Ухвала суду № 138354250, 30.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026

Справа № 522/9463/25

Провадження № 4-с/522/57/26

Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді Ярема Х.С., розглянув скаргу ОСОБА_1

на бездіяльність приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійович

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця.

Просить:

1) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Щербакова Ю.С. щодо незняття арешту з рахунку на отримання заробітної плати у АТ КБ «Приватбанк» у ВП № 80749808.

2) зобов`язати приватного виконавця Щербакова Ю.С. винести постанову про зняття арешту з рахунку на отримання заробітної плати.

02.06.2026 скаргу прийнято до провадження.

26.06.2026 заявник подав додаткові пояснення.

29.06.2026 ТОВ «Коллект Центр» подав заперечення на скаргу.

Боржник ОСОБА_1 звернення до суду пояснює тим, що за рішенням суду з нею стягується борг на користь ТОВ «Коллект Центр». Судом видано виконавчий лист, який стягувач пред`явив до примусового виконання приватному виконавцю Щербакову Ю.С. 13.04.2026 приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, якою фактично заблоковано банківський рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на який вона отримує виключно заробітну плату. ОСОБА_1 самостійно зверталась до приватного виконавця з проханням знати арешт, надала відомості, що карта призначена для отримання заробітної плати. Приватний виконавець не зняв арешт.

Стягувач ТОВ «Коллект Центр» просить відмовити у задоволенні скарги. Банківський рахунок № НОМЕР_1 призначений не лише для отримання заробітної плати, а й для отримання інших платежів, відсутність яких ОСОБА_1 не довела. Приватний виконавець не зобов`язаний перевіряти цільове призначення банківського рахунку на який накладається арешт, оскільки це виключно обов`язок банку під час виконання останнім постанови виконавця про накладення арешту на грошові кошти. Прийняття банком постанови виконавця до виконання свідчить про правомірність арешту коштів на цьому банківському рахунку.

Судом встановлено такі обставини справи.

22.01.2026 заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/9463/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 22 425 грн. боргу, 2 126,95 грн. судового збору, 2 000 грн. витрат на правничу допомогу.

11.03.2026 видано виконавчий лист № 522/9463/25, який пред`явлено на примусове виконання до приватного виконавця Щербакова Ю.С.

13.04.2026 відкрито ВП № 80749808.

13.04.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках у банківських установах.

На підставі постанови приватного виконавця АТ КБ «Приватбанк» заблокував 29 876,15 грн. на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ), відкритий для обслуговування банківської картки НОМЕР_3 , про що проінформував власника карти - ОСОБА_1

14.04.2026 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи ОСОБА_1 в ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з довідкою від 27.05.2026, виданою ГУ Держгеокадастру в Одеській області, з заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2026 року за ВП № 80749808 утримано 4 842,94 грн.

Згідно з довідкою від 27.04.2026, виданою АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 станом на 27.04.2026 має в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також на цю картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Згідно з випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) на банківську карту власника рахунка НОМЕР_3 надійшли: 29.01.2026 - 24 048, 26 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 12.02.2026 10 240 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 27.02.2026 13 808,26 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 12.03.2026 9 310 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 27.03.2026 14 738,26 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 10.04.2026 10 240 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 28.04.2026 13 808,26 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 14.05.2026 8 160 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; 28.05.2026 11 015,32 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 29.05.2026 доходи ОСОБА_1 без утримання податку та військового збору складають: січень 2026 31 642,44 грн.заробітна плата ; лютий 2026 - 31 642,44 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; березень 2026 - 31 642,44 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області; квітень 2026 - 31 642,44 грн. заробітна плата ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

27.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Щербакова Ю.С. з заявою про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з тим, що на цей банківський рахунок зараховується заробітна плата.

21.05.2026 приватний виконавець Щербаков Ю.С. надіслав ОСОБА_1 лист, яким повідомив, що вона не надала повну виписку (з призначенням платежів) з рахунку, із якої вбачалося б зарахування заробітної плати.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У чч.астині 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Отже, державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 ст 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом (постанова Верховного Суду від 19.05. 2020 №905/361/19).

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

У ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Відповідно ч.1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами 2, 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Тлумачення вказаних норм права визначає, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 №444/2503/17).

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» .

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.05.2020, № 905/361/19.

У даній справі, постановою приватного виконавця Щербакова Ю.С. від 13.04.2026 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , які містяться на рахунках у банківських установах, в тому числі АТ КБ «Приватбанк».

На підставі цієї постанови АТ КБ «Приватбанк» заблокував 29 876,15 грн. на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ), відкритий для обслуговування банківської картки НОМЕР_3 , про що проінформував ОСОБА_1 .

27.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця з заявою про зняття цього арешту, оскільки арешт накладено на рахунок на який зараховується її заробітна плата. Як видно, боржник надала приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є її заробітною платою, знаходяться на рахунку, призначеному для зарахування заробітної плати.

Самостійно приватний виконавець на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з грошових коштів не зняв.

Постановою приватного виконавця Щербакова Ю.С. від 14.04.2026 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи ОСОБА_1 в ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з довідкою від 27.05.2026, виданою ГУ Держгеокадастру в Одеській області, з заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2026 року згідно з ВП № 80749808 утримано 4 842,94 грн.

Згідно з Довідкою від 27.04.2026, виданою АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 станом на 27.04.2026 має в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також на картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Згідно з виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) на банківську карту власника рахунка НОМЕР_3 надійшли: з 29.01.2026 по 28.05.2026 надійшла лише заробітна плата від ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Суд не погоджується із запереченнями стягувача ТОВ «Коллект Центр» про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця щодо нескасування арешту заробітної плати та зобов`язання зняти арешт у АТ КБ «ПриватБанк», оскільки банк не визначив статус коштів та рахунку на якому вони знаходяться, як рахунок із спеціальним режимом використання і не повідомляв виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та не повернув його постанову без виконання, що було б підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів.

Так, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання підтверджуючих документів є процесуальною можливістю самостійно, без звернення до суду, відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням безпідставного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.

Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів (постанова Верховного Суду від 20.04.2022 №756/8815/20).

Отже, звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені Законом розміри заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, й на підставі повідомлення боржника.

Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю.

У статті 10 Конвенції про захист заробітної плати, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року зазначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що скарга божника підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича у виконавчому провадженні ВП №80749808 щодо незняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 .

Зобов`язати приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича винести постанову про зняття арешту з рахунку, призначеного для отримання заробітної плати 26204898267177 (IBAN: НОМЕР_2 ), відкритий Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного тексту.

Ухвалу складено 20.07.2026.

Суддя Ярема Х.С.