Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/8906/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/8906/18, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 17.07.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.07.2026
Заявник - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/8906/18, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Так, заява обґрунтована тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.
В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 308/8906/18 від 15.05.2019 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором (далі виконавчий лист).
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Також заявник вказує на те, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59563788 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 27.09.2019 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного Виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався.
У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. На підтвердження факту втрати надають наступні докази: 1. Копія запиту щодо наявності оригіналів ВЛ від 12.03.2026 р.; 2. Копія витягу з Додатку до запиту; 3. Копія відповіді Приват банку щодо знищення документів; У своїй сукупності надані докази є підтвердженням втрати оригіналу виконавчого листа. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Щодо строків пред`явлення виконавчого листа, то заявник зазначає наступне:
Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ЦК України, ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», заявник просить суд: замінити стягувана у виконавчому листі № 308/8906/18 від 15.05.2019 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 308/8906/18 від 15.05.2019р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Представник заявника в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, згідно прохальної частини заяви просить суд: провести розгляд заяви без участі представника.
Представник стягувача (третьої особи) у судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином заяв та клопотань не подавав.
Представник (третя особа) Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином заяв та клопотань не подавав.
Боржник (відповідач) про час та місце розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого провадження повідомлений належним чином, поте у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.
Неявка учасників провадження, в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі.
Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №308/8906/18, приходить до наступних висновків.
Під час розгляду заяви судом встановлено, що: заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2019 року, частково заловолено позовну заяву представника АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах№ НОМЕР_1 , МФО№305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.12.2011 року станом на 18.06.2018 року у розмірі 39113,67 грн., яка складається з наступного: 16100,16 грн. тіло кредиту; 6410,15 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 16603,36 грн. - заборгованість по пені, а також судові витрати в розмірі 1762,00 грн.
15.05.2019 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення, який пред`явлено до виконання.
Згідно наявної в матеріалах справи копії постанови ВП № 59563788 про повернення виконавчого документа стягувану від 27.09.2019 старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Миговичем Михайлом Михайловичем, у зв`язку із відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення і заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ: назва документу: Виконавчий лист № 308/8906/18 виданий 15.05.2019 документ видав: Ужгородський міськрайонний суд З/о про: Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах№ НОМЕР_1 , МФО№305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.12.2011 року станом на 18.06.2018 року у розмірі 39113,67 грн., яка складається з наступного:16100,16 грн. тіло кредиту; 6410,15 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 16603,36 грн. - заборгованість по пені. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТКБ«ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1762,00 грн. повернуто стягувачу.
Згідно матеріалів заяви: 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача, що підтверджується: копією договору факторингу 8-22-08/2025 від 22.08.2025, актом приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, витягом з Реєстру боргових зобов`язань.
Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В даному випадку, суд на основі наданих йому доказів приходить до висновку, що відбулось вибуття стягувача у зв`язку з відступленням права вимоги.
Відповідно до ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особи мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статі 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Суд вважає, доведеним той факт, що заявник є правонаступником кредитора, зокрема вказане підтверджується доказами, а саме договорами про відступлення права вимоги доданими до матеріалів справи.
З огляду на викладене суд вважає, що заява про заміну стягувача в цій частині - підлягає задоволенню.
Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа суд доходить наступних висновків:
Згідно матеріалів вказаної цивільної справи вбачається, що виконавчий лист було видано 15.05.2019.
Згідно доданих до заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа доказів, його виконавчий лист було пред`явлено до виконання та постановою постанови ВП № 59563788 про повернення виконавчого документа стягувану від 27.09.2019 старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Миговичем Михайлом Михайловичем, у зв`язку із відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення і заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ: назва документу: Виконавчий лист № 308/8906/18 виданий 15.05.2019 документ видав: Ужгородський міськрайонний суд З/о про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах№ НОМЕР_1 , МФО№305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.12.2011 року станом на 18.06.2018 року у розмірі 39113,67 грн., яка складається з наступного:16100,16 грн. тіло кредиту; 6410,15 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 16603,36 грн. - заборгованість по пені. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТКБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1762,00 грн. повернуто стягувачу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 «Про виконавче провадження» ( у ред. від станом на день повернення виконавчого документу стягувачу) , у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ч.5 ст. 12 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).
Судом згідно матеріалів заяви встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервано 27.09.2019, винесенням постанови державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.
Відповідно до абзацу 18 пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на період дії воєнного стану в Україні зупиняється перебіг строків пред`явлення виконавчих документів до виконання.
Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року. У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке: «Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання».
Суд зауважує, що порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Варто зазначити, що воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року, який було продовжено неодноразово та діє і по сьогоднішній день.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Аналіз вказаної норми дає можливість прийти до висновку, що видача дубліката виконавчого документа можлива лише за заявою визначеного кола осіб до закінчення строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено що оригінал виконавчого листа було видано та пред`явлено до виконання стягувачем, однак в подальшому такий виконавцем повернуто на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження.
Так, згідно наявного в матеріалах справи (копії) листа АТ КБ «ПриватБанку» у відповідь на запит нового кредитора заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», вбачається, що оригінали документів (які надійшли до Банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстріл з боку РФ. При цьому вказано про неможливість передати документів внаслідок форс-мажорних обставин, повідомлено про порушення кримінального провадження за вказаним фактом.
Так, до вказаного листа надано копію супровідного листа Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Укоаїни у Львівській області, разом із Актом про пожежу.
Обставини знищення майна Банку підтверджуються; Актом про пожежу від 06.10.2025 р. ГУ ДСНС України у Львівській області; листом-відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», про втрату виконавчого документа внаслідок воєнних дій.
Як вбачається із заяви, виконавчий лист знищено, що унеможливлює виконання рішення суду.
Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
У Постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №6/275-08 зазначено, що законодавство України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у частині про видачу дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.
За змістом вимог Закону України «Про виконавче провадження» звернення до примусового виконання рішення суду у вказаній справі здійснюється самим стягувачем.
На підставі вищенаведеного, ст.ст.11, 510, 512, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 260, 442, 433, п. 17.4 п.17 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/8906/18, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі № 308/8906/18 від 15.05.2019 р., про стягнення з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" (адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (адреса 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд 28-А ЄДРПОУ 43513923).
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 308/8906/18 від 15.05.2019р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош
Судове рішення № 138351373, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/8906/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: