Рішення № 138352355, 14.07.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/424/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи :

позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

представник позивача Ткаченко М.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .

У квітні 2026 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №014/0475/820167095 від 16.12.2013 та №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 у загальному розмірі 36 542,54 грн, сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 16.12.2013 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/0475/82/0167095, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 8 628,28 грн. Крім того, 29.09.2011 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010/0475/82/0034771, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 3 390,00 грн. АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (первинний кредитор) свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договорами належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 36 542,54 грн. 20.09.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір №114/2-19-F, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитними договорами №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013, №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №014/0475/82/016095 від 16.12.2013, №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договорами №014/0475/82/016095 від 16.12.2013, №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду на 08.06.2026.

14.07.2026 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача Ткаченко М.М., у судове засідання не з`явилася, просила слухати справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк і порядок, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність суду не надав.

У відповідності до ст. 280, ч.4 ст. 223 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, мотиви суду.

16.12.2013 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 014/0475/82/0167095 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає відповідачу кредит в розмірі 8 628,28 грн, на строк 72 місяці, на період з 16.12.2013 по 16.12.2019, процентна ставка фіксована - під 35,3 % річних.

Підписавши Кредитний договір , Клієнт підтвердив , що перед підписанням Заяви-Договору , він повідомлений про всі умови споживчого кредитування в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та орієнтовну вартість кредиту , що підтверджується підписом Клієнта про його ознайомлення з паспортом споживчого кредиту « Кредит готівкою» та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації . Надана інформація Клієнту є повною, необхідною , доступною, достовірною та своєчасною.

Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його , відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані , виходячи із обраних відповідачем , умов кредитування.

Крім цього, 29.09.2011 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ » та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0475/82/0034771 (далі -Кредитний договір), відповідно до Умов Кредитного договору , банк зобов`язаний надати Клієнту кредит в сумі 3 390,00 грн, строк кредиту 24 місяці з 29.09.2011 (дата надання кредиту) по 29.09.2013 (дата повного погашення Кредиту).

Банк надав Позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений вище та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 36,90 %.

Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його , відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані , виходячи із обраних відповідачем , умов кредитування.

Зазначені кредитні договори відповідачем підписано власноруч.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором , надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору , що підтверджується відповідними доказами , які додані до позовної заяви.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит , сплатити проценти , штрафи та пені ( у разі наявності ) та інші платежі передбачені Договором .

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 становить 4 175,04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) -2 030,78 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 420,28 грн; інфляційні збитки -383,43 грн; нараховані 3% річних -133,69 грн.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 становить 32 367,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 17 963,11 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 977,73 грн; інфляційні збитки- 1 180,10 грн; нараховані 3% річних - 246,56 грн.

20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19F, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013, №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011.(а.с. 8-9)

Відповідно до витягу з реєстру до вказаного договору факторингу до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 на загальну суму 2 321,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) -2 030,78 грн; заборгованість за нарахованими процентами- 290,66 грн та сума пені - 1 206,86 грн.(з.с. а.с. 15)

Відповідно до витягу з реєстру до вказаного договору факторингу до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 на загальну суму 18 228,87 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17 963,11 грн; заборгованість за нарахованими процентами- 265,76 грн.(а.с. 15)

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ « «КОЛЛЕКТ ЦЕТНР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 та №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011.(а.с.18-20)

04.02.2025 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено додаткову угоду 10/6 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023. (а.с. 24)

Відповідно до витягу з Додатку №1 до додаткової угоди №10/6 від 04.02.2025 (до договору №10/01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023) до Товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 на загальну суму 4 175,04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 030,78 грн; заборгованість за нарахованими процентами- 420,28 грн, пеня - 1 206,86 грн, за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦПК України - 517,12 грн ; та за кредитним договором №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 на загальну суму 32 367,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17 963,11 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 12 977,73 грн, за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦПК України - 1 426,66 грн, що відображено також в розрахунку заборгованості (з.с. а.с. 30, 90, 91)

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договорами №014/0475/82/0167095 від 16.12.2013, №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики, за правилами частини другої статті 1046 ЦК України, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення).

Виписки по рахунку АТ « РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 12.07.2024 ,за період з 16.12.2013 - 16.12.2014 , підтверджується про рух кредитних коштів по рахунку ОСОБА_1 .

Позивачем доведено укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту у сумі 12 018,28 грн і неналежне виконання відповідачем обов`язку із сплати кредитних коштів.

Таким чином , суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 у сумі 2 968,18 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 030,78 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 420,28 грн, інфляційні збитки - 383,43 грн, нараховані 3% річних-133,69 грн; за кредитним договором № 010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 у сумі 32 367,50 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17 963,11 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 977,73 грн, інфляційні збитки - 1 180,10 грн, нараховані 3 % річних - 246,56 грн; а всього заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 35 335, 68 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею/штрафами у розмірі 1 206,86 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею/штрафами у розмірі 1 206,86 грн не підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 35т335,68 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 38-40); прайс-лист із зазначенням виду та вартості послуг (з.с. а.с.41-42); заявку на надання юридичної допомоги №13 від 02.03.2026 (а.с. 41); витяг з Акту №20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 розміром 13 000,00 грн, з яких: надання усної консультації з вивченням документів кількістю 2 год, вартістю 4 000,00 грн, складання позовної заяви 3 год, вартістю 9 000,00 грн (а.с. 44).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Враховуючи обсяг виконаної АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідної платіжної інструкції №0639420011 від 22.04.2026 позивачем при подачі позову сплачено 2 662,40 грн судового збору.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 574,47грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265,280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 014/0475/82/0167095 від 16.12.2013 у сумі 2 968,18 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 030,78 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 420,28 грн, інфляційні збитки - 383,43 грн, нараховані 3% річних - 133,69 грн; за кредитним договором №010/0475/82/0034771 від 29.09.2011 у сумі 32 367,50 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17 963,11 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 977,73 грн, інфляційні збитки - 1 180,10 грн, нараховані 3 % річних - 246,56 грн; а всього заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 35 335 (тридцять п`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн 68 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір у сумі 2 574,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн, а всього у сумі 4 574 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн 47 коп.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. №3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 20.07.2026

Суддя Л. В. Вовк