та за користування земельною ділянкою на загальну суму 57 184,72 (п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, адреса місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б) судові витрати (судовий збір) у сумі 3028 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст складено та підписано 20.07.2026 року.

Суддя: