Постанова № 138353648, 21.07.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1799/26

Провадження № 3/945/522/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий Інгулецьким ВК Дніпропетровської області від 01.12.2011 року, РНОКПП НОМЕР_3 , оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 батальйону радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол № А5032-83 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Як убачається з протоколу № А5032-83 про адміністративне правопорушення, 29 червня 2026 року близько 16 години 10 хвилин старший матрос ОСОБА_1 , оператор польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 батальйону радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте останній відмовився від проходження такого огляду в присутності свідків, у зв`язку з чим складено акт відмови № 28 від 29.06.2026 року. Таким чином, старший матрос ОСОБА_1 29.06.2026 року о 16 год 10 хв виконував обов`язки військової служби у стані алкогольного чи іншого сп`яніння на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду та воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Разом з протоколом № А5032-83 про адміністративне правопорушення до суду подано заяву ОСОБА_1 , датовану 30.06.2026 року та підписану особисто, в якій останній просив розгляд адміністративної справи за скоєним ним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, проводити за його відсутності, свою вину визнав, просив призначити покарання у виді штрафу (а. с. 3).

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом здійснення телефонограми на номер телефону, вказаного у протоколі № НОМЕР_1 -83 про адміністративне правопорушення; відповідно до телефонограми від 21.06.2026 року останній повідомив, що з протоколом, складеним відносно нього за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, згоден, вину свою визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи підтримує в повному обсязі, просив розгляд справи проводити за його відсутності (а. с. 19).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 29.06.2026 року відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та слухання адміністративного провадження в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги заяву останнього, подану разом з протоколом № А5032-83 про адміністративне правопорушення, а також прохання про розгляд цієї справи без його участі, за таких обставин, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами ч. 4 ст. 15 КУпАП визначено, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно до ч. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок), огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 8 Порядку, військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Приписами ч. 11 Порядку передбачено, що у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Отже, вина військовослужбовця старшого матроса ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними, встановленими протоколом № А5032-83 про адміністративне правопорушення від 29.06.2026 року (а. с. 1-зворот); актом фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 29.06.2026 року (а. с. 5); письмовим пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 29.06.2026 року, з якого слідує, що останній 29.06.2026 року вживав алкогольні напої і визнає свою провину (а. с. 6).

Крім того, в судовому засіданні суддею досліджено: службову характеристику на старшого матроса ОСОБА_1 від 30.06.2026 року (а. с. 2), Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 2 від 30.03.2026 року (а. с. 4), копію Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності ) № 3 від 01.04.2026 року (а. с. 13-14).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко