Рішення № 138349191, 20.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5275/26

Провадження № 2/344/4298/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

20 липня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 534590-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний Позичальником одноразовим ідентифікатором.

До теперішнього часу відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором №534590-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише здійснила часткову оплату за договором № 534590-КС-001 на загальну суму 97907,02 гривень.

Позивач не нараховував жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за договором № 534590-КС-001 про надання кредиту в розмірі 36 254,10 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 181,62 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 4 250,96 гривень, суми заборгованості по штрафам - 0,00 гривень, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - 16 821,52 гривень, суми прострочених платежів за комісією - 0,00 гривень.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025, що становить 36 254,10 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 1-10).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.28).

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 30-31).

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про витребування доказів задоволено у повному обсязі (а.с. 41-42).

Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у вимогах позовної заяви зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, просить позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема відповідачка викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 17 липня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 20 липня 2026 року прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено договір №534590-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 45000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Позичальником договір підписаний одноразовим ідентифікатором UA-5427 (а.с. 12-21, 75-99, 102).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 та довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість становить 36 254,10 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 181,62 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 4 250,96 гривень, суми заборгованості по штрафам - 0,00 гривень, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - 16 821,52 гривень, суми прострочених платежів за комісією - 0,00 гривень (а.с. 71-74).

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 (а.с. 100-101).

З довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» вбачається, що 18.04.2025 було перераховано кошти у розмірі 45000,00 гривень на платіжну карту НОМЕР_2 (а.с. 103).

Правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» затверджено наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» від 08.02.2025 № 2-ОД (а.с.104-116).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» є юридичною особою, ідентифікаційний код 41084239 (а.с. 117-129).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видала Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» свідоцтво про реєстрацію фінансової установи на підставі Розпорядження № 961 від 06.04.2017 (а.с. 129 зворот).

Розпорядженням № 1593 від 11 травня 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видало Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (а.с. 130).

Національний банк України переоформив ліцензію Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с. 131).

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» є фінансовою установою, перелік фінансових послуг: надання коштів та банківських металів у кредит, про що свідчить витяг із Державного реєстру фінансових установ (а.с. 132).

З відповіді Акціонерного товариства Універсал Банк» та руху коштів по картці вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 18.04.2025 було зараховано кошти у розмірі 45000,00 гривень (а.с. 49-69).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною першою статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в частині першій статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5427, номер телефону НОМЕР_3 .

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі №234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Із візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення договору №534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця вбачається, що 18.04.2025 о 13:56:41 клієнт ( ОСОБА_1 ), використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, ознайомився із пропозицією товариства та підписав договір одноразовим ідентифікатором UA-5427.

У договорі №534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 зазначено адресу Позичальника, його паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон, електронну пошту, номер електронного платіжного засобу, які належать останньому, що є підтвердженням здійснення ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Докази, які б спростовували факт приналежності картки № НОМЕР_1 відповідачу та надходження на картку 18.04.2025 грошових коштів у сумі 45000,00 гривень, у матеріалах справи відсутні і відповідачем такої обставини не спростовано.

Відтак, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором №534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025, перерахувавши відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 45000,00 гривень.

Відповідачем частково сплачено тіло кредиту, тому залишок несплаченого тіла кредиту у розмірі 15181,62 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Докази, які б спростовували вищевказане, зокрема, доказів повернення тіла кредиту у повному розмірі, відповідачем не надано.

Щодо суми процентів за користування кредитом, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою-третьою статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Як встановлено судом, позивачем доведено як факт укладання договору, так і отримання позичальником відповідачем грошових коштів на погоджених ним умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останнім свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів у повному розмірі.

Так, згідно умов договору №534590-КС-001 про надання кредиту від 18.04.2025 строк кредиту 24 тижнів (пункт 2.3); стандартна процентна ставка в день становить 1% фіксована.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за відсотками складає 4250,96 гривень. Проценти по кредиту нараховані в межах узгодженого сторонами строку кредитування.

Розрахунок заборгованості за договором відповідачем не спростований.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за укладеним договором в частині тіла кредит та процентів за користування кредитом. або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Отже, стягненню підлягають проценти у розмірі 4250,96 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 16821,52 гривень слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану (18.04.2025).

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача процентів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому можливість нарахування таких процентів та відповідно їх стягнення з відповідача підпадає під дію норми пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що в даному випадку відповідач звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України проценти в розмірі 16821,52 гривень підлягають списанню позикодавцем, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18 квітня 2025 року у розмірі 19432,58 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15181,62 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 4250,96 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 7033 від 16 березня 2026 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 11).

Позовні вимоги задоволені частково на 53,60 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1427,05 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 364, 636, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором № 534590-КС-001 про надання кредиту від 18 квітня 2025 року у розмірі 19432,58 гривень (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві гривні п`ятдесят вісім копійок), що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 15181,62 гривень (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят одна гривні шістдесят дві копійки), суми прострочених платежів по процентах у розмірі 4250,96 гривень (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень дев`яносто шість копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, судовий збір у розмірі 1427,05 гривень (одна тисяча чотириста двадцять сім гривень п`ять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.