Рішення № 138354051, 21.07.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.07.2026

Справа № 497/1362/26

Провадження № 2-а/497/79/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

представника відповідача - Заїченко О.Є. (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Заїченко О.Є., звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №1935 від 04.06.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 21 травня 2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було складено протокол №ЮР/1935 про адміністративне правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що «позивач не прибув в термін до 01.02.2025 року за повісткою №1964821 від 13.01.2025 року для проходження ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_7, про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку №560 терміну не повідомив».

Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 01 червня 2025 року о 17:00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7.

У протоколі факт вчинення правопорушення підтверджується свідками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_1 співпадає з адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 , а тому можна зробити висновок що свідками були уповноважені посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_8 , які були зацікавлені в тому, щоб встановити за позивачем факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Запис у протоколі про свідків і і?х ніби то підписи не свідчать про те, що діи?сно такі свідки були і проставляли особисті підписи.

У протоколі зазначено, що від пояснення та/або підписання протоколу відмовився у присутності свідків, від другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків, однак це жодним доказом не підтверджується, позивач не був присутніи? при складанні та заповненні протоколу, для ознаи?омлення другий? примірник протоколу не отримував, був позбавлений можливості надати своі? пояснення та заперечення.

Згідно п. 10 Інструкції? зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної? підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної? відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі и?ого складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Протокол не надавався до ознаи?омлення позивачу, про дату і місце розгляду позивачу не повідомляли, також позивач не отримував повідомлення про розгляд справи (додаток 8) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.

Позивачу невідомо чи взагалі таке повідомлення направлялось ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У протоколі також згадується про те, що до протоколу додається копія довідки про доставлення особи, копія поіменного списку, облікова картка, облікові дані, єДокумент, інформація про повістку.

Оскільки позивач викликався до розгляду справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то відповідно і матеріали сформованоі? справи відносно позивача разом із підтверджуючими доказами вчинення ним адміністративного правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_9 повинен був передати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду та прии?няття рішення.

04 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_21 маи ?ором ОСОБА_2 винесено постанову №1935 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно протоколу позивач викликався на розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_10 , проте постанова винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У постанові відсутня відмітка позивача про отримання копіі? постанови від 04.06.2025 року, а також копія постанови згідно п. 15 Інструкції? не надходила позивачу поштою, у постанові не має відмітки про дату направлення поштою та вихідний? номер.

Постанова набрала законної? сили 15.06.2025 року.

Позивач до розгляду справи про адміністративне правопорушення викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а постанова була винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позивачу невідомо чи було цим ТЦК та СП отримано матеріали справи про адміністративне правопорушення від ІНФОРМАЦІЯ_8 або від ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі яких було винесено постанову №1935, якою встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

У подальшому саме 13.05.2026 року позивачу стало відомо із застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 головним державним виконавцем Пересипського відділу Державноі? виконавчоі? служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиціі? Украі?ни ОСОБА_6 та про необхідність сплатити штраф у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

13.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Протокол №ЮР/1935 від 21.05.2025 року, постанова №1935 від 04.06.2025 року та заява про примусове виконання були отриманні позивачем разом із повідомленням у застосунок Дія.

Із заявою від 11.04.2026 року №1277/718 про примусове виконання постанови до державної виконавчоі? служби звернувся ІНФОРМАЦІЯ_11 і долучив до заяви постанову по справі про адміністративне правопорушення №1935 від 04.06.2025 р. на 1 аркуші

Позивачу не зрозуміло чому із заявою звернувся саме ІНФОРМАЦІЯ_11 , оскільки постанову №1935 від 04.06.2025 року виносив саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

І стягувачем по виконавчому провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_11 , якии? не є самостіи?ною юридичною особою і підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_12 , якии? має власнии? код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 .

Оскільки постанова була винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 то і звертатись із заявою до державноі? виконавчої? служби про примусове виконання мав саме цеи? ТЦК та СП, будучи самостіи?ною юридичною особою.

Також у відкритому виконавчому провадженні згадується про постанову №1935 видану 31.05.2025 року, що є помилковим. Постанова №1935 винесена 04.06.2025 року, яку власне було долучено до заяви про примусове виконання.

Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення викликався на 01.06.2025 року, а тому не могло бути постанови від 31.05.2025 року винесеноі? раніше за дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З метою отримання матеріалів справи про адміністративне правопорушення разом із підтверджуючими доказами представник позивача, адвокат зверталася із адвокатськими запитами (які надсилала на електронну пошту та відправляла Укрпоштою цінним листом до ІНФОРМАЦІЯ_8 , якии? склав протокол №ЮР/1935 від 21.05.2025 року та сформував матеріали справи про адміністративне правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_13 , якии? виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №1935 від 04.06.2025 року та у розпорядженні якого повинні бути матеріали справи про адміністративне правопорушення на підставі яких було прии?нято рішення про накладення адміністративне стягнення, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , якии? сформував (підготував) повістку № 1964821 від 13.01.2025 року про виклик позивача для проходження ВЛК, та до якого ІНФОРМАЦІЯ_8 повинен був передати матеріали справи про адміністративне правопорушення для розгляду.

Позивач особисто під підпис копію постанови № 1935 від 04.06.2025 року не отримував в день винесення, про що свідчить відсутність особистого підпису у постанові, яка була надана разом із заявою про примусове виконання, а також не отримував поштою.

Протокол від 21.05.2025 року №ЮР/1935 складении? відносно нього позивач не отримував особисто під підпис і в подальшому не отримував поштою ані протокол ані повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Позивач був позбавлении? можливості бути обізнаним про дату, час та місце розгляду справи про адміністративного правопорушення та надати своі? пояснення чи заперечення.

Під час складання протоколу особі роз`яснюються ст. 63 Конституціі? та права, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі та ставиться підпис особи.

До протоколу мають долучатися докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Такі докази повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Належним доказом на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення буде вважатись наявність такоі? повістки про виклик за формою та змістом, передбаченими чинним законодавством або ж розпорядження, а також підтвердження про особисте отримання із наявністю особистого підпису позивача або ж наявність складеного відносно позивача акту відмови від отримання такоі? повістки або розпорядження, відеозапис вручення та відмови від отримання, або ж підтвердження про направлення такоі? повістки чи розпорядження засобами поштового зв`язку із подальшим поверненням із відміткою про отримання чи відмови від отримання і тд.

З метою захисту своі?х прав позивач звертається до суду із цією позовною заявою про визнання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 маи?ора ОСОБА_2 №1935 від 04.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП протиправною та її скасування, а справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП просить закрити.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху (а.с.46-47), про що повідомлено позивача та представника (а.с.48).

Представником позивача 03.06.2026 року подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначила, що в оскаржуваній постанові відсутня відмітка про те, що позивач отримав особисто під підпис копію постанови №1935 від 04.06.2025 року та відсутня дата вручення, а також копія постанови згідно п. 15 Інструкції не надходила позивачу поштою, у постанові також не має відмітки для прикладу: про дату направлення поштою та вихідний номер такого направлення.

Постанова набрала законної сили 15.06.2025 року, про що зазначено у оскаржуваній постанові.

Лише 13.05.2026 року позивачу стало відомо із застосунку Дія про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 головним державним виконавцем Пересипського відділу Державної виконавчої служби умісті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяною Василівною та про необхідність сплатити штраф у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

13.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника.

13.05.2026 року позивач ознайомився із постановою №1935 від 04.06.2026 року, яка ним наразі оскаржується.

Однак, строк звернення до суду позивачем було пропущено, а тому є необхідність клопотати перед Судом про поновлення строку звернення до суду з метою захисту та відновлення позивачем порушених законних прав.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ усправі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 р. по справі № 160/2551/19.

За викладених обставин сторона позивача просить поновити строки звернення до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою від 04.06.2026 року відкрито провадження за даним позовом та призначено до судового розгляду на 11:30 годину 11.06.2026 року (а.с.58-59), про що повідомлено сторін по справі (а.с.62).

Цією ухвалою судом зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_15 надати до суду у строк до 10.06.2026 року: письмовий відзив, матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (постанова №1935 від 04.06.2025 року).

09.06.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Заїченко О.Є. звернулася через систему «Електронний суд» з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв?язку (а.с.63-69), яке ухвалою суду від 10.06.2026 року задоволено (а.с.71, 72-73).

11.06.2026 року т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 надіслано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (постанова №1935 від 04.06.2025 року) та в супровідному листі зазначив, що заперечує проти позову ОСОБА_1 у повному обсязі у зв?язку із необґрунтованістю та незаконністю позовних вимог (а.с.74-80).

В судовому засіданні 11.06.2026 року:

- позивач не прибув;

- представник позивача - заявила клопотання про надання можливості ознайомитися з наданими відповідачем матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_13 - не прибув, причини неявки не повідомив;

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - не прибув, причини неявки не повідомив;

- представник третьої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - не прибув, причини неявки не повідомив.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2026 року клопотання представника позивача задоволено, відкладено судовий розгляд на 09:00 годину 16.07.2026 року, надано можливість представнику позивача - адвокату Заїченко О.Є. ознайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.83), про що повідомлено сторонам по справі (а.с.84-85).

15.06.2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Заїченко О.Є. подано через систему «Електронний суд» додаткові пояснення (а.с.86-88), в яких представник звертає увагу, що відповідачем не надано належного та допустимого доказу вручення ОСОБА_1 повістки №1964821 від 13.01.2025 року.

Натомість у матеріалах справи міститься таблиця/поіменнии? список, яку відповідач фактично намагається використати як доказ належного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальноі? підтримки. Разом з тим така таблиця не може вважатися належним та допустимим доказом вручення повістки, оскільки вона не відповідає вимогам, які ставляться до офіціи?них документів, не містить обов`язкових реквізитів, не підтверджує факту особистого вручення повістки та не підтверджує факту відмови особи від і?і? отримання. Надана відповідачем таблиця таким не відповідає вимогам Інструкції? з діловодства та стандарту ДСТУ 4163:2020. Отже, така таблиця є лише внутрішнім обліковим або довідковим документом невизначеного походження, якии? не може замінити доказ і?і? вручення.

Відповідно до п.41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення віи?ськовозобов`язаного про виклик до раи?онного / міського ТЦК та СП або и?ого відділу є:

-у разі вручення повістки - особистии? підпис особи про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознаи?омлення з і?і? змістом, відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови віи?ськовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

-у разі надсилання повістки поштою - документи поштового оператора, які підтверджують отримання поштового відправлення, відмову від и?ого отримання або відсутність особи за відповідною адресою.

Жодного із зазначених доказів відповідачем до суду не надано.

По твердженню представника позивача адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП не може ґрунтуватися на припущеннях, внутрішніх таблицях, поіменних списках або документах, які не підтверджують конкретну юридично значиму дію - вручення повістки особі або і?і? відмову від отримання.

Для притягнення особи до адміністративноі? відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідач повинен довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкта, об`єктивноі? сторони, суб`єкта та суб`єктивноі? сторони.

Однак, суб`єктивна сторона правопорушення також не доведена.

Тому, сторона позивача вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній? склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Довідка про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_16 21.05.2025 року о 10:46, не підтверджує факт отримання ОСОБА_1 повістки №1964821 від 13.01.2025 року, не підтверджує факт и?ого виклику на 30.01.2025 або 01.02.2025 року, не підтверджує факт відмови від отримання повістки та не підтверджує наявність вини у неявці.

Зазначена довідка може підтверджувати виключно факт доставлення особи до ІНФОРМАЦІЯ_8 21.05.2025 року.

Представник наголошуємо, що предметом оскаржуваноі? постанови є нібито неявка за повісткою, виданою ще 13.01.2025 року.

Отже, Відповідачем не доведено правомірність постанови №1935 від 04.06.2025 року, не доведено наявність подіі? та складу адміністративного правопорушення, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні 16.07.2026 року:

- позивач не прибув;

- представник позивача підтримала позовні вимоги та додаткові пояснення, наполягала на задоволенні позовних вимог.

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_13 до суду не прибув, сповіщений належним чином як шляхом надіслання ухвали суду на електронну пошту відповідача, так і вручення нарочно адресату кур`єром (а.с.62, 84-85).

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - не прибув, причини неявки не повідомив;

- представник третьої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - не прибув, причини неявки не повідомив.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2026 року проголошено перерву в судовому засіданні до 08:00 години 21.07.2026 року. Зобов`язано представника позивача невідкладно надіслати на адресу суду всі наявні документи, що стосуються особи позивача (а.с.95), про що повідомлено сторін (а.с.96)

16.07.2026 року представником позивача надіслано додаткові пояснення до яких додано докази на підтвердження того, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи з 20.06.2025 року та має відстрочку від мобілізації (а.с.98-112).

В судове засіданні 21.07.2026 року:

- позивач не прибув;

- представник позивача на ВКЗ не під`єдналася, надіслала заяву про проведення судового засідання в її відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.113-114);

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_13 до суду не прибув, сповіщений належним чином як шляхом надіслання ухвали суду на електронну пошту відповідача, так і врученням нарочно адресату кур`єром (а.с.62, 84-85, 96-97);

- представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - не прибув, причини неявки не повідомив;

- представник третьої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - не прибув, причини неявки не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Володимирівка, Болградського району Одеської області є громадянином України (а.с.103-106), місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.45).

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відносно ОСОБА_1 від 05.08.2025 року встановлено 3 групу інвалідності (а.с.108-109).

Позивач отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 27.08.2025 року (а.с.107).

Відповідно до витягу з «Резерв +» Міністерства оборони України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_17 , номер в реєстрі «Оберіг» 16042021064070400001, ВОС 956647, тип відстрочки п.2 ч.1 ст.23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, дата уточнення даних 08.07.2025 року (а.с.110).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.75-80) встановлено, що:

21 травня 2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , далі - позивач, було складено протокол №ЮР/1935 про адміністративне правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.76).

Зі змісту протоколу вбачається, що «позивач не прибув в термін до 01.02.2025 року за повісткою № 1964821 від 13.01.2025 року для проходження ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_7, про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку № 560 терміну не повідомив».

Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 01 червня 2025 року о 17:00 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7.

У протоколі значиться, що факт вчинення правопорушення підтверджується свідками:

- ОСОБА_4,

- ОСОБА_5 ,

при цьому адреса свідків зазначена: АДРЕСА_1 , яка співпадає з адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вказане свідчить, що свідками зазначені уповноважені посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_8 , які є зацікавлені особами, та фактично не можуть свідчити про вказані обставини в даній справі про адміністративне правопорушення.

А тому запис у протоколі про свідків і і?х ніби то підписи не свідчать про те, що діи?сно такі свідки були і проставляли особисті підписи.

Окрім цього, у протоколі зазначено, що від пояснення та/або підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків, від другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків, однак це жодним доказом не підтверджується, позивач не був присутніи? при складанні та заповненні протоколу, до ознаи?омлення другии? примірник протоколу не отримував, був позбавлении? можливості надати своі? пояснення та заперечення.

Згідно п. 10 Інструкції? зі складання територіальними центрами комплектування та соціальноі? підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративноі? відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі и?ого складення) або окремим повідомленням про розгляд справи, яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Протокол позивачу не надавався до ознаи?омлення, про дату і місце розгляду позивачу не повідомляли, також позивач не отримував повідомлення про розгляд справи засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.

У протоколі значиться про те, що до протоколу додається копія довідки про доставлення особи, копія поіменного списку, облікова картка, облікові дані, єДокумент, інформація про повістку, тоді як суду копія облікової картки не надана.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, позивач викликався до розгляду справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача разом із підтверджуючими доказами вчинення ним адміністративного правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_9 повинен був передати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду та прии?няття рішення.

Втім такі докази відсутні.

04 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ?ором ОСОБА_2 винесено постанову №1935 про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.80).

Згідно протоколу позивач викликався на розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_10 , проте постанова винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 , викликався на 01.06.2025 року, а справа розглянута 04.06.2025 року.

У вказаній постанові відсутня відмітка позивача про отримання копіі? постанови від 04.06.2025 року, а також копія постанови згідно п. 15 Інструкціі? не надходила позивачу поштою, у постанові не має відмітки про дату направлення поштою та вихіднии? номер.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні такі докази.

Постанова набрала законноі? сили 15.06.2025 року.

Про оскаржувану постанову позивач дізнався 13.05.2026 року із застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 головним державним виконавцем Пересипського відділу Державноі? виконавчоі? служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиціі? Украі?ни ОСОБА_6 та про необхідність сплатити штраф у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

13.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с.19-20).

Протокол №ЮР/1935 від 21.05.2025 року, постанова №1935 від 04.06.2025 року та заява про примусове виконання були отриманні позивачем разом із повідомленням у застосунку «Дія».

ІНФОРМАЦІЯ_11 супровідним листом від 11.04.2026 року за № 1277/718 направлено до державноі? виконавчоі? служби постанову по справі про адміністративне правопорушення №1935 від 04.06.2025 р. на 1 аркуші (а.с.23, 24-25).

Разом з цим в постанові про арешт коштів боржника значиться постанова №1935 видана 31.05.2025 року, що не відповідає дійсності.

Мотиви суду:

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

На виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом відповідного районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932- XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, слід брати до уваги, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв особливий період.

Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі по тексту Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із п. 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом тощо.

На виконання п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту Закон №3543-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

За приписами абз. 9 та 12 ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються, зокрема, мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з приведених вище приписів Закону №3543-ХІІ, вбачається, що територіальному центру комплектування та соціальної підтримки надано право викликати повісткою громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

При цьому, відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово- облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, вказаним Порядком №560 уточнено, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може викликати особу для взяття на військовий облік, уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Тобто лише приписами Порядку №560 закріплено, що повісткою особа може викликатися для уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

А відтак, відповідно до п. 41 вказаного Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення віи?ськовозобов`язаного про виклик до раи?онного/міського ТЦК та СП або и?ого відділу є:

-у разі вручення повістки - особистии? підпис особи про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознаи?омлення з і?і? змістом, відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови віи?ськовозобов`язаного у спілкуванні з особою уповноваженою вручати повістки;

- у разі надсилання повістки поштою - документи поштового оператора, які підтверджують отримання поштового відправлення, відмову від и?ого отримання або відсутність особи за відповідною адресою.

Жодного із зазначених доказів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - не має.

Тобто, відповідачем не надано належного та допустимого доказу вручення ОСОБА_1 повістки №1964821 від 13.01.2025 року.

Натомість у матеріалах справи міститься таблиця/поіменнии? список, яку відповідач фактично намагається використати як доказ належного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальноі? підтримки.

Разом з тим така таблиця не може вважатися належним та допустимим доказом вручення повістки, оскільки вона не відповідає вимогам, які ставляться до офіціи?них документів, не містить обов`язкових реквізитів, не підтверджує факту особистого вручення повістки та не підтверджує факту відмови особи від і?і? отримання.

Форма та зміст документів Міністерства оборони Украі?ни, територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки мають відповідати вимогам Інструкції з діловодства та стандарту ДСТУ 4163:2020, якими передбачено обов`язкові реквізити організаціи?но-розпорядчих документів, зокрема: назву органу, назву виду документа, дату документа, реєстраціи?нии? індекс, заголовок, зміст, підпис уповноваженоі? особи, посаду, прізвище та ініціали підписанта, відмітки про виконання/отримання документа, а у відповідних випадках - печатку або інші реквізити, що дозволяють ідентифікувати документ як офіціи?нии?.

Надана відповідачем таблиця таким вимогам не відповідає.

Зокрема, з і?і? змісту неможливо достовірно встановити: ким саме складено цеи? документ; на підставі якого наказу чи розпорядження и?ого оформлено; якии? орган є автором документа; коли саме документ було складено; якии? реєстраціи?нии? номер має цеи? документ; чи є цеи? документ частиною адміністративної справи; ким саме він був підписании?; чи мала особа, яка и?ого підписала, відповідні повноваження; чи містить він відомості саме про вручення повістки; чи містить він дані про дату, час, місце та спосіб вручення повістки.

Отже, така таблиця є лише внутрішнім обліковим або довідковим документом невизначеного походження, якии? не може замінити доказ і?і? вручення.

За таких обставин надана відповідачем таблиця не може бути визнана належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не підтверджує фактичні дані щодо отримання позивачем повістки або и?ого відмови від і?і? отримання.

Саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести правомірність свого рішення, зокрема факт належного виклику позивача, факт вручення повістки, факт обізнаності позивача про обов`язок з`явитися до ТЦК та факт и?ого винноі? неявки.

Однак відповідач надав лише таблицю, яка не має самосійного доказового значення і не відповідає вимогам до офіціи?ного документа.

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП не може ґрунтуватися на припущеннях, внутрішніх таблицях, поіменних списках або документах, які не підтверджують конкретну юридично значиму дію - вручення повістки особі або і?і? відмову від отримання.

Для притягнення особи до адміністративної? відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідач повинен довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкта, об`єктивноі? сторони, суб`єкта та суб`єктивноі? сторони.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, є встановлении? законом порядок управління у сфері оборони, мобілізаціи?ноі? підготовки та мобілізаціі?, зокрема порядок виконання віи?ськовозобов`язаними обов`язків, пов`язаних із мобілізаціи?ними заходами, проходженням ВЛК, уточненням віи?ськово-облікових даних та явкою за належним викликом до територіального центру комплектування та соціальної? підтримки.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за версією відповідача, полягає у нібито неприбутті ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_10 за повісткою №1964821 від 13.01.2025 року для проходження ВЛК.

Отже, для доведення об`єктивноі? сторони відповідач мав надати належні та допустимі докази такого неприбуття ОСОБА_1 .

Тобто у справі об`єктивна сторона правопорушення не доведена, оскільки матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП.

Суб`єктом правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП може бути спеціальнии? суб`єкт - особа, на яку законодавством покладено відповідні обов`язки у сфері оборони, мобілізаціи?ноі? підготовки та мобілізаціі?, зокрема віи?ськовозобов`язании?, призовник або резервіст.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у вині особи у формі умислу або необережності. Якщо особа не отримувала повістку і не була належним чином повідомлена про виклик, вона не може вважатися винною у неявці за таким викликом.

Вина не може презюмуватися. Вона повинна бути доведена відповідачем належними та допустимими доказами. У ціи? справі відповідач не надав доказів, що ОСОБА_1 був обізнании? про виклик за повісткою №1964821 від 13.01.2025 року. Тому відсутні правові підстави стверджувати, що він умисно або з необережності не виконав покладении? на нього обов`язок.

Таким чином, суб`єктивна сторона правопорушення також не доведена.

Отже, у діях ОСОБА_1 відсутніи? склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд також звертає увагу, що довідка про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_16 21.05.2025 року о 10:46, не підтверджує факт отримання ОСОБА_1 повістки №1964821 від 13.01.2025 року, не підтверджує факт и?ого виклику на 30.01.2025 або 01.02.2025 року, не підтверджує факт відмови від отримання повістки та не підтверджує наявність вини у неявці.

Зазначена довідка може підтверджувати виключно факт доставлення особи до ІНФОРМАЦІЯ_8 21.05.2025 року, тоді як предметом оскаржуваноі? постанови є нібито неявка за повісткою, виданою ще 13.01.2025 року.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п. 1 ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з абз. 8 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Статтею ст.235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, Відповідачем не доведено правомірність постанови №1935 від 04.06.2025 року, не доведено наявність подіі? та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності №1935 від 04.06.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку на подачу вказаного позову (а.с.51-52).

Лише 13.05.2026 року позивачу стало відомо із застосунку Дія про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_8 головним державним виконавцем Пересипського відділу Державної виконавчої служби умісті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяною Василівною та про необхідність сплатити штраф у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

13.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та 13.05.2026 року позивач ознайомився із постановою № 1935 від 04.06.2026 року, яка ним оскаржується.

Позовна заява представником позивача сформована в системі «Електронний суд» 22.05.2026 року, тобто протягом 10 днів після ознайомлення позивачем з оскаржуваною постановою

Тому строк звернення до суду позивачем було пропущено.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску Позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа № 990/139/23, провадження № 11-133заі23) зазначила, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли Позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на відсутність доказів належного сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, відсутність доказів вручення своєчасно позивачу оскаржуваної постанови, суд дійшов до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо стягнення судових витрат:

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 N 3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі N 543/775/17, у якій відступлено від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.12.2016, згідно із якою за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір, сплаті не підлягає.

Зокрема, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Великою Палатою Верховного Суду вказано на те, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд касаційної інстанції виходив з положень ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір, яка передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3328.00 грн.

Тобто, за звернення до Болградського районного суду Одеської області з даною позовною заявою підлягав сплаті судовий збір в загальному розмірі 665.60 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 665.60 гривень (а.с.15), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 665.60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72-77, 90, 132, 134, 241-246, 250-251, 268-272, 286, 292-293, 296, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши причини його пропущення позивачем поважними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1935 від 04.06.2026 року ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_13 : ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати:

- судовий збір за подання позову в розмірі 665.60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити для оплати судового збору:

отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

код за ЄДРПОУ 37993783

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

код класифікації доходів бюджету 22030106

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_5

Представник заявника Заїченко Олександра Євгенівна: АДРЕСА_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_18 , тел. НОМЕР_6

Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_2 в Одеській області: АДРЕСА_5 , ел. адреса:

ІНФОРМАЦІЯ_19 АДРЕСА_6 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_20

Третя особа Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 38-А, ЄДРПОУ 41405348, ел. пошта: peresypdvs@ukr.net

Суддя С.В.Кодінцева