Постанова № 138351958, 20.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11350/26

Провадження № 3/638/2861/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали адміністративної справи, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера за вислугою років органів прокуратури, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

22 квітня 2026 року об 11 год. 56 хв. у місті Харкові по пр-ту Перемоги, буд. 52 Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним за кермом, не слідкував за дорожньою обстановкою, не обрав безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб Volksvagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Своїми діями водій порушив п.2.3 б Правил дорожнього руху України.

22 квітня 2026 року об 11 год. 56 хв. у місті Харкові по пр-ту Перемоги, буд. 52 Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП та, з невідомих причин, залишив місце події.

Своїми діями водій порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України.

12 червня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали із Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 664278 від 12 травня 2026 року за ст. 124 КУпАП та ЕПР 1 № 664287 від 12 травня 2026 року за ст. 122-4 КУпАП, відповідно, після доопрацювання.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 червня 2026 року визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М. відповідно.

Матеріали справ суддею Яковлевою В.М. отримано 15 червня 2026 року.

Постановами Шевченківського районного суду міста Харкова від 15 червня 2026 року суддею Яковлевою В.М. заявлено самовідвід по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та самовідвід по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Самовідвід мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, зокрема, брав участь в розгляді клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності особи на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Потерпілою стороною у даній справі є Гофельд Ганна Сергіївна, яка є адвокаткою та представником позивача у цивільній справі, яка перебуває у провадженні судді Яковлевої В.М., та у якій відкрито провадження.

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Харкова Шишкіна О.В. від 19 червня 2026 року відмовлено у задоволенні самовідводу судді Шевченківського районного суду міста Харкова Яковлевої В.М.по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюка В.В. від 23 червня 2026 року відмовлено у задоволенні самовідводу судді Шевченківського районного суду міста Харкова Яковлевої В.М.по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 01 липня 2026 року об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП № 638/11350/26 (провадження № 3/638/2861/26) та за ст. 122-4 КУпАП № 638/11350/26 (провадження № 3/638/2862/26), присвоївши їм єдиний номер № 638/11350/26 провадження № 3/638/2861/26.

У судові засідання, призначене на 01 липня 2026 року, ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

29 червня 2026 року через канцелярію суду було подано клопання, у звя`зку із бажанням безпосередньо приймати участь у засіданні, призначеного на 01.07.2026 та перебуванням на даний час в Закарпатській області та неможливості прибути до м. Харкова, для безпосереднього ознайомлення з матеріалами адміністративних справ, а також для ознайомлення з ними захисника,з метою недопущення права на захист та безпосередньої участі у судовому засіданні, просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 11 год 30 хв 01.07.2026. Зазначив, що на даний час перебуває на лікарняному і документи підтверджуючі цей факт будуть надані суду.

Водночас, 29 червня 2026 року працівниками канцелярії суду, а саме, консультантом суду ОСОБА_3 , старшим секретарем суду ОСОБА_4 , головним спеціалістом суду ОСОБА_5 , відповідно до Додатку 2 до пункту 2.2. Інструкції, було складено Акт про те, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи № 638/11350/26 подано до суду неналежною особою, а саме,

ОСОБА_6 огляду на наведене суд ставиться до поданого клопотання критично та його до уваги не приймає.

01 липня 2026 року потерпіла особа ОСОБА_2 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила судове засідання, призначенен на 01 липня 2026 року, провести без її участі та надати справу для ознайомлення. З матеріалами справи ознайомилась 01 липня 2026 року.

Втім, задля надання можливості реалізувати свої процесуальні права та непорушення права на захист ОСОБА_1 , судове засідання було відкладено до 09 липня 2026 року 13 год 00 хв.

09 липня 2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 , повідомлені про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання з`явилися.

При цьому жодних доказів поважності причин неявки у судові засідання, зокрема, перебування на лікарняному, чи будь-яких інших ОСОБА_1 суду не надав.

З метою дотримання прав та законних інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судове засідання з розгляду справи було відкладено до 17 липня 2026 року 13 год 00 хв.

У судовому засіданні 17 липня 2026 року ОСОБА_1 була вручена пам`ятка про права та обов`язки, що підтверджується розпискою про її отримання, яка протокольною ухвалою суду долучена до матеріалів справи (а.с. 95).

Також ОСОБА_7 надана можливість ознайомитися і з матеріалами справи. 17 липня 2026 року ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомився (а.с. 99).

У судовому засіданні 17 липня 2026 року ОСОБА_1 заявлено відвід судді Яковлевій В.М. від розгляду справи.

Відвід мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, брав участь в розгляді клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності особи на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у справах, які перебували у провадженні судді Яковлевої В.М.

Судове засідання відкладено до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 20 липня 2026 року у складі головуючої судді Латки І.П. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яковлевої В.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

20 липня 2026 року матеріали справи № 638/11350/26 передано судді Яковлевій В.М. для подальшого розгляду.

У судове засідання, призначене на 20 липня 2026 року 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 не з`явився.

Про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, що підтверджується записом аудіо- та відеофіксації судового засідання 17 липня 2026 року технічними засобами.

Окрім того, 17 липня 2026 року секретарем судового засідання Сікорським А.С. та свідком, помічником судді, ОСОБА_8 , було складено Акт про те, що наприкінці судового засідання 17.07.2026 судом було постановлено передати справу на автоматизований розподіл згідно норм чинного законодавства для вирішення питання про відвід.

Водночас, враховуючи, строк розгляду справи, передбачений ст. 38 КУпАП, судом, у разі відмови у задоволенні заяви про відвід, було визначено дату наступного судового засідання.

Під фіксацію технічними засобами судом було узгоджено із учасниками справи та повідомлено дату судового засідання, а саме: 20.07.2026 о 14 год. 00 хв., 21.07.2026 о 13 год. 00 хв. Судом було звернуто увагу учасників справи про необхідність поставити підпис у явочному листі про обізнаність із датою та часом судового засідання, чого ОСОБА_1 не виконав та покинув залу судового засідання.

Більше того, на прохання секретаря судового засідання Сікорського А.С. ОСОБА_1 відповів, що розписуватисьу явочному листі він не буде.

Причини своєї неявки у судове засідання 20 липня 2026 року ОСОБА_1 суду не повідомив. Жодних доказів поважності причин своєї неявки у судове засідання суду не надав. Будь-яких заяв, зокрема, про відкладення розгляду справи чи перенесення судового засідання, та клопотань, у тому числі, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи заперечень до суду не подав.

У свою чергу, неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП , яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а, з іншого, своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП України.

Суд розглядає справу, виходячи з принципу розумного строку розгляду справи та в межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, при тому, що всі учасники справи мали більш аніж достатньо часу для можливості реалізувати у повній мір всі надані їм процесуальні права.

Суд оцінює процесуальну поведінку ОСОБА_1 як таку, що направлена на затягування розгляду справи та розцінює це як своєрідну лінію захисту з метою уникнення відповідальності на накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У судовому засіданні 20 липня 2026 року потерпіла ОСОБА_2 по суті справи пояснила, що 22 квітня 2026 року у м. Харків по пр-ту Перемоги, буд. 52 Б, припаркувавши своє авто Volkswagen Passat, державний номерний НОМЕР_3 , вона направилась до приміщення Шевченківського районного суду міста Харкова для участі в судовому засіданні. По поверненню до неї звернулося двоє осіб, які були очевидцями ДТП, яке було скоєно водієм білої Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_4 , та повідомили про те, що водій даного транспортного засобу залишив місце ДТП. Очевидець події залишив свій телефонний номер для зв`язку та пояснив, що бачив як водій скоїв ДТП, зупинився та швидко поїхав з місця ДТП. Відповідно до даних Реєстру даний автомобіль належить ОСОБА_1 .

Потерпіла зазначила, що добросовісно та з розумінням поставилася до ситуації, що відбулася, та, маючи намір вирішити питання мирним шляхом, з`ясувала, що, відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів автомобіль належить ОСОБА_1 , після чого зателефонувала останньому. Проте у відповідь отримала нецензурну лайку, ОСОБА_1 не розумів з ким він спілкується та де знаходиться. Після зазначеного викликала екіпаж поліції.

Потерпіла вказала, що прибувши на місце події, працівники поліції повідомили їй, що ОСОБА_1 не вперше вчиняє адміністративні правопорушення у сфері управління транспортними засобами. Звернула увагу суду, що працівники поліції повідомили, що відносно ОСОБА_1 складено одинадцять протоколів про адміністративні правопорушення та про наявність матеріалу за ст. 130 КУпАП. Також зазначила, що, зі слів працівників поліції, ОСОБА_1 не вперше не звертає уваги на патрульних поліцейських та поводить себе нахабно.

ОСОБА_2 зазначила, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, вона надала поліцейським дані свідків.

Пояснила, що після складання протоколу працівниками поліції вона відправилась за місцем роботи ОСОБА_1 до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону маючи намір поспілкуватися з ОСОБА_1 на предмет правопорушення та з приводу відшкодування їй збитків. На що керівник вказаного органу повідомив, що ОСОБА_1 останні дні перебуває у стані алкогольного сп`яніння, на судових засіданнях, де він має брати участь, його заміняють інші прокурори.

Потерпіла вказала, що неодноразово зустрічалася у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова з ОСОБА_1 та відвідала судові засідання щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 звернула увагу суду, що подала запити до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та органу прокуратури, від якого він був відряджений до місця Харкова, відносно ОСОБА_1 . У відповідь на вказані запити отримала відповідь, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 130 КУпАП та прокурором він вже не є. Про вказані обставини потерпіла повідомила працівників поліції, які оголосили ОСОБА_1 таким, що розшукується за допомогою системи «Гарпун».

На запрошення до УПП в Харківській області стосовно складання протоколу стосовно подій 22 квітня 2026 року за участю транспортного засобу Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_1 для дачі пояснень, як власника даного транспортного засобу, так і не з`явився.

Суд, вислухавши потерпілу, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, диск з відеозаписом, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, 122-4 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664278 від 12 травня 2026 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.3.б Правил дорожнього руху України;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664287 від 12 травня 2026 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_9 пункту 2.10а Правил дорожнього руху України;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 квітня 2026 року, повідомленнями ОСОБА_1 про запрошення до УПП в Харківській області;

- реєстраційною карткою ТЗ, згідно якої, власникомтранспортного засобу Toyota Rav 4, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 ;

- письмовим поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_10 , фото та відеозаписом.

Щодо вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664278 відповідає вимогам до протоколу, встановленим ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи наявна схема місця ДТП, з якою під підпис був ознайомлений ОСОБА_1 , з якої вбачається, що освітлення місця ДТП було денне; стан покриття проїзної частини - сухе. Учасники події заперечень не мали.

Відповідно до пункту 2.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення; схемою місця ДТП; поясненнями учасника ДТП, потерпілої, свідка, що вказані вище та досліджені.

Враховуючи вищенаведене, в діях ОСОБА_1 встановлено факт порушення вимог 2.3 б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом та із фотографіями автомобілів, які належать особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілій.

Так, із вказаних фотографій вбачається, що обидва автомобілі мають механічні пошкодження. При цьому, автомобіль потерпілої ОСОБА_2 Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження бамперу правої нижньої частини.

Автомобіль ОСОБА_1 Toyota Rav4 н.з. НОМЕР_4 має пошкодження на зовнішній частині кузова. На відеозаписі також зафіксована особа ОСОБА_1 .

Відповідно до письмових пояснень очевидця ДТП, ОСОБА_10 , який зокрема вказаний у протоколах як свідок, 22 квітня 2026 року об 11 год 55 хв. у м. Харкові за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 52Б, він був свідком події, як автомобіль Toyota Rav4, державний номерний знак НОМЕР_4 , білого кольору, не був уважним, та зачепив автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 . Після ДТП водій поїхав у невідомому напрямку, за кермом якого знаходився чоловік. Перед цим водій виходив з автомобіля. За ним спостерігалася нечітка хода, хаотичні рухи, а при спілкуванні відчувався стійкий запах алкоголю з порожнини рота.

Щодо вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664287 відповідає вимогам до протоколу, встановленим ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи наявна схема місця ДТП, з якою під підпис був ознайомлений ОСОБА_1 . Заперечень не мав.

Відповідно до пункту 2.10 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення; схемою місця ДТП; поясненнями учасників ДТП, потерпілої, свідка; фото та відеозаписом.

Всі докази є належними, достатніми та узгоджуються між собою.

Так, потерпілою ОСОБА_2 надано пояснення, що, припаркувавши своє авто Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , вона направилась до Шевченківського районного суду міста Харкова для участі в судовому засіданні, по поверненню до неї звернулося двоє осіб, які були очевидцями ДТП, яке було скоєно водієм білої Toyota Rav4, державний номерний знак НОМЕР_4 , та повідомили, що водій залишив місце ДТП. ОСОБА_11 події залишив свій телефонний номер для зв`язку та пояснив, що бачив як водій скоїв ДТП, зупинився, після чого швидко залишив місце ДТП. Власником автомобіля є ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, в діях ОСОБА_1 встановлено факт порушення вимог 2.10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664278 від 12 травня 2026 року та серії ЕПР1 №664287 від 12 травня 2026 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статей 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, тобто грошове стягнення, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, керуючись ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважає за можливе призначити йому штраф в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 122-4 КУпАП України у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 124, 122-4, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь Держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу на користь Держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

На підставі статті 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в дохід Держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України за реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081300, код за ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації бюджету: 21081300, призначення платежу: справа № 638/11350/25, постанова від 20.07.2026.

У порядку статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу (не пізніш як через п`ятнадцять днів) в порядку примусового виконання постанови правопорушника може бути стягнутий подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено та проголошено 20 липня 2026 року о 16 год. 45 хв.

Суддя В.М. Яковлева