Рішення № 138349336, 20.07.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/302/26

провадження № 2/492/538/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Череватої В.І.,

при секретарі судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул Оксани Вадимівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача про визначення додаткового строку два місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її діда ОСОБА_2 ., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), мототранспорту, розташованих на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею за законом (першої черги, за правом представлення своєї матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється рідною донькою померлого ОСОБА_2 )не встигла оформити. Оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі позивач не має можливості, тому, що пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки спадкодавець помер на території України під час дії воєнного стану, а позивач перебувала за кордоном разом з трьома неповнолітніми дітьми, з якими виїхала до Австрії ще на початку березня 2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, представник позивача пояснив, що позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач не звернувся вчасно з заявою до нотаріальної контори, оскільки спадкодавець помер на території України під час дії воєнного стану, а позивач перебувала за кордоном разом з трьома неповнолітніми дітьми, з якими виїхала до Австрії ще на початку березня 2022 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кочуров А.О. не з`явились, звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, згідно якої позов підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник Арцизької міської ради, не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул О.В. не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 травня 1962 року, виданого Арцизьким рай бюро ЗАГС, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , батьком якої зазначений ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 1981 року виданого Арцизьким райвідділом ЗАГС Одеської області, 24 жовтня 1981 року укладений шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де дружині після укладення шлюбу присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно виданого повторно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27 січня 2026 року, виданого Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , позивач по справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , їїбатьком зазначений ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_3 . Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09 січня 2009 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 30 вересня 2022 року. Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 463069 від 29 червня 2010 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, розташована АДРЕСА_1 . Також, Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 463070 від 29 червня 2010 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0553 га, розташована АДРЕСА_1 . Окрім того, відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 456012 від 29 червня 2010 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0684 га, розташована АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_2 , належав транспортний засіб - мотоцикл моделі ТМ35409-024 1989 року випуску, що підтверджується копією технічного паспорту. Виданого на його ім`я Арцизьким МРЕО Одеської області 28 лютого 1989 року.

Заповіт померлий ОСОБА_2 за життя не склав.

Згідно інформаційної довідки № 330 від 26.01.2026, виданої відділом «Центру надання адміністративних послуг» Арцизької міської ради, на час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Інша інформація відсутня.

Відповідно до роз`яснення від 27.01.2026 №10/01-16, виданого приватним нотаріусом болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул Оксаною Вадимівною, встановлено, що позивач ОСОБА_1 , заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала та на момент смерті зареєстровані за адресою померлого не були, позивач пропустила строк для прийняття спадщини.

Згідно наданих до позову копій свідоцтв про народження та копії тимчасової довідки за відсутності посвідчень, встановлено, що позивачка ОСОБА_8 являється багатодітною матір`ю трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які перебувають на обліку багатодітних сімей в департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Також відповідно до наданих до позову фотозображень шкільних повідомлень від Народної початкової школи Республіки Австрія, встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , учениця 4 класу та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , учениця 6 класу, навчалися в школі як позаштатні учні з 05 вересня 2022 року по 03 лютого 2023 року. Відповідно до підтвердження від 14 лютого 2025 року, виданого «OMV Company Kindergarden 2», ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , відвідує заклад догляду з 22 березня 2022 року.

Відповідно до копії паспорту паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_13 , наявна відмітка про перетин державного кордону 09.03.2022 року.

Згідно копії картки переселенця НОМЕР_6 виданої 27 березня 2022 року, виданої федеральним відділенням закоронічних справ/питань притулку, термін дії картки ІНФОРМАЦІЯ_14 .

На виконання ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 09 березня 2026 року, про надання інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи та заповіту (спадкового договору) після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний нотаріус Міцул О.В. повідомила про відсутність заведеної спадкової справи та заповіту (спадкового договору) після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття такої спадщини впродовж шести місяців з моменту смерті спадкодавця. 27.01.2026 року на усне звернення ОСОБА_1 надано роз`яснення щодо пропуску строку для прийняття спадщини, так як заяву про прийняття спадщини ОСОБА_14 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала та на момент його смерті зареєстрована за адресою померлого не була, та рекомендовано звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа за фактом смерті ОСОБА_2 (надалі - спадкодавець), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, заяви про прийняття спадщини не надходили. Договір довічного утримання і спадковий договір, укладених за участю ОСОБА_2 , а також заповіти від його імені, не посвідчувались та свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю не видавалось.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Таким чином, шестимісячний строк прийняття спадщини від дня смерті спадкодавця завершився 28.03.2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 24 січня 2020 року у справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19), від 03 лютого 2023 року у справі № 521/8872/22 (провадження № 61-12812св22).

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України, можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 , позивачка у справі, звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 27 січня 2026 року, тобто після спливу 4 років. Згідно 27.01.2026 №10/01-16, виданого приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул Оксаною Вадимівною, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала та на момент смерті зареєстровані за адресою померлого не були, позивачка пропустила строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 , позивачка у справі, посилається на смерть спадкодавця ОСОБА_15 на території України під час дії воєнного стану, а позивачка перебувала за кордоном разом з трьома неповнолітніми дітьми, з якими виїхала до Австрії ще на початку березня 2022 року.

Суд прийшов до наступних висновків, перебування за кордоном не є поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, якщо спадкоємець мав можливість подати заяву через консульські установи, поштою або електронним повідомленням. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 26 березня 2025 року по справі 522/18483/21 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини для громадян України, які проживають за кордоном, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Зокрема, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Мінюсту та МЗС України від 27.12.2004 №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». Відповідно до змісту вказаного Положення, у редакції станом на час спірних правовідносин: вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України (п.1.2). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини (п. 3.11.3).

Відповідно до п.2.1, п.3.23 (на цей час п.3.21), п.3.5 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5), у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин: спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, для громадян України, які проживають за кордоном, передбачено можливість прийняти спадщину без виїзду з країни свого проживання/тимчасового перебування.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 13.04.2023 у справі № 607/13549/21. Зокрема, Суд виснував, що відповідно до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5: за зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини. У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Тобто, перебування спадкоємця за кордоном саме по собі поважною причиною для пропуску строку.

Щодо підстав позивачки щодо наявності неповнолітніх дітей і необхідність забезпечення їх навчання в державі перебування не свідчать про неможливість подання заяви про прийняття спадщини та не підтверджують існування об`єктивних, непереборних і істотних труднощів, які б унеможливлювали реалізацію спадкових прав.

Суд також враховує, що позивачкою не доведено існування будь-яких інших виняткових обставин, зокрема тяжкої хвороби, відсутності можливості оформити представництво чи звернутися до консульської установи України, або інших незалежних від її волі перешкод, які б об`єктивно унеможливлювали подання заяви у встановлений законом строк

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зазначені норми права, з`ясувавши встановлені судом обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідачки проти позову та якими доказами вони підтверджуються, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 7, 12, 13, 19, 76-83, 90, 92, 95, 141, 211, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул Оксани Вадимівни, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 липня 2026 року.

Суддя В.І. Черевата