Постанова № 138351860, 14.07.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/941/26

Номер провадження по справі 2-а/387/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у залі суду матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа поліцейський відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступа Дмитро Сергійович про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшовадміністративний позов представника позивача Ведющенка В.В. в інтересах ОСОБА_1 з вимогами до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про: визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7332228 від 07.06.2026, винесеної інспектором відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступою Дмитром Сергійовичем відносно ОСОБА_1 за порушення п. 31.4.3 ПДР, ч. 1 ст. 121 КУпАП; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав на те, що 07.06.2026 о 19:11 годин інспектором ВП №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступою Д.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №7332228 відносно ОСОБА_1 за керування 07.06.2026 о 19:11 в с. Піщаний Брід по вул. Дзержинського, 4, транспортним засобом ВАЗ 211540 реєстраційний номер НОМЕР_1 з стоп сигналами, які не відповідають вимогам конструкції даного транспортного засобу, чим порушено п. 31.4.3 ПДР. Цією постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП., накладено штраф в розмірі 340 грн.

З інкримінованим правопорушенням позивач не погоджується, оскільки точне визначення норм ПДР України з визначенням пункту, підпункту є обов`язком інспектора, який склав оскаржувану постанову, а саме п.31.4.3 ПДР України містить в собі пункти а), б), в), г), ґ). Однак інспектор в оскаржуваній постанові не виконав вимогу закону щодо вказання норми права яку інкримінував позивачу, як порушення. Крім цього, оскаржувана постанова не містить посилання на кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів, яким не відповідає на думку інспектора конструкція транспортного засобу, керованого позивачем у справі. Також, сторона позивача звертає увагу на те, що диспозиція норми 31.4.3 ПДР України не зазначає вимог до «стоп-сигналів», про які вказав інспектор в оскаржуваній постанові. Вимог до «стоп-сигналів» інкримінована норма не містить, натомість ПДР України встановлюють вимоги до зовнішніх світлових приладів. При цьому оскаржувана постанова в мотивувальній частині взагалі не містить зазначень про зовнішні світлові прилади. Отже, мотивувальний текст оскаржуваної постанови не базується на законі та на вимогах ПДР України, що прямо підтверджує незаконність оскаржуваної постанови.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 вказану позовну заяву розподілено судді Солоненко Т.В..

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області в термін до 14.07.2026 подати до суду належним чином завірену копію матеріалів про адміністративне правопорушення складених відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

24.06.2026, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача Дейкун І.О..

24.06.2026, ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП НУНП в Кіровоградській області, листом № 84037-2026 від 26.06.2026, через канцелярію суду, подано диск з відео, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 121 КУпАП .

З урахуванням вимог ст.ст.257-263 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Враховуючи положення ст.9 КАС України, якими в адміністративному судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Тому, виходячи з приписів статтей 162, 175 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 1ст. 7 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 07.06.2026 поліцейським відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка) Новукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Приступою Д.С. була винесена постанова серії ЕНА № 7332228 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, 07.06.2026 о 19:11:12 в с. Піщаний Брід по вул. Дзержинського, 4, водій керував транспортним засобом ВАЗ 211540 реєстраційний номер НОМЕР_1 з стоп сигналами, які не відповідають вомигам конструкції даного транспортного засобу, чим порушено п. 31.4.3 ПДР-керування водієм ТЗ, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його заборонено, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протиправною, та процесуальними порушеннями при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення.

Статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про Національну поліцію», «;Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України (далі -ПДР), а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП).

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо) неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями).

Згідно п.п. 31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7332228 від 07.06.2026, винесеної поліцейським відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка) Новукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Приступою Д.С., 07.06.2026 о 19:11 в с. Піщаний Брід по вул. Дзержинського, 4, водій керував транспортним засобом ВАЗ 211540 реєстраційний номер НОМЕР_1 з стоп сигналами, які не відповідають вимогам конструкції даного транспортного засобу, чим порушено п. 31.4.3 ПДР-керування водієм ТЗ, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його заборонено, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1ст. 121 КУпАП, за що до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами і встановлюється шляхом повного, всебічного та об`єктивного з`ясування компетентним суб`єктом владних повноважень всіх обставин справи, а також причин та умов, що сприяли його вчиненню.

При цьому, норма ч. 1 ст. 121 КУпАП є бланкетною (відсильною) нормою, тобто, нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правил поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів, в даному випадку до Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.4.3 ПДР та зазначено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з стоп- сигналами, які не відповідають вимогам кострукції даного транспортного засобу.

Пункт 31.4.3 Правил дорожнього руху визначає перелік технічних несправностей і невідповідності вимогам зовнішніх світлових приладів, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством.

Пункт 31.4.3 Правил дорожнього руху містить кілька підпунктів, кожен з яких визначає свої вимоги, а саме:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

У постанові серії ЕНА № 7332228 від 07.06.2026 не зазначено, який саме підпункт («а», «б», «в», «г» чи «ґ» пункту 31.4.3 (зовнішні світлові прилади) Розділу 31 (Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання) Правил дорожнього руху порушено позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що стверджуючи про те, що в постанові поліцейський не зазначив, який саме підпункт пункту 31.4.3 ПДР порушено, позивач хоче уникнути покарання, та, що врахування такого твердження буде проявом надмірного формалізму.

Заборона експлуатації транспортного засобу, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів якого не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу передбачена підпунктом «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху.

В той же час, норма п. 31.4.3а Правил дорожнього руху теж є бланкетною, оскільки не розкриває питання, які саме кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів будуть вважатися такими, що не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, а тому також потребує конкретизації.

У постанові зазначено, що у транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 "стоп сигнали не відповідають вимогам конструкції даного транспортного засобу".

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП необхідно встановити вину особи у переобладнанні транспортного засобу або свідомому використанні його з порушеннями.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу, який розглядає справу, з`ясувати, чи винна особа у вчиненні правопорушення.

Судом оглянуто оптичний диск з відеозаписом події наданого третьою особою, на відеозаписі зафіксований момент зупинки транспортного засобу поліцейськими, а також розгляд справи про адміністративне правопорушення. Проте зміст розмови практично неможливо зрозуміти. З уривків розмови можна зрозуміти, що працівник поліції вказує, що на транспортному засобі ВАЗ 211540 реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 переобладнані стоп сигнали, але не зрозуміло, що саме не відповідає вимогам кострукції транспортного засобу , оскільки, у матеріалах справи відсутній акт огляду транспортного засобу, висновок експертизи чи інший документ, які б підтвердили переобладнання, що свідчить про недостатність доказової бази для встановлення вини. Крім того ОСОБА_1 заперечувала факт переобладнення стоп сигналів.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем таких доказів не надано. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення,всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на суд покладається обов`язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з положеннями статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1 та 2статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність винесеної ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки принцип презумпції винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, посилаючись на належні та допустимі докази (ч. 2ст. 77 КАС України). Відповідач не надав таких доказів і неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності та наклав на нього штраф за ч. 1ст. 121 КУпАП, що є прямим порушенням принципу законності, встановленого ст. 7 КУпАП.

Згідно п. 1ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки не встановлено обставин, які б свідчили про склад адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, провадження у справі про це правопорушення підлягає закриттю.

Разом з тим, позивачем ставиться вимога про визнання постанови постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №7332228 протиправною.

За приписами ч.3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання постанови протиправною, що виключає правові підстави для задоволення зазначеної вимоги позивача.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, позивачу підлягає до відшкодування судовий збір в розмірі 302,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72-76,139,243,246,250,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа поліцейський відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступи Дмитра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7332228 від 07.063.2026, винесену інспектором відділення поліції №2 (с-ще Добровеличківка)Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступою Дмитром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. Віктора Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 40108709).

Третя особа: поліцейський відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступа Дмитро Сергійович, селище Добровеликівка Новоукраїнського району Кіровоградської області вулиця Центральна, 115.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО