Ухвала суду № 138349582, 01.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21879/26

Провадження № 1-кс/947/8628/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000141 від 22.07.2025 за ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025160000000141 від 22.07.2025 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

Так, 22.07.2024 між КП «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) (далі КП «ТМО») та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37180015) укладено договір № ТМО-183/24 про закупівлю товару за державні кошти за об?єктом: «Труби, фланці та відводи», на загальну суму 22 504 423,20 грн. (ідентифікатор тендеру UA-2024-06-25-008479-a).

В ході проведення досудового розслідування, було отримано висновок експерта судової товарознавчої експертизи № 879 від 28.04.2026, в якому вказано що ринкова вартість подібних за характеристиками до матеріальних ресурсів згідно зі специфікацією до договору № ТМО-483/24 (без урахування Відводу 90*720*12 ДСТУ ГОСТ 17375:2003) станом на 22.07.2024 року складає 2 054 422, 31 грн з ПДВ.

Крім цього, в ході вивчення матеріалів отриманих в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні в КП «ТМО» було встановлено, що більшості підприємств мають схожий вид, вартість за одиницю матеріального ресурсу, та характер повідомлень, що може свідчити про умисел штучного завищення вартості матеріальних ресурсів для завищення очікуваної вартості, що прямо пропорційно вплинуло на завищення ціни вищевказаного договору.

Далі, 02.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone 17 Pro» в корпусі синього кольору.

З метою забезпечення збереження вилученого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також запобігання можливості його пошкодження, знищення чи приховування, 02.06.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку.

В подальшому, 15.06.2026 до Одеської обласної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Київського районного суду міста Одеси у справі № 947/21879/26 щодо повернення клопотання для доопрацювання та усунення недоліків.

Встановлено, що 02.06.2026 до СУ ГУНП в Одеській області надійшло звернення ОСОБА_5 , в якому останній зазначив, що мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro», IMEI НОМЕР_1 , належить йому на праві власності та був залишений ним за місцем мешкання ОСОБА_4 .

З метою перевірки вказаних обставин слідчим та оперуповноваженим направлено виклики ОСОБА_5 для надання пояснень та підтвердження права власності на зазначений мобільний телефон. Однак останній на виклики не з`явився та будь-яких документів чи інших доказів, які б підтверджували факт належності йому вказаного майна, не надав.

Крім того, відповідно до рапорту оперуповноваженого встановлено, що під час телефонної розмови ОСОБА_5 повідомив про своє перебування за межами міста Одеси та неможливість прибуття до органу досудового розслідування. Разом з тим, згідно з наявною оперативною інформацією, останній фактично перебував на території міста Одеси.

Таким чином, доводи ОСОБА_5 щодо належності йому вилученого мобільного телефону на даний час не підтверджені жодними об`єктивними даними.

Водночас, зазначений мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro», IMEI НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку саме за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, враховуючи, що вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також те, що на момент проведення обшуку вказане майно перебувало за місцем проживання ОСОБА_4 , наявні підстави вважати, що на момент вилучення мобільний телефон перебував у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 .

Постановою слідчого вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом.

Слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси 10.06.2026 винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків яка надійшла до Одеської обласної прокуратури 15.06.2026 за вх. №40611-26.

Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор на електронну адресу суду направила заяву в якій клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав викладених письмово та розглянути у її відсутності.

Особа щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_4 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про направлення СМС повідомлення.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на мобільний телефон, що виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання заступника директора КП «ТМО» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 потрібно для проведення його огляду з метою належної фіксації інформації, яка має доказове значення у кримінальному проваджені, та проведення відповідної комп`ютерно технічної експертизи.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки вказані в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання усунуті та клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000141 від 22.07.2025 за ч.4 ст.191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучений 02.06.2026 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон «iPhone 17 Pro» в корпусі синього кольору Imei НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1