Рішення № 138352661, 21.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/655/26

Провадження 2/681/802/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 липня 2026 року м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Полонне цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и в:

Представник позивача, АТ «Хмельницькобленерго», звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 15363,78 грн, 3% річних в розмірі 284,12 грн, інфляційну складову в розмірі 993,10 грн, всього 16641,00 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2025 представниками Шепетівського РЕМ виявлено факт порушення відповідачкою Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) за адресою: АДРЕСА_1 . Порушення полягало у самовільному підключенні до мереж АТ «Хмельницькобленерго» після відключення, а саме: самовільне підключення електроустановки споживача до мережі ОСР без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби R44158283 АТ ХОЕ та вмикання автоматичного вимикача.

За фактом виявленого порушення у присутності відповідачки складено Акт про порушення № В 003083 від 04.08.2025, який вона підписала без зауважень.

На підставі зазначеного акту, 25.09.2025 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, яка дійшла висновку про порушення відповідачкою п.п. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ та визначила обсяг і вартість необлікованої електричної енергії. Відповідачка на засідання комісії не з`явилася, протокол отримала, що підтверджується поштовим повідомленням. У встановлений термін вартість необлікованої електроенергії в повному обсязі сплачена не була.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 43).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с. 47-48).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено самовільне підключення до мережі без порушення схеми обліку, що підтверджується Актом про порушення № В 003083, підписаним відповідачкою без зауважень (а.с. 8).

Відповідно до п.п. 5 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі з порушенням схеми обліку.

Порушення цього пункту ПРРЕЕ встановила комісія з розгляду актів про такі порушення Шепетівського РЕМ.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок та умов укладених договорів.

Частиною 1 ст. 77 цього ж Закону встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії та самовільне підключення до об`єктів електроенергетики.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт завдання збитків позивачу внаслідок неправомірних дій відповідачки доведено матеріалами справи, зокрема актом про порушення, протоколом засідання комісії та розрахунком вартості необлікованої електроенергії № 56 від 25.09.2025 (а.с. 10).

26.09.2025 відповідачу направлено протокол засідання комісії та рахунок (а.с. 11, зворот).

Відповідачка, отримавши протокол засідання комісії та рахунок, не сплатила вартість необлікованої електричної енергії на підставі акту № В 003083 від 04.08.2025 в період з 26.09.2025 до 11.04.2026.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с. 11), визнає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства. Сума боргу нарахована в сумі 15363,78 грн. Ця сума є вартістю необлікованої електричної енергії обсягом 1613 кВт/год, нарахованою на підставі рішення комісії за актом про порушення № В 003083 від 04.08.2025. Розрахунок був здійснений за період з 13.05.2025 по 04.08.2025. Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 15363,78 грн.

Разом з тим, суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 284,12 грн та інфляційних втрат в розмірі 993,10 грн слід відмовити з таких підстав.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі мають перед позивачем грошове зобов`язання.

Щодо періоду прострочення виконання грошового зобов`язання слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За своєю суттю зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, однак її розмір та спосіб відшкодування (грошові кошти) мають бути конкретизовані відповідним договором сторін, чи рішенням суду про стягнення такої шкоди.

Отже, у зв`язку з відсутністю договору між сторонами про відшкодування шкоди, у відповідача виникне зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої споживанням не облікованої електричної енергії, з дня закінчення строку на добровільне виконання судового рішення про стягнення такої шкоди.

Суд зауважує, що підстава для стягнення на користь позивача шкоди, завданої безобліковим споживанням електроенергії виникла з часу завдання такої шкоди відповідачем, однак зобов`язання у відповідача сплатити такі кошти виникне лише на підставі судового рішення, яким визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки сторони не домовилися про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди.

Оскільки прострочення виконання обов`язку відповідачів з виплати належних позивачу коштів не відбулося, такий обов`язок у відповідачів виникне на підставі рішення суду про відшкодування шкоди, завданої споживанням не облікованої електричної енергії, підстав, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, для стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат і трьох процентів річних не має.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 284,12 грн та інфляційних втрат в розмірі 993,10 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2458,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 931 від 23.03.2026.

Керуючись ст.ст. 526, 612, 625, 1166 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 15363 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят три) грн 78 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 993,10 грн та 3% річних в розмірі 284,12 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн 06 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22767506, місцезнаходження: вул. Храновського, будинок 11А, м. Хмельницький, Хмельницька обл., поштовий індекс 29018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; проживає: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 21.07.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК