Рішення № 138353574, 21.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3744/26

Провадження № 2/487/2747/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», через свого представника Новгородову Тамілу Миколаївну звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з останнього заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 20 322,38 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову представник зазначив, що в опалювальних сезонах 2023-2026 ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснювало постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону.

У позові вказав, що згідно з п. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», між позивачем та відповідачем діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Для розрахунків за надані послуги теплопостачання позивачем було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Зазначив, що нарахування сум оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.06.2023 до 01.04.2026 здійснювалося за тарифами, зазначеними у рішеннях виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Позивач надав відповідачу теплову енергію за вказаний період на суму 20 454,67 грн, яку відповідач не сплатив та не виконав свої зобов`язання по оплаті комунальних послуг, чим завдав матеріальної шкоди позивачу.

У позовній заяві представник також зазначив, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.09.2025 позивачу, як заявнику було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з відповідача, а тому позивач був змушений звернутися в суд з позовною заявою до відповідача з метою стягнення наявної заборгованості.

Вказав, що з урахуванням перерахунку залишок боргу за спожиту теплову енергію, надану за період з 01.11.2023 по 01.04.2026 складає 20 322,38 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування відзиву відповідач вказував, що він не укладав з позивачем договору про надання послуг та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його бажання укласти такий договір з позивачем. Наголошував, що послуг з теплопостачання він не отримував, що підтверджується фізичною відсутністю приладів тепла у квартирі з часу ще до придбання квартири.

Вважав, що позивач не надав доказів наявності Договору про надання послуг з теплопостачання попередньому власнику станом на 01 жовтня 2021 року, не надав доказів переукладення Договору з попереднім власником у відповідності до Типового Договору, а тому у відповідача відсутній обов`язок зі сплати ненаданої послуги.

Також у відзиві на позовну заяву зазначив, що готовий надати доступ до приміщення для документування факту відсутності підключення до систем опалення.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги та пояснив, що відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається.

Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком № 169 процедури.

Доказів того, що відповідач від`єднав кв. АДРЕСА_2 від системи теплопостачання житлового будинку у передбаченому законом порядку, Позивачу не надано. Зазначив, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Щодо доводів відповідача про відсутність пропозицій щодо укладення між ними договору про надання послуг, позивач у відповіді на відзив заявив, що процедура укладення договору за частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що виконавець послуги публікує текст договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування або на власному вебсайті. Після цього співвласники багатоквартирного будинку, якщо бажають укласти договір за іншою моделлю договірних відносин, мають 30 днів, щоб обрати іншу модель та укласти договір з виконавцем послуги. Якщо цього не відбудеться, то через 30 днів від дати публікації тексту договору він вважатиметься укладеним. А отже Законом закладено принцип презумпції згоди за відсутності заперечень. У межах одного багатоквартирного будинку не допускається існування різних моделей договірних відносин.

Зазначав, що 01.10.2021 Товариство на офіційному вебсайті www.ntec.mk.ua опублікувало інформацію щодо укладання нових договорів, у тому числі текст типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та форму заяви - приєднання до нього. У зв`язку з тим, що від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надходило пропозиції щодо укладення іншої моделі договору, то вважається, що діє індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання.

Посилаючись на викладене, вважав, відсутність письмового договору щодо житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від обов`язку оплати послуг.

Своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у встановлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, нарядами на підключення системи опалення від 14.11.2022, 16.11.2023, 03.11.2024, 17.11.2025, щоПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» надає послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 7-8).

За вказаною адресою у ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» відкритий особистий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.04.2025 № 424804675 (а.с. 4).

З названої інформаційної довідки також слідує, що право власності відповідача на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстровано 13.07.2023 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) серії 1480 від 06.06.2023. Протилежного суду не надано.

З аналізу наданих сторонами документів та повідомлених ними обставин слідує, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком, а тому у зв`язку з відсутністю заперечень з цього приводу, суд вважає ці обставини такими, що не підлягають доказуванню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті послуг за теплову енергію, ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, за результатами розгляду якої Заводським районним судом м. Миколаєва був виданий відповідний судовий наказ по справі № 487/5298/25.

Проте, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2025 судовий наказ по справі № 487/5298/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості за спожиту теплову енергію був скасований та роз`яснено стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному провадженні.

Як слідує з наявного у матеріалах справи розрахунку, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.04.2026 складає 20 322,38 грн.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд бере до уваги таке.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги з постачання теплової енергії.

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 статті 7 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частиною 6 статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Договір про надання послуг централізованого опалення між ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» та ОСОБА_1 не укладався.

Проте, ураховуючи наведені висновки, відсутність письмового договору про надання послуг, не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати за надані послуги.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Як встановлено судом, ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» у період з 14 листопада 2022 року по березень 2026 року надавались послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 .

Як слідує з розрахунку позовних вимог за отримані послуги з постачання теплової енергії за особових рахунком НОМЕР_1 , у період з червня 2023 року по березень 2026 року позивачем нараховувалася плата за абонентське обслуговування та безпосередня плата за надані послуги з постачання теплової енергії, але відповідачем оплата за такі послуги взагалі не здійснювалась, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 20 322,38 грн (а.с. 3).

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилався на те, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 відсутнє опалення через відсутність безпосередньо приладів опалення, що, на думку відповідача, підтверджено матеріалами оголошення про продаж квартири АДРЕСА_4 , про що останній надав суду фотокопії зображень певних кімнат квартири.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі Правила № 830), зокрема пунктом 14, передбачено, що відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішення співвласників багатоквартирного будинку приймається відповідно до вимог Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності Законом України Про житлово-комунальні послуги не менш як половина квартир та нежитлових приміщень була відокремлена (відключена) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право в установленому Мінрегіоном порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж (систем), у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від зазначених мереж (систем) інших власників квартир та нежитлових приміщень.

Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається.

Процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води визначає Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 169 від 26 липня 2019 року (далі Порядок № 169).

Дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

Розділом ІІІ вказаного Порядку передбачено порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО та ГВП).

Так, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні (пункт 1).

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (пункт 3).

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії (пункт 4).

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника. Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів (пункти 5-6).

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункт 7).

Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП. Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника (пункт 8).

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (пункт 9).

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення) (пункт 10).

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги (пункт 13).

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури.

Достовірний доказів про те, що належна відповідачу на праві власності квартира в установленому законом порядку відключена від мереж централізованого опалення, суду не надано.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що з долучених відповідачем фотокопій зображень певних кімнат квартири убачається, що під вікнами зображених на фото кімнат, відсутні безпосередньо самі секційні панелі, проте, на фото видно, що внутрішньоквартирний стояк системи опалення (вертикальна труба) проходить через квартиру, а отже відсутні беззаперечні підстави вважати, що до квартири відповідача теплова енергія позивачем не подається. Відсутність приладів опалення не впливає на обов`язок відповідача здійснювати оплату теплової енергії, яка надається позивачем.

Слід зазначити, що суду не надано доказів вжиття відповідачем дій, спрямованих на фіксацію з боку позивача, як надавача послуг, факту відсутності у квартирі приладів опалення, претензій з боку відповідача щодо ненадання або надання у неналежній якості чи у неповному обсязі таких послуг з боку позивача, чи будь-яких Актів за результатами вимірювання температури житлового приміщення або Актів технічного обстеження квартири, Актів відключення опалювальних приладів тощо.

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги надані сторонами докази, а також зважаючи на наявність несплаченої заборгованості за спожиту теплову енергію, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 328,00 грн, сплачений позивачем при подачі цього позову.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ОКПО: 30083966) заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.04.2026 у розмірі 20 322,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО: 320478) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», код ЄДРПОУ: 30083966, МФО 320478, адреса: 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя: К.М. Скоринчук