Ухвала суду № 138348534, 14.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5860/26

Номер провадження 1-кс/711/1810/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.05.2026, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2026 до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2026) надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана 12.05.2026. Також представник скаржника просить поновити ОСОБА_3 строк на подачу скарги на бездіяльність Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР розташованого у м. Києві.

Скаргу мотивує тим, що ОСОБА_3 08.05.2026 направила до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління ДБР у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій вказувала на наявність в діях ОСОБА_5 (працівник правоохоронного органу) складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України. Вищевказана заява про вчинення кримінального правопорушення була направлена на адресу - м. Черкаси, бул. Шевченка, 243, та отримана 12.05.2026, що підтверджується Трекінг Укрпошта 1857400004651 (копія додається).

На електронну адресу Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Києві (info@kv.dbr.gov.ua ) 14.05.2026 було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про те, чи внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 , яка 08.05.2026 направлена до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління ДБР у м. Києві, та отримана останнім 12.05.2026, що підтверджується Трекінг Укрпошта 1857400004651 (копія додається).

Також у запиті було вказано на необхідність на підставі ч.1 ст.214 КПК України, надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, станом на 20.05.2026 відповідь на адвокатський запит не надійшла, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_3 не надано.

Того ж дня, до слідчого судді було подано скаргу на бездіяльність ТУ ДБР у м. Києві. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду від 02.06.2026 (справа 711/5154/26) скаргу було задоволено частково, та зобов`язано уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, розглянути заяву ОСОБА_3 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення у строки, визначені ст.214 КПК України та про результати розгляду невідкладно повідомити заявника.

ОСОБА_3 30.05.2026 у поштовому відділенні отримала конверт (L180020035020) від ТУ ДБР у м. Києві в якому був наявний лист від 20.05.2026 №11992зкп/к/11-05-10820/26 з якого вбачається, що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 07.05.2026.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п.1 ч.1 ст.303 КПК України).

Як вбачається з ч.1 ст.214 КПК України, - слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК).

Слідчий, прокурор або інша службова особа уповноважена на прийняття й реєстрацію заяви чи повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти й зареєструвати таку заяву або повідомлення. Відмова у прийняття та реєстрації заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК).

Відповідно до Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17, - під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, недостатньо об`єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК.

Також, наявна правова позиція ВП ВС у справі щодо юрисдикції спору, де Палата також прийшла до висновку, якщо із звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.

Постанова ВП ВС від 23 січня 2019 року у справі номер 456/544/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/79472794 Тобто, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК, що і оскаржується заявником.

Щодо строку подання скарги

Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Заява ОСОБА_3 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення була отримана Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР розташованого у м. Києві 12.05.2026, що підтверджується Трекінг Укрпошта 1857400004651.

На електронну адресу Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Києві (info@kv.dbr.gov.ua ) 14.05.2026 було направлено адвокатський запит щодо надання інформації про прийняте рішення на підставі отриманої заяви ОСОБА_3 .

Однак жодної відповіді на адвокатський запит надано не було. 20.05.2026 до слідчого судді було подано скаргу на бездіяльність Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Києві, яка була також направлена до ТУ ДБР у м. Києві до особистого кабінету Електронного суду.

Як виявилося ТУ ДБР у м. Києві 20.05.2026 підготувало лист №11992зкп/к/11 05-10820/26 про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 07.05.2026. Вказаний лист був направлений ОСОБА_3 поштовим зв`язком (трекінг відправлень L180020035020), та отриманий останньою 30.05.2026. Таким чином ОСОБА_3 дізналася про існування листа №11992зкп/к/11-05 10820/26 від 20.05.2026 лише 30.05.2026.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, представник скаржника вважає, що строк на подачу скарги підлягає поновленню, оскільки про рішення ТУ ДБР у м. Києві від 20.05.2026 №11992зкп/к/11-05-10820/26 ОСОБА_3 стало відомо лише 30.05.2026.

Зважаючи на вищевикладене, а також керуючись вимогами 303 КПК України, представник скаржника просить поновити ОСОБА_3 строк на подачу скарги на бездіяльність Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР розташованого у м. Києві. Зобов`язати уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР розташованого у м. Києві, у відповідності до вимог ст.214 КПК України, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення.

До початку судового засідання представник скаржника ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав заяву в якій просив розгляд скарги проводити без його участі. Скаргу підтримує повністю, та просить її задовольнити.

Представник Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві в судове засідання не з`явився, хоча був неодноразово повідомлений про судові засідання. Причини неявки суду невідомі.

Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд скарги проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Згідно ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на звернення до суду із даною скаргою, а тому він підлягає поновленню.

Дослідивши письмові матеріали додані до скарги заявником, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

В судовому засіданні встановлено, що 08.05.2026 ОСОБА_3 , в порядку ст.214 КПК України, звернулась на адресу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві з заявою про вчинення у відношенні неї ОСОБА_5 працівником правоохоронного органу, дій, які, на думку заявниці, містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, про що просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що на думку ОСОБА_3 в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.

Так, із заяви вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 10.08.2018 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.10.2025 (справа №707/2047/25). У період шлюбу в ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розірвання шлюбу ОСОБА_5 постійно звертається до служби у справах дітей Леськівської сільської ради з скаргами про нібито неналежного виховання ОСОБА_3 їхнього сина ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді старшого інспектора групи тактико-спеціальної підготовки РПОП ГУНП в Черкаській області, 26.07.2025 звертався до ЧРУП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення в якій вказував, що його дружина безпідставно перешкоджала йому бачиться з дитиною. При цьому в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення міститься особистий підпис ОСОБА_5 про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України.

Також, ОСОБА_5 звертався до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.12.2025.

З ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.12.2025 (справа №712/17032/25), якою зобов`язано уповноважених осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 02.12.2025 (ЄО № 105102) та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника, вбачається, що:

- заявник зазначив про застосування фізичної сили до його дитини ОСОБА_6 ,. У заяві ОСОБА_5 зазначено, що 27.07.2025 він приїхав у с. Думанці, щоб забрати дитину із собою, однак ОСОБА_3 відмовилася віддавати дитину, а її сестра грубо схопила дитину за руку та силою потягла в дім, дитина перебувала боса на асфальто-бетонному покритті. На думку заявника такі дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 КК України. На підставі вказаної ухвали слідчого судді було внесено відомості до ЄРДР (кримінальне провадження №120252553300001266 від 20.12.2025). Постановою від 16.03.2026 кримінальне провадження №120252553300001266, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

З аналогічною заявою щодо подій, які відбувалися 27.07.2025 ОСОБА_5 також звертався до служби у справах дітей Леськівської сільської ради.

Згідно витягу з протоколу №7 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Леськівської сільської ради від 01.09.2025 вбачається, що на засіданні був присутній в тому числі ОСОБА_5 . В ході засідання комісії було встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 , відповідно до п.9 постанови КМУ від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» цього ж дня о 16.30 год. начальником служби у справах дітей, фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_7 , завідувачем відділення соціальної роботи ОСОБА_8 та поліцейським офіцером громади ОСОБА_9 здійснено оцінку рівня безпеки дитини та обстежено умови проживання, за результатом складені відповідні акти. Умови проживання задовільні, ознак небезпеки не виявлено про що батько був повідомлений так як перебував поряд з домоволодінням де проживає дитина. 29.07.2025 службою у справах дітей ініційовано оцінку потреб сім`ї дитини та надання відповідно до оцінки соціальних послуг 05.08.2025 за інформацією КЗ «ЦНСП», відповідно до оцінки потреб сім`ї складних життєвих обставин в сім`ї не виявлено.

Заявниця вказує, що ОСОБА_10 станом на момент звернення до суду зі скаргою на бездіяльність ЧРУП ГУНП в Черкаській області достовірно знав про обставини викладені у витязі з протоколу №7 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Леськівської сільської ради від 01.09.2025, однак незважаючи на це продовжив вчиняти активні дії щодо повідомлення про вчинення кримінального правопорушення по тим же обставинам.

З урахуванням викладеного вище, заявниця просить не пізніше 24 годин після отримання даної заяви внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України та розпочати розслідування. Через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вищевказана заява про вчинення кримінального правопорушення була отримана адресатом 12.05.2026, що підтверджується Трекінг Укрпошта 1857400004651.

На електронну адресу Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Києві (info@kv.dbr.gov.ua ) 14.05.2026 було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про те, чи внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 , яка 08.05.2026 направлена до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління ДБР у м. Києві, та отримана останнім 12.05.2026, що підтверджується Трекінг Укрпошта 1857400004651.

Проте, станом на 20.05.2026 відповідь на адвокатський запит не надійшла, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_3 не надано.

Також в судовому засіданні встановлено, що 02.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси справа №711/5154/26 провадження №1-кс/711/1632/26 скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов`язано уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, розглянути заяву ОСОБА_3 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення у строки, визначені ст.214 КПК України та про результати розгляду невідкладно повідомити заявника.

Разом з тим, листом ТУ ДБР у м. Києві 20.05.2026 за №11992зкп/к/11 05-10820/26 ОСОБА_3 повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за її заявою від 07.05.2026.

Також заявнику роз`яснено його право на оскарження невнесення відомостей до ЄРДР до суду.

Як зазначає заявник у своїй скарзі, вказаний вище лист нею було отримано простим поштовим відправленням 30.05.2026 (трекінг відправлень L180020035020), а тому вважає, що її права було порушені і вона має право оскаржити бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч.1 ст.214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.

Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положеннями ст.25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов`язана з ч.5 ст.214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб`єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.

Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Тобто слідчий, прокурор зобов`язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.

Положення ст.214КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Викладені норми права спростовують доводи заявника, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає обов`язок внесення відомостей до ЄРДР, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Необхідність аналізу слідчим суддею змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення обумовлена тим, що, як правило, частина повідомлень про кримінальні правопорушення взагалі не містять відомостей про ознаки кримінального правопорушення, а лише вказує на інші правопорушення (адміністративні, дисциплінарні, тощо).

При розгляді даної скарги має бути враховано, що вирішення питання про внесення відповідних відомостей до ЄРДР на початку досудового розслідування нерозривно пов`язано з встановленням факту вчинення кримінального правопорушення, й відсутність у КПК України чіткого процесуального порядку встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення на цьому етапі є суттєвим процесуальним недоліком. Норми чинного процесуального законодавства закріплюють обов`язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви про вчинення злочину. Основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. Бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР у розумінні процесуального закону може мати місце лише уразі наявності в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення.

Обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об`єкт і об`єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Водночас, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне. Наведене вище дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР повинні підлягати не будь-які заяви чи повідомлення («безпідставні заяви»), а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (ч.1 ст.214 КПК України). А тому невнесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви, яка не містить інформацію про вчинення дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України

Таким чином, при розгляді скарги на бездіяльність органів досудового розслідування, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, до компетенції слідчого судді входить аналіз змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності у ньому ознак такого правопорушення.

Детально вивчивши та надавши оцінку повідомленню заявника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ні повідомлення ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, ні долучені до повідомлення документи, не містять відомостей, які б вказували на вчинення, зазначених у повідомленні заявником кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, а тому на думку слідчого судді, не може бути безумовною підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами прокуратури.

Дане твердження також було предметом розгляду реєстратора та не знайшло свого підтвердження.

Слідчий суддя погоджується із відповіддю ТУ ДБР від 20.05.2026 та не вбачає ознак діянь, що ведуть до наявності складу кримінальних правопорушень та повинні бути внесені до ЄРДР для перевірки в порядку КПК України. Так як твердження заявниці щодо завідомо неправдивого повідомлення працівником поліції про злочин має інший контекст звернення і спрямований був на захист своєї дитини ОСОБА_10 враховуючи описані обставини, з якими він звертався, щодо посилання на висновок комісії з даного приводу, так він має дещо відмінний характер, так як стосувався перевірки умов проживання, та не виключає нанесення ушкоджень дитині, що є предметом перевірки за зверненням ОСОБА_10 .

Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Вказана вище інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 від 07.05.2026 об`єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушень, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування. А бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР у розумінні процесуального закону може мати місце лише у разі наявності в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику скаржника ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_4 строк на звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.05.2026.

У задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.05.2026 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Повний текст виготовлено та проголошено 17.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1