Ухвала суду № 138349147, 20.07.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1978/24

Провадження № 1-кс/191/296/26

У Х В А Л А

іменем України

20 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючому у справі судді ОСОБА_6 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 110, ч. 2 та ч. 3 ст. 346-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 року, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючому у справі судді ОСОБА_6 під час судового провадження у справі №189/1978/24, передано судді ОСОБА_1 .

Так, під час розгляду суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 110, ч. 2 та ч. 3 ст. 346-2 КК України, обвинуваченим ОСОБА_4 усно заявлено про відвід судді, з підстав того, що суд не розглянув його клопотання, які він заявляв у судовому засіданні, а також при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не зазначив в ухвалі про розмір застави, визначений апеляційним судом. Крім того, вважав, що не призначення судового засідання у справі протягом тривалого часу також є підставою для відводу судді.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримав, суду пояснив, що 13.02.2026 року у кримінальному провадженні йому була продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наступне судове засідання було призначено на 08.04.2026 року, водночас розгляд кримінального провадження не відбувся, судом було вирішено лише клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У подальшому 02.06.2026 року судовий розгляд кримінального провадження відбувся лише в межах розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. При цьому, в ухвалі суд зробив передчасний висновок про його винуватість в інкримінованих правопорушеннях та не визначив розмір застави, вказаний в ухвалі Дніпровського апеляційного суду. Отже на думку обвинуваченого, головуюча у справі є упереджена та своїми діями затягує розгляд кримінального провадження стосовно нього.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді,вважаючи його необґрунтованим та вказав на відсутність підстав для відводу судді, які визначені у ст. 75 КПК України.

Суд, заслухавши обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, прийшов до наступного.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Обставини, що виключають участь слідчого судді у справі, викладені в ст. 76 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже в силу пункту 4 частини 1 вище зазначеної статті суддя може бути відведений від участі у кримінальному провадженні за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на що й наполягає заявник у цій справі.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 75 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, суд дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки судді ОСОБА_6 , безпосередньо пов`язаної із здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення судді до сторони кримінального провадження. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Зі змісту доводів оголошених на обґрунтування заяви про відвід, встановлено, що фактично обвинувачений не згодний з організацією ведення судового процесу та процесуальними рішеннями судді.

В цьому контексті суд зауважує, що у зв`язку з влучанням в ніч з 01 на 02 квітня 2026 року в будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ворожих БПЛА, у період часу з 02 квітня по 05 липня 2026 року, робота суду була призупинена, розгляд судових справ, реєстрація кореспонденції не здійснювались, за виключенням вирішення питань щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Суд вважає за необхідне наголосити, що до компетенції суду, який вирішує питання про відвід судді, не належить надання оцінки процесуальним рішенням або діям судді. Вирішуючи питання про відвід, суд повинен встановити, чи вказані дії можуть потягти сумніви у заявника в об`єктивності та неупередженості суду, та чи підлягають у даному випадку застосуванню правові приписи ст. 75 КПК України.

Незгода учасника кримінального провадження з прийнятим судовими рішеннями, або із правовою позицією судді, не може бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості судді і не може слугувати доказом будь-якого неприязного відношення судді до учасників судового засідання.

При цьому в разі незгоди з процесуальними рішеннями судді, порушенні при їх постановленні норм процесуального чи матеріального права, КПК України визначено право сторін кримінального провадження на оскарження таких рішень в апеляційному порядку.

В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження судді виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього судді, що не відповідає засаді змагальності сторін.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючій у справі судді ОСОБА_6 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 110, ч. 2 та ч. 3 ст. 346-2 КК України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1