Ухвала суду № 138351762, 20.07.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
20.07.2026
Номер справи
216/5123/26
Номер документу
138351762
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 216/5123/26

провадження 2/216/4186/26

УХВАЛА

іменем України

20 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Міністерства юстиції України про визнання протиправною та незаконною бездіяльності і стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Держави Україна в особі: Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Міністерства юстиції України про визнання протиправною та незаконною бездіяльності і стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича щодо не розгляду та не направлення на його адресу відповіді/рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Офісу президента України 19.09.2025 року в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- стягнути з Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича на його користь моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1 000 євро за курсом НБУ на день сплати у зв`язку з порушення його права на своєчасний розгляд скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Офісу президента України 19.09.2025 року в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Держави Україна в особі Міністерства юстиції України щодо не розгляду та не направлення на його адресу відповіді/рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Міністерства юстиції України 19.09.2025 року в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України на його користь майнову шкоду в розмірі стягнутих приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни грошових коштів у сумі 32 480,11 грн та 3 215,53 грн - винагороди приватного виконавця за рахунок виплат Пенсійного фонду України;

- стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України на його користь моральну (немайнову) шкоду в розмірі 10 000 євро за курсом НБУ на день сплати у зв`язку з порушення його права на своєчасний розгляд скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Міністерства юстиції України в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Розглянувши подану ОСОБА_1 позовну заяву з додатками суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, враховуючи таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон № 393/96-ВР. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частин першої та другої статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Повноваження Президента України визначені статтею 106 Конституцій України.

Конституційний Суд України неодноразово вказував у своїх актах на те, що повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України (рішення від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, 07 квітня 2004 року № 9-рп/2004, 16 травня 2007 року № 1-рп/2007, 02 жовтня 2008 року № 19-рп/2008).

Згідно з пунктами 1 і 3 Положення № 436/2019 Офіс Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.

Основними завданнями Офісу є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Підпунктом 22 пункту 4 цього Положення визначено, що Офіс Президента України відповідно до покладених на нього завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 9901/327/20 з аналогічними правовідносинами щодо оскарження бездіяльності в сфері застосування Закону України «Про звернення громадян».

У своєму позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та незаконною бездіяльність Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича щодо не розгляду та не направлення на його адресу відповіді/рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Офісу президента України 19.09.2025 року в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», тобто оскаржує дії Президента України під час здійснення ним своїх публічно-владних управлінських функцій в сфері здійснення розгляду звернень громадян.

Крім того, у своєму позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та незаконною бездіяльність Держави Україна в особі Міністерства юстиції України щодо не розгляду та не направлення на його адресу відповіді/рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни, направленої в порядку ст. 40 Конституції України в адресу Міністерства юстиції України 19.09.2025 року в строк, встановлений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Так, відповідно до доданої до позовної заяви копії скарги ОСОБА_1 направленої до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 просив відкликати Свідоцтво про право на зайняття діяльністю приватного виконавця виданого ОСОБА_2 22.07.2021.

Міністерство юстиції України, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.

Згідно зі ст. 34 зазначеного Закону, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Зокрема, позапланові перевірки проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до утвореної при ньому Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_1 та його вимоги викладені у доданій до позову скарзі адресованій Міністерству юстиції України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не оскаржував дії державного виконавця під час виконання рішення, а звертався до Міністерства юстиції України як до суб`єкта владних повноважень під час здійснення зазначеним міністерством контролю за діяльністю приватних виконавців.

Разом з тим, у ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи, що ОСОБА_3 заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір та є похідними від вимоги про визнання бездіяльності протиправною і їх вирішення залежить від вирішення основної вимоги, вони також мають бути розглянуті адміністративним судом.

Усталеною є практика Верховного Суду щодо розгляду аналогічних спірних правовідносин щодо оскарження дій/бездіяльності у сфері застосування Закону України «Про звернення громадян» в порядку адміністративного судочинства, зокрема у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 9901/327/20, постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 160/17911/21 та постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 990/167/24.

Крім цього, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2019 року у справі №826/11164/16, у якій зазначено, що аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, Суд дійшов висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Частиною 1 статті 20 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам:

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Міністерства юстиції України про визнання протиправною та незаконною бездіяльності і стягнення матеріальної та моральної шкоди належить відмовити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, оскільки позов належить до компетенції Верховного Суду як суду першої інстанції на підставі частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 186, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Міністерства юстиції України про визнання протиправною та незаконною бездіяльності і стягнення матеріальної та моральної шкоди на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Верховним Судом як судом першої інстанції.

Відповідно до статті 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Цимбалістенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 138351762 ?

Документ № 138351762 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 138351762 ?

Дата ухвалення - 20.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138351762 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138351762 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 138351762, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 138351762, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 138351762 відноситься до справи № 216/5123/26

Це рішення відноситься до справи № 216/5123/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138351759
Наступний документ : 138351764