Ухвала суду № 138351369, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12892/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувач у виконавчому листі, відповідач ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк»,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 17.07.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.07.2026

Заявник - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із заявою про заміну стягувач у виконавчому листі, відповідач ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк».

Так, заява обґрунтована тим, що рішенням №308/12892/19, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було задоволено заяву АТ КБ "Приват Банк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № SAMDNWFC00036498517.

В подальшому на виконання вищевказаного рішення було видано АТ КБ "Приват Банк" виконавчий лист №308/12892/19, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, який перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та був повернений АТ КБ "Приват Банк".

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № SAMDNWFC00036498517 ОСОБА_2 .

Таким чином кредитора по договору № SAMDNWFC00036498517 ОСОБА_2 було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір № SAMDNWFC00036498517 ОСОБА_2 на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором оригінал виконавчого листа №308/12892/19, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Станом на теперішній час ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист №308/12892/19, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора АТ КБ «ПриватБанк».

Заявник на підставі вищевикладеного, керуючись ст. 202, 510, 512, 514, 515 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України, просить суд: постановити ухвалу, якою замінити стягувача у виконавчому листі № 308/12892/19, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 28-А).

Представник заявника в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, згідно прохальної частини заяви просить суд: провести розгляд вказаної заяви без участі представника заявника.

Представник стягувача (третьої особи) у судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином заяв та клопотань не подавав.

Боржник (відповідач) про час та місце розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого провадження повідомлений належним чином, поте у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Неявка учасників провадження, в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №308/12892/19, приходить до наступних висновків.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що: заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2020 року, задоволено позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ужгородським РВ ГУДМС України в Закарпатській області від 07.08.2014, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса місце розташування: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.08.2017 станом на 17.07.2019 рік у розмірі 27894,70 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні 70 копійок), яка складається з наступного: 13543,39 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11564,54 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 982,26 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1304,51 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

17.08.20 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення.

Згідно матеріалів заяви: 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача, що підтверджується: копією договору факторингу 8-22-08/2025 від 22.08.2025, актом приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, витягом з Реєстру боргових зобов`язань.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В даному випадку, суд на основі наданих йому доказів приходить до висновку, що відбулось вибуття стягувача у зв`язку з відступленням права вимоги.

Відповідно до ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особи мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статі 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Суд вважає, доведеним той факт, що заявник є правонаступником кредитора, зокрема вказане підтверджується доказами, а саме договорами про відступлення права вимоги доданими до матеріалів справи.

З огляду на викладене суд вважає, що заява про заміну стягувача - підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, ст.ст.11, 510, 512, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 260, 442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі, відповідач ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 308/12892/19 виданому Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області 17.08.2020 про стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.08.2017 та судових витрат з АТ КБ «ПриватБанк» (адреса місце розташування: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 28-А).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош