Рішення № 138351349, 20.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4673/26

Провадження № 2/202/4403/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2026 до Індустріального районного суду міста Дніпра, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 19.05.2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обгрунтування позову представником ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» зазначено, що 1.04.2025 р. між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №279986, про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000 грн., шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 90 днів, зі стандартною процентною ставкою 0,72% в день.

19.12.2025 р. між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» було укладено Договір факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 р., відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 ..

Станом на 20.02.2026 р. відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за кредитним договором в розмірі 4 979,20 грн., з котрих: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 979,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Вказану суму заборгованості, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн. представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс».

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «адресат відсутній», а іншої адреси відповідач суду не повідомив, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 1.04.2025 р. між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №279986. Договір укладено в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що також підтверджується довідкою ТОВ «Клай Інвест» про підтвердження підписання ОСОБА_1 договору №279986 від 1.04.2025 р. із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL4526 (а.с. 8-13, 17).

Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 29.06.2025 року (п. 1.2). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів (п. 1.3.). За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту; послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором (п. 1.4.). Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.5).

Також ОСОБА_1 1.04.2025 р. одноразовим ідентифікатором підписано Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту №279986 від 1.04.2025 р. Графік розрахунків та загальної вартості кредиту, відповідно до якого сума кредиту становить 4000 грн., відсотки 2592 грн., термін кредитування 90 днів, загальна вартість кредиту 7592 грн. (а.с. 13).

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем долучено підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 1.04.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітент платіжної картки АТ «Універсал Банк», було успішно перераховано 4000 грн із призначенням платежу: видача кредиту №279986 (а.с. 26).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити котрої надані споживачем при укладанні кредитного договору.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №279986, ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 р. має заборгованість в сумі 4 979,20 грн., з котрих: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 979,20 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 14).

19.12.2025 р. між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» було укладено Договір факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 р., відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, визначених в реєстрі боржників (а.с. 22-24).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 про відступлення прав вимоги, укладеного 19.12.2025 р. до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 7592 грн.

17.03.2026 р. ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором №279986 від 1.04.2025 р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 вказаного Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлено, що відповідачу були надані кредитні кошти на підставі укладеного договору, проте останній належним чином умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого за кредитним договором №279986 від 1.04.2025 року виникла заборгованість у розмірі 4 979,20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного встановлено, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №279986 від 1.04.20251 року.

Відповідач (позичальник) не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не подав до суду відзиву на вимоги позивача та доказів на їх спростування.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, нарахування процентів та комісії за користування кредитом було передбачено умовами договору, укладеного між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Клай Інвест», суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №279986 від 1.04.2025 року в розмірі 4 979,20 грн., з котрих: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 979,20 грн. - заборгованість за відсотками.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 15 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду лише Договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 9.04.2026 року. Будь-яких інших доказів суду не надано.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн., оскільки представником позивача не долучено до позову документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872, інд. 03115, м.Київ, вул.Львівська, буд.23, оф.703) заборгованість за кредитним договором №279986 від 1.04.2025 pоку станом на 20.02.2026 року в розмірі 4 979,20 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять грн. двадцять коп.) грн., з котрих: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 979,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.