Рішення № 138354002, 16.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4018/25

Провадження № 2/496/1716/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представник третьої особи - Синиці О.В.

неповнолітньої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, органу опіки та піклування Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_3 про повернення дитини матері,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд повернути їй на виховання неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус одинокої матері, сама виростила та виховала доньку до 14 річного віку. Але так сталося, що внаслідок нестачі чоловічої уваги, ОСОБА_3 виросла «складним підлітком», нерегулярно відвідувала навчальні зайняття у школі, виходила гуляти до пізно, більше цікавилася просторами інтернету, не піддавалася впливу ані з боку позивача, ані з боку педагогічного колективу. ОСОБА_3 познайомилася з чоловіком старшим за себе, вони таємно від позивача почали зустрічатися. ОСОБА_3 постійно все приховувала та позивачу не розповідала, після того як остання дізналася та почала забороняти, то донька маніпулятивною поведінкою погрожувала матері піти з дому. Постійно тікала з дому до міста Одеса до свого коханого. 16.11.2024 року під час обшуку було виявлено неповнолітню доньку позивача у ОСОБА_4 та встановлено факт їхніх відносин. За рішенням Малиновського районного суду міста Одеса в позивачу було відібрано доньки ОСОБА_3 , без позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Було порушено кримінальну справу №12024163470000844 від 18.11.2024 року про злісне невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_3 відібрали та передали на тимчасове перебування до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської районної державної адміністрації Одеської області. Провадження по справі №12024163470000844 відносно позивача було закрито за відсутністю складу злочину. На теперішній час донька позивача змінилася. Згідно характеристики навчального закладу вона зарекомендувала себе як учениця із середнім рівнем навчальних досягнень. Виявляє інтерес до різних заходів. Стала більш спокійною, зменшилась протестна поведінка. Виконує всі доручення вихователів, дотримується правил поведінки, з однолітками знайшла спільну мову, в конфліктні ситуації не вступає. Позивач щоденно спілкується із донькою в телефонному режимі, цікавиться її поведінкою, здоров`ям та навчанням, часто її відвідує. Так як зараз позивач вагітна, то намагається відвідувати раз в тиждень. Постійно передає передачі з їжею. За нею дуже сумує молодший брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дуже прив`язаний до неї та вона сумує за ним. Постійно, майже кожного дня, цікавиться, коли позивач зможе її забрати додому назавжди. Жаліється на умови перебування. Дитині вже потрібно робити паспорт громадянина України, яким позивач зразу почне займатися після її повернення. ОСОБА_1 вважає, що із донькою налагодилось взаєморозуміння, за допомогою психологів, вони зрозуміли свої помилки, і позивач зможе й надалі виховувати її на принципах поваги, любові та взаєморозуміння. У зв`язку з викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Представник органу опіки та піклування Біляївської міської ради Одеського району Одеської області - Богдан Ю.В. у судовому засіданні позов підтримала, не заперечувала проти його задоволення.

Представник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської районної державної адміністрації Одеської області - Синиця О.В. у судовому засіданні позов підтримала, не заперечувала проти його задоволення.

Неповнолітня ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що бажає повернутися до матері.

Представник органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0051384483.

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Станом на 15.01.2025 року ОСОБА_1 перебувала на 12 тижні вагітності, що підтверджується довідкою лікаря ОСОБА_9 .

Відповідно до акту обстеження від 13.06.2025 року, складеного старостою с. Кагарлик І. Вишневського в присутності сусідів, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 веде нормальний спосіб, виховує сина ОСОБА_7 , не зловживає спиртними напоями, постійно працює вдома, має чистий та охайний дім, прибрану та охайну прибудинкову територію, засаджений город. Постійно турбується за ОСОБА_10 . В розмовах з сусідами постійно розмовляє про доньку ОСОБА_11 , дуже турбується за неї, розповідала, що їздить до доньки в с. Троїцьке, підтримують зв`язок.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з співмешканцем ОСОБА_8 та сином ОСОБА_7 . За час проживання в селі скарг від мешканців на неї не надходило, матеріально-житлові умови задовільні, що підтверджується характеристикою старости с. Кагарлик І. Вишневського від 10.06.2025 року.

Відповідно до характеристики практичного психолога ОСОБА_12 , вихованка Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД Одеської РДА Одеської області ОСОБА_3 потрапила до закладу 26.11.2024 року. ОСОБА_3 соціально активна та відповідальна дівчина з помірним рівнем тривожності. Її екстраверті риси є важливим ресурсом для розвитку лідерських якостей та соціальних навичок. Основна увага має бути спрямована на підтримку її впевненості у собі, розвиток навичок управління емоціями та створення умов для гармонійного розвитку.

Відповідно до висновку психолога Центру соціально-психологічної реабілітації ОСОБА_12 , погодженого директором центру О. Синиця, ОСОБА_3 демонструє стабільний емоційний стан, позитивну динаміку в розвитку особистості та готовність до відновлення стосунків з матір`ю. Повернення до родини можливе за умови створення стабільного, безпечного середовища та психологічної підтримки обох сторін.

Відповідно до характеристики Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Одеської районної держаної адміністрації Одеської області від 16.06.2025 року ОСОБА_1 неодноразово відвідувала доньку ОСОБА_13 під час її перебування в центрі. Мати виявила зацікавленість у житті дитини, поступово зростала її включеність у взаємини з донькою. Фахівцями центру, зокрема психологом та вихователями, зафіксовано позитивну динаміку у стосунках між матір`ю та донькою, а також щирий намір обох сторін відновити родинне життя. З боку дитини та матері не зафіксовано жодних звинувачень чи ворожості. Навпаки, після передачі телефону, вони підтримують щоденний зв`язок, що сприяє покращенню емоційного стану дитини та зміцненню стосунків.

Постановою старшого слідчого ВП №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області Руда Л.А. від 21.05.2025 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000844 від 18.11.2024 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.

Відповідно до постанови, під час досудового розслідування факту злісного невиконання ОСОБА_1 встановлених законом обов`язків по догляду за неповнолітньою донькою ОСОБА_14 не встановлено.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради вважає за доцільне повернути ОСОБА_1 на виховання неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області №128 від 14.05.2026 року.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі-Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону ( ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону).

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 163 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила, для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених статтею 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров`я і морального виховання.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, суд приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для ухвалення рішення про відібрання дитини від позивача, на час розгляду даної справи відпали.

ОСОБА_1 на даний час для дитини створила всі необхідні умови для проживання і виховання, позивач піклується про доньку та неодноразово приїздила до неї до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської районної державної адміністрації Одеської області.

Суд також приймає до уваги характеристику Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Одеської районної держаної адміністрації Одеської області від 16.06.2025 року, відповідно до якої, фахівцями центру, зокрема психологом та вихователями, зафіксовано позитивну динаміку у стосунках між матір`ю та донькою, а також щирий намір обох сторін відновити родинне життя.

Водночас, суд враховує думку неповнолітньої ОСОБА_3 , яка у судовому засіданні пояснила, що бажає повернутися до матері.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки вказане буде відповідати найвищим інтересам дитини.

Керуючись ст. 170 СК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, органу опіки та піклування Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_3 про повернення дитини матері - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на виховання неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.07.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник