Рішення № 138352237, 21.07.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1200/26

Провадження № 2/455/837/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1200/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позов обґрунтовує тим, що 03.12.2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір №79784622, відповідно до умов якого відповідачці було надано кошти у сумі 3000,00 грн. строком на 365 днів зі сплатою відсотків.

03.06.2026 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 03-06/26, згідно якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №79784622.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15132,63 грн. з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10080,00 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги і 2052,63 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

Проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 13080,00 грн., з яких з яких 3000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 10080,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 30.06.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 09 годину 45 хвилин 21.07.2026 року.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві директор ТОВ «Факторинг партнерс» Я.Сердійчук просить розгляд справи провести без участі представника Товариства та ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяву про розгляд справи у її відсутності не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази на підтвердження обгрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03.12.2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір №79784622, відповідно до умов якого відповідачці було надано кошти у сумі 3000,00 грн., строком на 365 днів зі сплатою відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе боргові зобов`язання.

03.06.2026 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 03-06/26, згідно якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №79784622.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).

Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України.

У зв`язку з вищенаведеним, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, процентів за користування ним є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вимоги про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 2052,63 грн. позивачем не заявлено.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідачки на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 9000,00 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, заявкою на надання правової допомоги №171.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: м.Київ, вул.Гедройца Єжи, будинок №6, офіс 521, поштовий індекс 03150, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором №79784622 від 03.12.2024 року в розмірі 13080 (тринадцять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: м.Київ, вул.Гедройца Єжи, будинок №6, офіс 521, поштовий індекс 03150, код ЄДРПОУ 42640371,`витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Пошивак Ю.П.