Рішення № 138351117, 15.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2757/26

провадження № 2/208/3605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судових засідань Компанієць І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва звернулось Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 30.03.2018 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір в письмовій формі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Позичальник своїх зобов`язань з повернення коштів в повному обсязі не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 66 702,68 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 30849,86 гривень; сума заборгованості за відсотками 27523,32 гривень.

В зв`язку із невиконанням Позичальником своїх зобов`язань зі сплати коштів, просить стягнути суму заборгованості з позичальника в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 24.04.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судові засідання, призначені на 21.05.2026, 15.07.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

30.03.2018 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 булла підписана Заявадоговір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/4556151-СК.

Відповідно до Заяви Договору ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, та отримав на своє ім`я платіжну картку № НОМЕР_1 .

Підписавши Заяву Договір ОСОБА_1 погодився, що Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщена на сайті www.tascombank.ua), Умови підключення до клієнтбанку «ТАС24», Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом з цією Заявою-договором становлять Договір банківського обслуговування, та є його невід`ємною частинами (а.с. 10, зворотній бік).

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту за карткою «Велика П`ятірка», що містить підпис відповідача, за карткою встановлений тип кредиту кредитна лінія, сума/ліміт кредиту від 0 до 100 000 гривень (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит, грн), строк кредитування: 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка: пільгова 0,00001 %, базова 39,6 % річних, тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом: 2616,44 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 12 616,44 грн, реальна річна процентна ставка 40,43 %.

Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (а.с. 10).

У матеріалах справи наявні інформація про пакет послуг «Кредитка» (для продукту «Картка «Велика п`ятірка») (а.с. 11), Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, затверджена рішенням Правління АТ «ТАСКОМБАНК» № 04-1 від 27.01.2017, введена в дію з 01.03.2017 наказом Першого заступника Голови Правління АТ «ТАСКОМБАНК» № 8-од від 30.01.2017 (а.с. 17-27) з додатками, а саме: Правила надання послуг фізичним особам з відкриття, обслуговування та використання поточних рахунків (в тому числі мультивалютних поточних рахунків), в тому числі операції за якими можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) (а.с. 28-34), Правила відкриття, обслуговування вкладних (депозитних) рахунків та умови розміщення банківських вкладів (а.с. 35-36), Правила надання послуг в ІБ «ТАС24» АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 36, зворотній бік - 38), Правила надання споживчих кредитів на придбання товарів/послуг у пунктах продажу товарів/послуг (а.с. 38, зворотній бік - 41), Правила надання нецільових кредитів на власні потреби (а.с. 41, зворотній бік-42), Правила оренди індивідуальних банківських сейфів (а.с. 43-43), Правила обслуговування фізичних осіб у системі «24-hour TASPhone Banking» (а.с. 44-46), Постійно діюче розпорядження (ПДР) (а.с. 47), які не містять підписів відповідача про ознайомлення з їх умовами.

Заявка на кредит від імені відповідача із зазначенням суми та інших істотних умов надання кредиту в матеріалах справи відсутні, також в матеріалах справи відсутні відомості про конкретний розмір кредитного ліміту встановленого відповідачу за результатами оцінки його кредитоспроможності.

АТ «ТАСКОМБАНК» надало Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, який здійснював розрахунки кредитною карткою у період з 30.03.2018 по 02.09.2025, а також здійснював поповнення картки, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору № 002/4556151-СК щодо ОСОБА_1 (а.с. 12).

Як випливає з банківської виписки та наданого розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/4556151-СК від 30.03.2018 року станом на 02.09.2025 року за період з 30.03.2018 по 02.09.2025 зазначено рух коштів по рахунку, а саме:

- сума витрат за карткою становить 211 409,41 гривень;

- сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами 66 631,21 гривень;

- сума нарахованих відсотків за несанкціонований овердрафт 53,73 гривень;

- сума нарахованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості 14 692,4 гривень;

- сума зарахувань на картку (поповнення картки) 180 559,55 гривень;

- сума погашення відсотків за користування кредитними коштами 39 161,62 гривень;

- сума погашення заборгованості з тіла кредиту 158 434,06 гривень;

- сума погашення заборгованості з комісії 6 362,9 гривень.

Станом на 02.09.2025 року заборгованість за особовим рахунком становить 66 702,68 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 30 849,86 гривень; заборгованість за відсотками 27 523,32 гривень; заборгованість по комісії 8 329,5 гривень (а.с. 13-16).

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п`ятої ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року та Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 року (в частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору і його умови.

Факт укладення кредитного договору (позики) не може бути встановлено судом без встановлення факту перерахування грошових коштів позичальнику. Встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту перерахування коштів на рахунок боржника слугує додатковим підтвердженням факту укладення кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 09 серпня 2023 року у справі № 755/16831/19 (провадження № 61-17567св21).

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Суд встановив, що кредитний договір між сторонами укладений в письмовій формі шляхом підписання відповідачем Заяви-Договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/4556151-СК від 30.03.2018, факт надання кредитних коштів позичальнику у формі кредитної лінії підтверджений належними та допустимими доказами, а тому у відповідача виник обов`язок з повернення отриманих коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості АТ «ТАСКОМБАНК» посилалося на те, що Заява-Договір разом із Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а тому відповідач зобов`язується виконувати його умови, в тому числі в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, які включені позивачем до загальної суми заборгованості за договором.

За своєю правовою природою Публічна пропозиція та Паспорт споживчого кредиту є публічним договором приєднання.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відтак, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України слідує, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Наявні у матеріалах справи інформація про пакет послуг «Кредитка» (для продукту «Картка «Велика п`ятірка») (а.с. 11), Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, затверджена рішенням Правління АТ «ТАСКОМБАНК» № 04-1 від 27.01.2017, введена в дію з 01.03.2017 наказом Першого заступника Голови Правління АТ «ТАСКОМБАНК» № 8-од від 30.01.2017 (а.с. 17-27) з додатками, а саме: Правила надання послуг фізичним особам з відкриття, обслуговування та використання поточних рахунків (в тому числі мультивалютних поточних рахунків), в тому числі операції за якими можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) (а.с. 28-34), Правила відкриття, обслуговування вкладних (депозитних) рахунків та умови розміщення банківських вкладів (а.с. 35-36), Правила надання послуг в ІБ «ТАС24» АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 36, зворотній бік - 38), Правила надання споживчих кредитів на придбання товарів/послуг у пунктах продажу товарів/послуг (а.с. 38, зворотній бік - 41), Правила надання нецільових кредитів на власні потреби (а.с. 41, зворотній бік-42), Правила оренди індивідуальних банківських сейфів (а.с. 43-43), Правила обслуговування фізичних осіб у системі «24-hour TASPhone Banking» (а.с. 44-46), Постійно діюче розпорядження (ПДР) (а.с. 47), підписів відповідача про ознайомлення з їх умовами не містять.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме зазначені умови надання банківських послуг в АТ «ТАСКОМБАНК» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-Договір.

Роздруківка із сайту позивача також належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком у період із часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд відхиляє доводи позивача, що розмір та порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлені у Паспорті споживчого кредиту, оскільки безпосередньо у тексті Паспорту прямо зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить лише узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Заявка на кредит від імені відповідача з усіма істотними умовами договору в матеріалах справи відсутня, натомість Заява-Договір, що міститься в матеріалах справи, не містить інформації про встановлення/погодження розміру процентів за користування кредитними коштами, строків та порядку їх сплати, а також розміру та порядку сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи документи, а саме Паспорт споживчого кредиту та Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК», які не містять підпису Відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.03.2018 року шляхом підписання Заяви-Договору.

Відтак, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови договору, а саме обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати тощо за відповідний період, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21 (провадження № 61-13455ск23).

Саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідача із вказаними банківськими документами та погодження із ними шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта. При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відтак, суд дійшов до висновку, що нарахування та стягнення позивачем відсотків за користування кредитом та комісії є незаконними і необґрунтованими, а тому нараховані позивачем суми таких відсотків та комісії підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22), від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач користувався кредитними коштами та частково здійснював їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості за тілом кредиту та з урахування нарахованих відсотків і комісії.

Матеріалами справи підтверджується використання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 211 409,41 грн.

Відповідач за час користування кредитними коштами здійснив поповнення кредитної картки в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі на суму 203 958,58 грн (39161,62 грн + 158 434,06 грн + 6362,9 грн).

З огляду на те, що суд дійшов до висновку, що нарахування та стягнення позивачем відсотків за користування кредитом та комісії є незаконними і необґрунтованими, відтак підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, то сума заборгованості за кредитним договором складає 7 450,83 грн. (211 409,41 грн 203 958,58 грн).

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 336/6542/21, від 18.05.2022 у справі № 697/302/20.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Статтями 76 80 ЦПК України висуваються вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, визначивши спірні правовідносини та норми права, що підлягають застосуванню до них, перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 7 450,83 грн гривень, що становить 11,17 % пред`явлених позовних вимог (7 450,83 грн / 66 702,68 грн х 100 %).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами статті 141 ЦПК України.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 297,39 гривень (2662,4 грн х 11,17 %).

Керуючись ст. 258, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512 519, 610, 1046 1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» суму заборгованості за кредитним договором № 002/4556151-СК від 30.03.2018 року станом на 13.11.2024 року у сумі 7 450,83 гривень (сім тисяч чотириста п`ятдесят грн 83 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» сплачений судовий збір у сумі 297,39 гривень (двісті дев`яносто сім грн 39 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», адреса місцезнаходження: 01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.А. Подкопаєва