Ухвала суду № 138354378, 20.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12970/26

Провадження по справі № 1-кс/522/3759/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лернанук Спітакського району Республіки Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163520000241 від 16.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа, на ім`я ОСОБА_7 , у невстановленими досудовим розслідуванням місці та часі, розуміючи, що на території України введено воєнний стан та наявна заборона виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, стала на злочинний шлях і умисно вчинила кримінальне правопорушення.

Для реалізації свого злочинного плану, невстановлена органом досудового розслідування особа, на ім`я ОСОБА_7 залучила для здійснення своїх дій на території України Авагян ОСОБА_8 та інших двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які, діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, направленим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України та діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, стали на злочинний шлях і умисно вчинили кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлений час та місце, однак не пізніше червня 2026 року, невстановлена органом досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_7 , керуючись прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, залучивши ОСОБА_4 та інших двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими вони діяли за попередньою змовою між собою, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи настання таких наслідків, розробила єдиний стійкий злочинний план, згідно якого здійснювала ряд дій, спрямованих на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та доведення таких дій до кінцевого результату, керівництво такими діями, сприяння вчиненню в тому числі порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.

Так, 11.06.2026 о 17 год. 51 хв., з метою реалізації спільного злочинного плану, невстановлена органом досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_7 , із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм» через аккаунт, який прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 почав переписку з ОСОБА_11 .

В ході спілкування невстановлена особа на ім`я ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_11 про те, що має зв`язки в Республіці Молдова та може організувати і здійснити його незаконний перетин державного кордону України.

Однак, з метою роз`яснення вказаного плану та оголошення вартості такого переправлення, невстановлена органом досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на своє особисте збагачення, шляхом вчинення дій щодо незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, повідомила останньому, що за грошову винагороду в розмірі 6500 доларів США організує його незаконне переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдови.

Під час спілкування у месенджері «Телеграм» на тему незаконного перетину Державного кордону України, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_11 необхідно зв`язатися у «Телеграмі» з аккаунтом « ОСОБА_12 », який буде здійснювати подальшу координацію дій ОСОБА_11 щодо організації незаконного переправлення через Державний кордон України.

Надалі, 07.07.2026 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_11 зв`язався за допомогою месенджеру «Телеграм» з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_9 , яка користується аккаунтом « ОСОБА_12 ». Вказана особа повідомила ОСОБА_11 , що виїзд до Республіки Молдова заплановано на 10.07.2026, та надав реквізити криптогаманця «НОМЕР_3» і повідомив, що ОСОБА_11 повинен перевести грошові кошти в розмірі 1500 доларів США на вказаний криптогаманець.

ОСОБА_11 , 07.07.2026 о 12 год. 47 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, 5, у відділенні обміну валют «Профінанс» перевів грошові кошти в розмірі 1500 доларів США на криптогаманець «НОМЕР_3»(що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.07.2026 становило 66855 гривень).

07.07.2026 о 12 год. 48 хв. ОСОБА_11 повідомив невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 про переведення грошових коштів, на що останній повідомив, що виїзд буде найближчим часом та надав вказівку очікувати дзвінок від особи, яка в подальшому координуватиме маршрут та порядок дій для незаконного перетину Державного кордону України.

В подальшому, 16.07.2026 о 12 год. 40 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 , яка користується аккаунтом « ОСОБА_13 » за допомогою месенджера «Телеграм» зателефонувала ОСОБА_11 та наказала йому вказівки купити ножиці по металу, взяти з собою одяг зеленого кольору, воду та продукти, і очікувати на дзвінок.

17.07.2026 о 16 год. 17 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 , яка користується аккаунтом « ОСОБА_13 » за допомогою месенджера «Телеграм» зателефонувала ОСОБА_11 та повідомила, що за ним за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, 24, готель «Аркадія» прибуде водій на автомобілі марки «Toyota Prius», чорного кольору, який має його доставити до місця незаконного перетину Державного кордону України.

Надалі, 17.07.2026 о 17 год. 00 хв. за вказаною вище адресою приїхав автомобіль марки «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , в який сів ОСОБА_11 .

Під час руху ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 , що він його буде везти до ділянки Державного кордону України, що розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Градениці. ОСОБА_4 під час розмови розповідав ОСОБА_11 , що неодноразово привозив людей призовного віку до ділянок на Державному кордоні України, повідомив, що через блок-пости вони проїдуть без перешкод, надавав вказівки яким чином і в якому напрямку здійснювати незаконний перетин Державного кордону України та повідомив, що подальщі вказівки щодо перетину йому буде надавати невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 .

17.07.2026 о 18 год. 21 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 безперешкодно проїхали Контрольно-пропускний пункт, що розташований між м. Біляївка та с. Повстанське Одеської області. Після чого, з метою об`їзду Контроль-пропускного пункту, що розташований між м. Біляївка та с. Яськи Одеської області, ОСОБА_4 виїхав на польову дорогу за м. Біляївка та поїхав по ній до с. Яськи Одеської області.

Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 , що він йому повинен передати 150 доларів США, а залишок грошових коштів буде необхідно передати невстановленій особі на ім`я ОСОБА_10 вже на території Республіки Молдова. ОСОБА_11 о 18 год. 42 хв. виконав вказівку ОСОБА_4 та передав останньому грошові кошти в розмірі 150 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.07.2026 становило 6691 гривня 50 копійок).

Надалі, 17.07.2026 18 год. 46 хв. ОСОБА_4 зупинився за географічними координатами «46.5876401, 29.9969060» приблизно в 1 км. від Державного кордону України, що знаходиться у с. Градениці Біляївського району Одеської області та показав ОСОБА_11 , в якому напрямку йому йти до Державного кордону України. Також, він надав вказівку ОСОБА_11 зателефонувати невстановленій особі на ім`я ОСОБА_10 , який буде координувати його подальші дії, після чого покинув місце кримінального правопорушення.

В подальшому, 17.07.2026 о 20 год. 36 хв. ОСОБА_4 був затриманий прикордонним нарядом Контрольно-пропускного пункту 2 Прикордонного закону ДПСУ в с. Степове Біляївського району Одеської області, а його протиправна діяльність припинена.

17.07.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.

В рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено наявність та підстави застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернулась до суду із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Адвокат у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити розмір застави як запобіжного заходу у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав правову позицію захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви суду.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, зокрема: протоколом обшуку, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 .

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який карається позбавленням волі на строк до 9 років, підозрюваний раніше не судимий, у зв`язку з чим є підстави вважати, що станом на теперішній час існує низка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення та розуміє, що йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі;

- незаконно впливати на свідка ОСОБА_11 у кримінальному провадженні.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя не бере до уваги у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому є вірогідність що підозрюваний може вчиняти будь-які дії, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку слідчого судді мають місце зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 ;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.

Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що в рамках вказаного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.

Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

17.07.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.02.2025 (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 17.09.2026, а запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів слідчий суддя може обрати до 14.09.2026 включно.

Щодо розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Хрістова проти Болгарії», серйозність обвинувачення не тільки не може бути єдиним фактором, що обґрунтовує розмір застави, вона не може бути вирішальним фактором.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, в поданому клопотанні слідчий просить визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак жодного обґрунтування того, яка необхідність визначати розмір застави вище максимального розміру, передбаченого п. 2 . 5 ст. 182 КПК України, слідчим не зазначено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2026 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, стану здоров`я та сімейного стану, відповідальність за яке покарання передбачає позбавлення волі до 9 років, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194- 197, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60 (шістдесяти) днів, а саме до 14.09.2026 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 ; провадження по справі 1-кс/522/3759/26.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися з території м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 17.07.2026.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_14

20.07.2026