Рішення № 138349426, 02.07.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/132/26

Провадження № 2/499/259/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 липня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі також позивач) подала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі також відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №133643 (далі також Виконавчий напис), який виданий 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. щодо стягнення з позивача заборгованості в розмірі 47311 гривень 95 копійок на користь відповідача; стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 29657 гривень 55 копійок; стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень (далі також позовна заява).

08 квітня 2026 року позивач подала заяву про уточнення позовних вимог та просила: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №133643, який виданий 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. щодо стягнення з позивача заборгованості в розмірі 47311 гривень 95 копійок на користь відповідача; стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 47311 гривень 95 копійок; стягнути з відповідача на її користь сплачену суму судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень.

10 березня 2026 року представник відповідача Наваренко В.Г. (далі представник відповідача) подав відповідь на відзив, в якому зазначає таке: не заперечує проти задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; позовні вимоги в частині стягнення безпідставно набутих коштів не визнає в повному обсязі; правовою підставою для набуття відповідачем грошових коштів є кредитний договір, а не виконавчий напис; просив відмовити в задоволенні позовної заяви в частині стягнення безпідставно набутих коштів.

2. Учасники судового провадження висловили таке

2.1. Позивач до судового засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

2.2. Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про причини свого неприбуття суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали, повідомлені належно, про час дату та місце розгляд справи.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

27 лютого 2026 року суддя Іванівського районного суду Одеської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, й визначив дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання для розгляду справи (а.с. 51-52).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 30 березня 2026 року відклав розгляд справи та викликав учасників справи для надання особистих пояснень (а.с. 77-78).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 квітня 2026 року відклав розгляд справи та викликав учасників справи для надання особистих пояснень (а.с. 77-78).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 травня 2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 22 червня 2026 року відклав розгляд справи, через неприбуття відповідача.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. Текст Виконавчого напису свідчить, що відповідач на підставі договорів факторингу ПАТ «Дельта банк» є правонаступником, у зв`язку з чим приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у загальному розмірі 42720 гривень 86 копійок, яка складається з: тіла кредиту 24339 гривень 93 копійки; процентів та комісії 16830 гривень 93 копійки; штрафних санкцій 1500 гривень; плати за вчинення виконавчого напису 50 гривень (а.с. 39).

12 жовтня 2021 року приватний виконавець на підставі виконавчого напису прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 40).

Позивач та Публічне акціонерне товариство «Дельта-банк» (далі також товариство) підписали заяву №005-15577-190613 про надання позивачу кредитної лінії в розмірі 23800 гривень на строк 364 дні (а.с. 100).

01 квітня 2026 року приватний виконавець закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з позивача грошової суми в розмірі 42720 гривень 86 копійок (а.с. 107).

4.2. 02 січня 2026 року позивач та адвокатське бюро «Арсеній Ірини» уклали договір про надання правової допомоги № 02/01/26 (далі також договір, а.с. 41-43).

Акт наданих послуг від 05 січня 2026 року свідчить, що загальна вартість наданих послуг становить 5000 гривень (а.с. 41).

Квитанція до прибуткового касового ордеру №115, свідчить, що позивач сплатила адвокатському бюро «Арсеній Ірини» грошові кошти в загальному розмірі 5000 гривень (а.с. 40А).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 ЦК).

5.2. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріуси вчиняють виконавчі написи (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (частина 1, 2 статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1, 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (частина 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат»).

5.4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 206 ЦПК).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (частина 4 статті 206 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суд констатує, що визнання відповідачем позову в частині вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Оскільки визнання позову є безумовним, відповідає вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає таке визнання позову та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у зазначеній частині.

Заразом суд зазначає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства у разі безумовного визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

У такому випадку суд вправі обмежитися у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування та дослідження інших обставин справи, які стосуються відповідної частини позовних вимог.

6.2. Щодо стягнення безпідставно набутих коштів

6.2.1. Системний аналіз положень статті 1212 ЦК і цього інституту цивільного законодавства свідчить, що: правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права; предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права; зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох таких умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав передбачених статтею 11 ЦК); під відсутністю правової підстави необхідно розуміти перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту; відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином; набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але надалі відпала.

Відтак, норми статті 1212 ЦК мають застосовуватися до позадоговірних зобов`язань, а набуття однією зі сторін майна (грошей) за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Суд зазначає, особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Такий обов`язок виникає незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна стало наслідком поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи події.

Безпідставним є набуття або збереження майна за відсутності належної правової підстави, тобто коли майно набуто або збережено без договору, закону, іншого правочину чи іншої юридичної підстави, або коли така підстава існувала, але надалі відпала, зокрема внаслідок визнання правочину недійсним, скасування судового рішення чи з інших передбачених законом підстав.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникає за наявності сукупності таких умов: набуття або збереження майна однією особою; здійснення такого набуття чи збереження за рахунок іншої особи; відсутність достатньої правової підстави для набуття або збереження майна або відпадіння такої підстави. Саме наявність майнової вигоди, одержаної без належної правової підстави за рахунок іншої особи, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення кондикційного зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого або збереженого майна.

6.2.2. Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або внаслідок невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

6.2.3. За позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти в загальному розмірі 47311 гривень 95 копійок.

Натомість на підставі Виконавчого напису нотаріуса з позивача на користь відповідача було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 42720 гривень 86 копійок.

Зважаючи на висновки зазначені в підпункті 6.1. пункту 6 цього рішення Виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим відпала правова підстава, на якій відповідач набув грошові кошти.

Оскільки після відпадіння правової підстави відповідач без достатньої правової підстави зберігає грошові кошти, стягнуті з позивача, між сторонами виникли правовідносини, врегульовані статтею 1212 ЦК щодо повернення безпідставно набутого майна.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів у загальному розмірі 42720 гривень 86 копійок.

Водночас позивач не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач без достатньої правової підстави набув або зберіг грошові кошти у розмірі 4591 гривня 09 копійок. Того позовна вимога в цій частині не може бути задоволена.

6.2.4 Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією, яку виклав Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року в справі № 201/6498/20.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у загальному розмірі 2528 гривень 16 копійок, зважаючи на такий розрахунок:

- за вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у розмірі 1331 гривні 20 копійок;

- за вимогу про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1196 гривень 99 копійок, зважаючи на таких розрахунок: 1331 гривні 40 копійок (сума сплаченого судового збору) х 42720 гривень 86 копійок (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 47511 гривень 95 копійок (розмір заявлених вимог).

8.2. Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зважаючи на приписи частини 4 статті 137 ЦПК під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

8.3. Суд може самостійно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з врахуванням критерію обґрунтованості, реальності, розумності, необхідності адвокатських витрат, з огляду на конкретні обставин справи та фінансовий стан обох сторін.

Адже заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

8.4. Суд зазначає, що визначений договором, актом гонорар у розмірі 5000 гривень є завищеним, який не відповідає критерію «розумної необхідності» таких витрат, зважаючи на зміст обсягу фактично наданих адвокатським бюро послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, співмірності послуг, категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значення справи.

Тож враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, а також зважаючи на виконану адвокатом роботу з надання єдиної сукупної послуги щодо складання та подання позовної заяви, суд вважає співмірним стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

8.5. Суд зазначає, що загальний розмір судових витрат становить 3528 гривень 16 копійок, який складається з суми судового збору в розмірі 2528 гривні 16 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

9. Інші питання.

Повне судове рішення складене 20 липня 2026 року, через: вихідні дні 04, 05, 11, 12, 18, 19 липня 2026 року та перебування судді у відпустці 03, 17 липня 2026 року.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 273 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: будинок 2, на площі Солом`янська, міста Київ, ЄРДПОУ 40340222), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович (місцезнаходження: будинку 4-А, на вулиці Фонтанська дорога, міста Одеса), ОСОБА_2 (проживає в будинку 6 на вулиці Шевченка селища Радісне, Березівського району, Одеської області), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: будинок 6/5, на вулиці Мала Житомирська, місто Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №133643 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, 10 червня 2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 42720 гривень 86 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 42720 (сорок дві тисячі сімсот двадцять) гривень 86 копійок.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 3528 гривень 16 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 20 липня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК