Рішення № 138353381, 20.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1809/26

Провадження №2/149/1267/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року ТОВ "ФК"ПОЗИКА" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 26 листопада 2021 року між ТОВ "ФК"Ірбіс" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 91027198, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн зі сплатою процентів. ТОВ "ФК "Ірбіс" свої зобов`язання за договором виконало, однак відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9 240,00 грн, з яких 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 240,00 грн - заборгованість за процентами. 01 вересня 2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика" укладено договір факторингу № 01092025/1, згідно з яким право вимоги за договором № 91027198 від 26 листопада 2021 року перейшло до позивача. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором в сумі 9 240,00 грн, 2 662,40 грн судового збору та 5 500,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду по суті.

17 липня 2026 року позивачем було надано клопотання про витребування доказів на підтвердження перерахування на банківський рахунок відповідача кредитних коштів. Судом було відмовлено у його задоволенні, оскільки клопотання подано з порушенням строку, визначеного ч. 1 ст. 84 ЦПК України, причини неможливості його подання у встановлений строк не обґрунтовано. Крім того, суд не вбачає підстав для витребування вказаних доказів, оскільки відповідачем не заперечується факт отримання ним кредитних коштів.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Відповідач надав до суду заяву, відповідно до якої просив зменшити витрати на правову допомогу до 2 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 26 листопада 2021 року між ТОВ "ФК"Ірбіс" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 91027198, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 534177.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн на строк 90 календарних дні, тобто до 24 лютого 2022 року, зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 2 % (24 календарних дні), за стандартною процентною ставкою 3% (п. 66 календарних дні), та зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Нарахування процентів за кредитом проводиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту (п. 5.8 Договору).

За змістом п. 4.1 договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

21 грудня 2021 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 91027198 від 26 листопада 2021 року, згідно якого сторони дійшли згоди про продовження строку пільгового періоду, що складає 30 календарних днів, який обчислюється з 21 грудня 2021 року по 20 січня 2022 року, та стандартного періоду, який складає 60 календарних днів та обчислюється з 21 січня 2022 року по 21 березня 2022 року.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти, що підтверджується листом ТОВ "УПР" та не оспорюється відповідачем.

Натомість відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 9 240,00 грн, з яких 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 240,00 грн - заборгованість за процентами.

01 вересня 2025 року ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика" уклали договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Ірбіс" відступило ТОВ "ФК "Позика" за плату, а ТОВ "ФК "Позика" прийняло належні ТОВ "ФК "Ірбіс" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 01 вересня 2025 року.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ "ФК "Ірбіс" до ТОВ "ФК"Позика" за договором № 91027198 від 26 листопада 2021 року.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача порушенні відповідачем, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Позика" заборгованості за договоромпро надання фінансового кредиту № 91027198 від 26 листопада 2021 року.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З огляду на задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана адвокатом Лівак І. М. на підстав договору № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року. Відповідно до детального опису виконаних робіт, вартість наданих послуг відповідно до договору складає 5 500,00 грн.

Разом з тим, визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує результат розгляду справи, а також зважає, що справа є незначної складності, стосувалася одного кредитного договору, та в силу вимог закону не є складною, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а також наявність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, пропорційним та співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 142, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за кредитним договором № № 91027198 від 26 листопада 2021 року в розмірі 9 240 (дев`ять тисяч двісті сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень та понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"ПОЗИКА", код ЄДРПОУ: 39493634, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області.

Представник позивача: Міньковська Анастасія Володимирівна, пр. Берестейський, 65, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: