Ухвала суду № 138351338, 17.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4779/25

Провадження № 1-кс/202/5402/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра з клопотання про арешт майна у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство у кримінальному провадженні, здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

08.04.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч. 5, ч. 191 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч. 5 ч. 191 КК України.

Задля уникнення можливої конфіскації майна та забезпечення цивільного позову, прокурор просив накласти арешт на майно, а саме на: земельну ділянку площею 0,0416 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:0101, яка на підставі рішення про передачу земельної ділянки у власність, серія та номер: №734-23/VIII, виданий 19.04.2024, належить дружині підозрюваного, ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_1 , котра на підставі договору дарування (2/3 частини) належить ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_2 , котра на підставі договору дарування належить ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_3 , котра на підставі свідоцтва про спадщину, серія та номер: реєстрований №2283, виданий 08.12.2016, належить ОСОБА_5 ; садовий будинок, розташований за адресою:

АДРЕСА_4 , котрий на підставі договору дарування (1/2 частка) належить ОСОБА_5 та на підставі рішення суду (1/2 частка) належить ОСОБА_5 ; автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», 2018 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляду клопотання без його участі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, підозрюваний та іншій власник майна не повідомлялися про розгляд клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, докази, додані до нього, слідчий суддя дійшов наступного.

СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025042010000046 від з3.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство у кримінальному провадженні, здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

08.04.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч. 5, ч. 191 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч. 5 ч. 191 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме, земельна ділянка площею 0,0416 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:0101, на підставі рішення про передачу земельної ділянки у власність, серія та номер: №734-23/VIII, виданий 19.04.2024, належить ОСОБА_5 , дружині підозрюваного.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме, квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування (2/3 частки) належить ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме, квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування належить ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме, квартира АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про спадщину, належить ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме майно, садовий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування (1/2 частка) належить ОСОБА_5 та на підставі рішення суду (1/2 частка) належить ОСОБА_5 .

Відповідно до бази ІПНП автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», 2018 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 .належить ОСОБА_5 .

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається, в тому числі, з метою конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)(п.4 ч.2 ст. 170 КПК).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приписами ч.5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Наведена норма містить вичерпний перелік осіб, майно яких може бути арештоване з такою метою. Це узгоджується і з приписами ст. 59 КК України, згідно котрої конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна, яке є власністю засудженого.

Санкцією ч.5 ст. 191 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Матеріалами, доданими до клопотання, встановлено, квартира АДРЕСА_1 , котра на підставі договору дарування (2/3 частини) належить ОСОБА_5 ; квартира АДРЕСА_2 , котра на підставі договору дарування належить ОСОБА_5 ; квартира АДРЕСА_3 , котра на підставі свідоцтва про спадщину належить ОСОБА_5 ; садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , котрий на підставі договору дарування (1/2 частка) належить ОСОБА_5 та на підставі рішення суду (1/2 частка) належить ОСОБА_5 , є особистою власністю дружини підозрюваного ОСОБА_4 , тому на вказане майно не може бути накладено арешт задля можливої конфіскації підозрюваного ОСОБА_6 .

Що стосується земельної ділянки площею 0,0416 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:0101, і автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», 2018 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , вказане майно хоча і набуто у власність під час перебування підозрюваного у шлюбі з ОСОБА_5 , проте частка ОСОБА_6 у вказаному майні не визначена. Тому накладення арешту на вказане майно, на думку слідчого судді, неможливо, оскільки може призвести до порушення прав ОСОБА_5 .

Відповідно до положень частини 3 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволені клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За встановлених обставин слідчий судя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 131,132,170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволені клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про накладення арешту на майно: квартиру АДРЕСА_1 , котра на підставі договору дарування (2/3 частини) належить ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_2 , котра на підставі договору дарування належить ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_3 , котра на підставі свідоцтва про спадщину належить ОСОБА_5 ; садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , котрий на підставі договору дарування (1/2 частка) належить ОСОБА_5 та на підставі рішення суду (1/2 частка) належить ОСОБА_5 ,у кримінальному провадженню №42025042010000046 від 03.04.2025; земельну ділянку площею 0,0416 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:0101, на підставі рішення про передачу земельної ділянки у власність, належить ОСОБА_5 ; автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», 2018 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1