Ухвала суду № 138348479, 10.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4958/24

Провадження № 1-кс/559/418/2026

У Х В А Л А

10 липня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 ,

прокурорки ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_6 в кримінальному провадження №12024181040000464 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12024181040000464 від 30.07.2024 на підставі п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України.

1.Позиція сторони захисту.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 підтримали.

Адвокат вважає, що суддя ОСОБА_6 заінтересований у вирішенні справи на користь сторони обвинувачення, до якої відноситься потерпіла і який діє в її інтересах. Відвід не відносяться до виключно незгоди з ухваленими рішеннями головуючого. Наприклад, свідку ОСОБА_7 , свідку ОСОБА_8 , який був спочатку свідком обвинувачення, а потім став свідком захисту, повістки судом не надсилалися, а свідкам обвинувачення надсилалися і явку свідків захисту мусила забезпечувати самостійно. Головуючий втрутився в процес допиту, зокрема потерпілої і не дав можливості провести стороні захисту ефективний допит, а сам з власної ініціативи почав піднімати психолога, представника і ставити питання тиснуть чи ні на потерпілу, хоч ніякого тиску не було і допит відбувався коректно. Навіть до електронного суду захисник не був підключений Зрештою, головуючий дуже швидко відмовив у клопотанні про проведенні слідчого експерименту, що стало тим, що викликало необхідність заявити відвід. Крім того, сторона захисту обґрунтовує скаргу наступним:

1. Всупереч положенням ч.2 п.4 ст.291 КПК України, за якими надання суду інших документів, окрім обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування до початку судового розгляду забороняється, - прокурором у цьому провадженні засобами поштового зв`язку саме до початку судового розгляду було надіслано усі без виключення, в тому числі і навіть протоколи допитів свідків сторони обвинувачення, - матеріали досудового розслідування, що підтвердив головуючий суддя в судовому засіданні 12.08.2025. Це дало можливість головуючому судді ОСОБА_6 у позапроцесуальний, позасудовий спосіб знайомитись з відповідними матеріалами без безпосереднього їх подання прокурором у судовому засіданні, фактично спровокувало завідоме формування обвинувальної позиції головуючого судді у цій справі, що знайшло вияв протягом подальшого судового розгляду у формі неприхованої поведінки судді, який словами та діями вказував на свою прихильність до потерпілої сторони та сторони обвинувачення в цілому, втручаючись у допити за участі сторони захисту, надаючи власні умовиводи, безпідставно корегуючи питання, які ставив захисник іншим учасникам.

2. В судовому засіданні 15.10.2025 головуючий суддя ОСОБА_6 під звукозапис підтвердив, що в матеріалах провадження подано прокурором свідчення свідків сторони обвинувачення, однак, він, нібито, їх не буде досліджувати, хоча в подальшому, як вбачається з технічних носіїв фіксації судового провадження, під час допитів свідків та інших учасників потерпілої, відкрито розгортав матеріали справи саме на допитах опитуваних осіб і використовував такі очевидно недопустимі докази як джерело для власних умовиводів, питань та інформації по справі.

3. В судових засіданнях 15.10.2025 та 11.12.2025, коли судом допитувалась неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 , суддя фактично корегував кожне запитання сторони захисту, вказуючи на якийсь нібито психологічний тиск на потерпілу, хоча допит відбувався вкрай коректно, спокійним та врівноваженим тоном. Жоден з інших учасників не реагував на нібито вчинення тиску на потерпілу, зокрема ні представник органу опіки та піклування, ні психолог, ні представник ювенальної превенції, аж поки головуючий суддя ОСОБА_6 не почав особисто піднімати цих представників і перепитувати чи чиниться такий тиск, намагаючись обмежити захисника у засобах захисту та підкріпити свою упереджену позицію, перешкоджаючи доступу до правосуддя, порушуючи право на захист.

4. В судовому засіданні 04.02.2026 під час здійснення допиту свідка ОСОБА_10 головуючий вказав цьому свідку на можливість відповідати на мої запитання «не пам`ятаю». При цьому головуючий суддя не утруднював себе узгоджувати і уточнювати ті розбіжності показань цього свідка з показаннями потерпілої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 , які були виявлені під час судового засідання 11.12.2025, щодо проведення слідчих експериментів від 25.11.2024.

5. В судовому засіданні 17.02.2026 під час допиту у якості свідка слідчого Єрмолаєва суддя ОСОБА_6 вказував на психологічний тиск захисника на цього свідка, бо нібито не вправі запитувати у слідчого: чому він не виділив матеріалів адміністративного провадження для притягнення батьків неповнолітнього ОСОБА_12 до відповідальності за надання йому можливості керувати транспортним засобом мотоциклом без права керування будь-якими транспортними засобами.

6. При тому, що головуючий суддя ОСОБА_6 постійно, з насмішками в бік сторони захисту та з не зовсім доречними жартами вказував на певні запізнення прибуття в судові засідання чи навіть затягування судового процесу, в судовому засіданні 17.03.2026 сторона захисту, вчасно прибувши на засідання, більше сорока хвилин очікували початку слухання у цій справі, при цьому за вказівкою головуючого судді ОСОБА_6 прокурор та секретар в телефонному режимі допомагали потерпілій стороні подати заяву про подальший розгляд цієї справи за їх відсутності, що вчергове вказує на відкриту і неприховану прихильність головуючого судді ОСОБА_6 у цій справі саме до сторони обвинувачення.

7. Фактично не сприяючи стороні захисту у забезпеченні явки свідків сторони захисту, оскільки жодні повістки, про які я клопотав перед судом, свідкам не надсилались, головуючий суддя ОСОБА_6 неодноразово, аж до судового засідання 27.04.2026, коли захист забезпечив явку свідка ОСОБА_13 , публічно під час судового розгляду у присутності обвинуваченого ОСОБА_3 вказував на неналежність забезпечення надання правничої допомоги захисником, таким чином принижуючи честь та гідність адвоката перед клієнтом та спрямовуючи своє упередження ставлення на усунення захисника від захисту обвинуваченого, дозволяючи в період перерв між включеннями звукозапису ремарки, де підзахисний взяв такого адвоката.

8. В судовому засіданні 16.06.2026 завідома упередженість та заінтересованість головуючого судді ОСОБА_6 у результатах цього провадження досягла апогею і навіть себе не утруднюючи в аналізі мотивації клопотання сторони захисту, яке було вмотивоване у письмовій формі подане до суду з детальним описом необхідності призначення і проведення слідчого експерименту шляхом відтворення обстановки та обставин події ДТП, суддя ОСОБА_6 одним реченням відмовив у задоволенні цього клопотання, що дає усі підстави для заявлення і реального відведення судді ОСОБА_6 від головування у цій справі.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор у судовому засіданні заперечує проти задоволення відводу головуючого судді через безпідставність. Матеріали кримінального провадження були подані суду на час запланованого судового розгляду, який не відбувся, бо сторона захисту клопотала про відкладення судового розгляду. Головуючий суддя навпаки вказував, що протоколи допитів не досліджуються і сприймав показання безпосередньо. Усіх учасників до суду викликали повістками, в тому числі свідків. Потерпіла це неповнолітня дитина, допит якої був перерваний, бо стороні захисту не вийшло, а в подальшому коли допитував захист, то дитина не розуміла суті поставлених питань через використання формулювань, які і для дорослої людини без юридичної освіти були б складними. Дитина заплуталася і навіть розплакалася в кінці допиту, проведеного стороною захисту. Це не головуючий піднімав людей і питав про тиск, а реагував представник потерпілої і також вона як прокурор заперечувала. Будь-яких упереджених чи неетичних дій зі сторони головуючого не було. В цій справі вже проведено повний розгляд, наблизилися до стадії судових дебатів і сторона обвинувачення вважає, що сторона захисту заявила відвід лише з метою затягнути розгляд справи і досягти завершення строків притягнення до відповідальності.

3.Позиція представника неповнолітньої потерпілої.

Представник потерпілої просить розглядати заяву про відвід без участі потерпілої та її представника, а позицію по суті висловлено письмово і заперечують проти задоволення заяви про відвід, яка побудована переважно на суб`єктивній оцінці процесуальної поведінки судді, а не на доведенні обставин, передбачених п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України, просять відмовити в задоволенні необґрунтованої заяви про відвід головуючого судді. Значна частина доводів фактично зводиться до незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями головуючого та способом ведення судового розгляду, що саме по собі не є підставою для відводу.

Захисником не наведено жодної обставини, яка б свідчила про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи або існування інших об`єктивних підстав, що викликають сумнів у його неупередженості. У заяві фактично відсутні докази таких обставин. Натомість вона містить оцінку процесуальної діяльності суду та незгоду із процесуальними рішеннями головуючого.

Захист посилається на окремі процесуальні дії суду: уточнення запитань, відмову у клопотаннях, порядок допиту свідків, організацію судового розгляду, однак усі ці питання належать до процесуального керівництва судовим засіданням і можуть бути предметом оцінки суду апеляційної інстанції у разі ухвалення вироку, але не є підставами для відводу судді.

Посилання на практику Європейського суду з прав людини також є вибірковими та вирваними з фактичних обставин тих справ. У рішеннях ЄСПЛ, на які посилається захист, існували об`єктивно встановлені обставини, що ставили під сумнів безсторонність суду. У даному ж кримінальному провадженні таких обставин не наведено і не доведено.

Захисник неодноразово використовує формулювання "вважаю", "на моє переконання", "суддя прихильний", "фактично сформував обвинувальну позицію". Це є припущеннями, а не доказами. Жодного доказу того, що суддя має особисту зацікавленість у результаті справи або перебрав на себе функцію обвинувачення, суду не подано.

Крім того, окремі доводи стосуються подій, які відбувалися протягом майже року судового розгляду. Якщо сторона захисту вважала, що відповідні процесуальні дії порушують її права, вона мала передбачені законом способи процесуального реагування. Саме по собі накопичення незгоди із перебігом судового розгляду не трансформує такі обставини у підстави для відводу судді.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відвід не може використовуватись як спосіб оскарження процесуальних рішень суду або як інструмент заміни судді через незгоду сторони з ходом судового розгляду.

Щодо існуючих посилань на практику ЄСПЛ, то наведені рішення лише визначають загальні критерії безсторонності суду, але не доводять їх порушення саме у цій справі. Аналогія без встановлення тотожних фактичних обставин є необґрунтованою.

Щодо надсилання прокурором матеріалів справи суду, то навіть якщо така обставина мала місце, це саме по собі не свідчить про упередженість судді. Захист не довів, що суддя використав ці матеріали всупереч закону чи сформував наперед позицію щодо винуватості обвинуваченого.

Щодо втручання судді у допит свідків, то головуючий відповідно до КПК забезпечує належний порядок допиту, захищає неповнолітніх потерпілих від психологічного тиску та має право знімати некоректні або навідні питання. Це є виконанням процесуальних обов`язків суду, а не проявом упередженості.

Щодо відмов у клопотаннях процесуальне рішення суду не може бути підставою для його відводу. Закон передбачає інші механізми перевірки законності таких рішень. Суддя і так задовольнив близько 99 % поданих стороною захисту клопотань про допит численної кількості осіб у якості свідків, чиї показання не змінюють суті обвинувачення, що створило умови порушення розумних строків розгляду такої категорії справи. Стороною захисту було подано безпідставне клопотання про призначення слідчого експерименту за наслідками чого йому було відмовлено про те, це є єдиною причиною заявлення відводу.

Щодо припущень про прихильність суду до потерпілої, то заява не містить жодного об`єктивного доказу особистої зацікавленості судді, а лише суб`єктивне сприйняття сторони захисту. Потерпіла неодноразово ставала свідком перенесення розгляду справи через неявку обвинуваченого або його захисників, була допитана в процесі судового розгляду і в подальшому участі у розгляді справи не приймала, бо у всіх випадках коли з`являлась у судовий процес, ставала жертвою морального і психологічного тиску, що провокував і продовжував термін її моральним стражданням.

Щодо твердження про порушення принципу змагальності, то навпаки, матеріали заяви свідчать, що сторона захисту протягом усього судового розгляду реалізовувала свої процесуальні права: заявляла численні клопотання, допитувала свідків, подавала заперечення та користувалася всіма процесуальними гарантіями.

У сукупності наведені захистом доводи не свідчать про наявність об`єктивного сумніву в неупередженості судді, а лише відображають незгоду сторони захисту з порядком здійснення судового розгляду. Саме тому правові підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

4. Позиція головуючого судді в справі, якому заявлено відвід.

Головуючий суддя ОСОБА_6 просить розглянути подану заяву про відвід без його участі, вважає її необґрунтованою, оскільки наведені у ній доводи не відповідають дійсним обставинам справи:

1-2. Всі докази в кримінальному провадженні досліджувались виключно в судовому засіданні. Всі свідки у кримінальному провадженні допитувались в судовому засіданні.

3. Допит неповнолітньої ОСОБА_14 проводився з дотриманням вимог ст.354 КПК України, суд враховував заперечення осіб визначених ч.1 ст.354 КПК.

4-5. Допит свідків проводився з дотриманням вимог ст.352 КПК, зокрема уникаючи навідних запитань під час прямого допиту, та враховуючи протести сторін про зняття питань, що не відносилися до кримінального провадження.

6. Потерпіла в даній судовій справі користується правовою допомогою адвоката, який подавав відповідні клопотання, та не потребує консультацій секретаря судового засідання.

7. В процесі судового розгляду справи в судове засідання були викликані та допитані всі свідки, які були заявлені стороною захисту, без виключення.

8. Клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту було подане приблизно за місяць до судового засідання, тому не потребувало багато часу для аналізу у даному судовому засіданні.

Вважає, що подана заява про відвід пов`язана з незгодою з процесуальним рішенням суду.

5. Мотивована оцінка та висновки суду за результатами розгляду заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_6 .

Суд заслухав усіх учасників справи, дослідив матеріали кримінального провадження в чотирьох томах та прослухав записи судових засідань від 12.08.2205, 15.10.2025, 11.12.2025, 16.06.2026, а також усі дані, наявні по справі в підсистемі «Електронний суд» і в підсумку судом зроблено висновок, що підстав для задоволення цієї заяви немає.

Дійсно, згідно п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Проте, в цій справі не встановлено обставин, що викликають сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_6 , як немає будь-яких доказів і особистої зацікавленості судді, тому з точки зору стороннього об`єктивного спостерігача підстав сумніватися в об`єктивності головуючого судді немає.

При розгляді заяви про відвід суддя має доступ через систему документообігу суду лише до матеріалів заяви про відвід з кодом провадження «1-кс», а не в цілому до судової справи з кодом провадження «1-кп» і відповідно дані в основній статистичній картці жодним чином змінити не може при розгляді заяви про відвід, проте суддя має доступ до матеріалів загалом усієї справи через підсистему «Електронний суд». І це дало змогу з`ясувати, що захисник підключений до системи «Електронного суду» в основній справі та тому наявна відповідна відмітка в справі про розгляд заяви про відвід. Матеріали стороні захисту доставляються підсистемою «Електронного суду», в якому також наявні відеозаписи судових засідань, що фіксувалися системою ВКЗ і наявні відповідні протоколи системи ВКЗ. Це також означає, що всі документи через підсистему «Електронний суд» сторона захисту має змогу бачити, включно із тим наявні чи ні повістки про виклик до суду тих чи інших учасників. Також в цій справі суд додатково надав усі відеозаписи засідань, до яких мав доступ безпосередньо, оскільки матеріали судової справи в повному об`ємі були надані для вирішення заяви про відвід. Таким чином встановлено, що порушень прав сторони захисту через не підключення до системи «Електронний суд» в конкретній справі не було і відповідно адвокат має необхідний доступ до матеріалів, включно з інформацією по часу і способу надходження до суду й матеріалів кримінального провадження.

Щодо висловлених в заяві про відвід тверджень, то вони виявилися суб`єктивними та не відповідають встановленим обставинам в ході розгляду заяви. Суд зберігає нумерацію, що міститься саме в заяві про відвід для надання відповіді нижче на кожне поставлене питання:

За пунктами 1-2 щодо подачі доказів сторони обвинувачення.

Ст. 291 КПК України знаходиться в розділі ІІІ «Досудове розслідування» в главі 24 «Закінчення досудового розслідування» і відповідно п.3 ч.2 ст. 283 КПК України звернення прокурора до суду з обвинувальним актом визначається саме як форма завершення досудового розслідування. Останній абзац ч.4 ст. 291 КПК України в системному зв`язку з ч.1, 3 ст.291 КПК України визначає, що після завершення досудового розслідування суду подається лише обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був пред`явлений на досудовому розслідуванні та відповідні розписки, а надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. Тобто, в суд надходить лише відповідний обвинувальний акт із реєстром, але не докази по справі, після чого призначається підготовче судове засідання. І в цій справі так і було зроблено, бо 31.12.2024 до суду надійшов лише обвинувальний акт з відповідними додатками (а.с. 1-10 т.1).

Ухвалою від 02.01.2025 головуючим суддею ОСОБА_6 було призначено підготовче судове засідання на 14.01.2025, яке неодноразово відкладалося за клопотанням сторони захисту для реалізації ОСОБА_3 права на захист.

І ухвалою суду від 23.04.2025 справа була вже призначена до судового розгляду на 16.06.2025, а також зобов`язано уповноважений орган пробації подати суду до цієї дати досудову доповідь на обвинуваченого (а.с. 180 т.1). 23.05.2025 до суду надійшла необхідна досудова доповідь поштовим повідомленням про що свідчить відповідний поштовий конверт (а.с. 208 т.1), після чого до початку судового засідання 16.06.2025 саме через канцелярію суду прокурором подано матеріали кримінального провадження №12024181040000464 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК в 1 томі на 187 арк., про що свідчить штамп Дубенського міськрайонного суду про отримання саме 16.06.2026 на супровідному листі прокурора та відскановані і долучені до електронної справи цього дня матеріали кримінального провадження (а.с. 209 т.1). Водночас, судовий розгляд в призначений час 16.06.2026 не відбувся через неявку обвинуваченого ОСОБА_3 і судове засідання було відкладено на 12.08.2025, що зафіксовано в журналі судового засідання.

Таким чином, твердження сторони захисту, що суду заздалегідь поштою направили всі матеріали всупереч ст. 291 КПК України на невідповідному етапі на увагу не заслуговує. Матеріали кримінального провадження надійшли суду в час, призначений для судового розгляду, що не відбувся через неявку обвинуваченого, який є стороною захисту.

Крім того, всупереч твердженням сторони захисту, на переглянутих технічних записах судових засідань, що фіксувались під відео та звукозапис, головуючий суддя 12.08.2025 при визначенні порядку з`ясування обставин навпаки повідомив, що письмових доказів не бачив, тому вважає за необхідне почати саме з дослідження доказів, бо тоді зможе задати питання учасникам по суті. Крім того, при дослідженні письмових доказів протоколи допитів свідків суд не досліджував, а вказував: «Аркуш справи 26 це протокол допиту свідка досліджувати не будем». На жодному дослідженому судом записі головуючий суддя ОСОБА_6 не досліджував, не оголошував протоколи допитів будь-кого на досудовому розслідуванні, а й сприймав інформацію безпосередньо від допитаних осіб, як і не встановлено, що головуючий суддя при допиті осіб використовував протоколи допитів з етапу досудового розслідування.

Відповідні твердження сторони захисту в п.1-2 заяви про відвід не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

За пунктами 3-5 щодо процедури допиту осіб.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Потерпіла в цій справі є дитиною, якій під час подій було лише 16 років. Під час допиту в суді, який було раптово перервано і розділено на два судових засідання 15.10.2025 та 11.12.2025, вона також була неповнолітньою, яка допитувалась судом згідно ст. 354 КПК України. Так, допит неповнолітньої потерпілої було раптово перервано 15.10.2025 , бо з дистанційного зв`язку зник захисник, який клопотав про це засідання за допомогою ВКЗ і відповідно ніс ризик технічної несправності. Головуючий суддя повідомив, що можливо зникло світло і судове засідання було перенесено на 11.12.2025, куди потерпіла повторно змушена була з`явитися і сторона захисту вже в повному складі перебувала в приміщенні суду.

Цей допит був складним, дитина не розуміла частини запитань, сформульованих стороною захисту за допомогою професійної юридичної лексики, нервувала, необхідність повернення до травмуючи спогадів очевидно були стресовим фактором і головуючий суддя, виконуючий обов`язок контролю ходу судового розгляду, намагався з`ясувати чи розуміє дитина, що відбувається і спростити понятійний апарат. Будь-якого упередженого ставлення до сторони захисту не фіксувалося, хоча зі сторони окремих учасників відбувалися недоречні в цій ситуації присутності дитини з`ясування обставин і аналіз тих чи інших недоліків, що загострювали складність процесу.

Проте, в розрізі цієї заяви про відвід має значення те, що твердження захисту в п.3 не знайшли свого підтвердження, адже на технічних записах релевантного судового засіданні від 11.12.2025 зафіксовано, що це не головуючий суддя піднімав учасників і з`ясовував наявність чи відсутність тиску зі сторони захисту під час проведення допиту потерпілої, а протестували інші учасники.

Так, першим із протестом відреагував на неодноразові питання сторони захисту по слідчому експерименту-експериментах, як формулював захист «На скількох слідчих експериментах була?», саме представник потерпілої, вказавши, потерпіла неповнолітня і може не орієнтуватися у слідчих діях. Також звернулася прокурор із протестом, що в залі присутній психолог і він може надати оцінку чи може неповнолітня відповідати на такі питання. Крім того, з протестом звертався до головуючого судді і представник органу опіки та піклування вказавши,що під час допиту дитині стороною захисту ставляться питання використовуючи поняття, які в силу віку та відсутності юридичної підготовки вона не розуміє.

Захисту дали можливість продовжувати, але оскільки дійсно вживались юридичні терміни, головуючий суддя уточнював рівень розуміння і перекладав доступніше, з чим не завжди був згідний захист. Наприклад, при допиті потерпілої адвокат зачитав протоколи та поставив питання чи був спільний слідчий експеримент, на що потерпіла відреагувала: «Я ж відповіла, не було», а захист вказав, що хоче з`ясувати логіку обвинувачення та знову поставив питання: «Ви були присутні на слідчому експерименті ОСОБА_15 ?» Вона сказала «Я відповіла» і перед тим відповідала, що не була. Саме прокурор заперечував проти повторних питань, але суд їх не знімав, а давав можливість стороні захисту їх ставити, і сама потерпіла просила їх повторити, а також зверталася до головуючого судді з переживаннями, що не пам`ятає чи не розуміє, що хочуть, який їй на доступній мові пояснював, що це нормально і якщо не пам`ятає, то так можна й відповідати. Суд уточнював чи знає вона що таке протокол слідчого експерименту в розрізі питань захисту і дитина відповідала, що ні, суд з`ясовував чи розуміє хто такі поняті, бо саме так формулювались питання через складний понятійний апарат для дитини-не юриста. Зрештою, це закінчилося негативною емоційною реакцією потерпілої і констатацією сторони захисту, що питань більше немає.

Процедура допиту була складна, проте всі учасники могли поставити потерпілій питання, які і як вважали за необхідне, а потерпіла не відмовлялася на них відповідати і жодного разу головуючий суддя не звернувся з власної ініціативи до інших учасників з питаннями є чи немає тиску на потерпілу, а реагував на заперечення осіб, уповноважених це робити в процесі.

Допит свідків проводився з дотриманням вимог ст.352 КПК України, за ч.3 якої в тому числі суд зобов`язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу…, не допустити порушення правил допиту.

За пунктом 6 щодо сприяння потерпілій і можливої неетичної поведінки.

Хто є стороною кримінального провадження, визначено в п.19 ч.1 ст. 3 КПК України, і, зокрема з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом. Отже, потерпілий з представниками в кримінальних провадженнях є стороною обвинувачення не завжди автоматично, а лише в випадках, встановлених КПК України. І коли мова йде про публічне обвинувачення, то такий випадок визначено цим Кодексом, а саме: ст. 340 КПК України - якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення, після чого головуючий роз`яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді, а якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду. Тому відповідно ч.4 ст. 340 КПК України потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.

Тому за наявності прокурора, який не відмовився від обвинувачення, стороною обвинувачення є лише прокурор, а потерпілий з представниками відноситься до учасників судового провадження, про що прямо вказано в п. 26 ч.1 ст. 3 КПК України. де диференційовано сторону обвинувачення і потерпілого, а саме: учасники судового провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Сторона захисту обґрунтовує скаргу про відвід головуючого судді й твердженнями про прихильність до сторони обвинувачення, але в обґрунтування скарги по суті зі стороною обвинувачення ототожнює потерпілу з її представником, які в ці справі не є стороною обвинувачення.

В результаті дослідження усіх матеріалів судового провадження, включно з переглянутими відеозаписами засідань, не встановлено будь-яких насмішок в адресу сторони захисту з боку головуючого судді, як і будь-яких об`єктивних даних про поза процесуальну поведінку головуючого судді з потерпілою чи її представником. Обов`язок організувати судове засідання і доповісти про наявність учасників чи надходження клопотань проводити судове засідання без їх участі відноситься до компетенції секретаря судового засідання, якому відвід не було заявлено і доказів спілкування, що виходить за межі необхідності організувати судове засідання, - матеріали справи також не містять.

Як немає будь-яких доказів у справі, що головуючий діяв упереджено через потерпілу, натомість судом неодноразово задоволено чисельні клопотання сторони захисту. Водночас, зауважується, що інтереси потерпілої презентує поряд із законним представником і фаховий адвокат представник потерпілої, який практикує в кримінальних провадженнях і від імені якого подаються необхідні заяви, включно і під час розгляду цієї заяви про відвід.

За пунктом 7 щодо не виклику в судові засідання свідків захисту, на відміну від свідків обвинувачення.

Твердження сторони захисту, що суд не викликав свідків захисту ОСОБА_7 , ОСОБА_8 спростоване дослідженими матеріалами справи і відповідно не заслуговує на увагу.

Так, свідок ОСОБА_7 викликалася до суду на 26.12.2025, 09.02.2026, 17.02.2026, 17.03.2026, 23.03.2026., 27.04.2026 і навіть 11.02.2026 отримала судову повістку особисто, про що свідчить рекомендоване повідомлення, тобто точно знала, що її викликають до суду, однак не з`явилася без пояснення причин, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 75, 91-92, 106, 126, 133, 151, 154, 162-163, 180, 192, 204-205 т.2). Її допит відбувся 27.04.2026.

Свідок ОСОБА_16 викликався до суду на 19.11.2025, 11.12.2025, 26.12.2025, 09.02.2026, 17.02.2026, 17.03.2026 аналогічно усіма можливими способами, втому числі поштою і навіть отримав судову повістку на 19.11.2025, 26.12.2025 однак не з`явився до суду без пояснення причин, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 24, 30-31, 44, 47-48, 81 86-87, 109, 127, 155, 156, 158-159 т.2). За частиною поштових повідомлень адресат був відсутній за місцем проживання і перебував за кордоном. Його допит відбувся 17.03.2026.

Отже, свідків сторони захисту суд викликав до суду 6 разів, в тому числі неодноразово надсилавши судові повістки за їх адресами проживання і всіма доступними контактними даними.

За пунктом 8 щодо незгоди з процесуальним рішенням головуючого судді.

Згідно ч.4-5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Сторона захисту заявила відвід, обґрунтовуючи його по суті подіями, починаючи від 12.08.2025 і до 16.06.2026 включно. Однак, підстави для відводу за їх наявності не можуть накопичуватися,а за загальним правилом відвід повинен бути мотивованим і після початку судового розгляду заявленим після того, як підстава про відвід стала відома, але не через майже рік тривалості. Сторона захисту стверджує, що відвід не спричинений незгодою з процесуальним рішенням і одночасно ж при розгляді заяви про відвід вказує, що було вирішено заявити про відвід саме після відмови головуючого судді в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту, що є взаємовиключним і це підтверджується матеріалами справи.

Сторона захисту не зверталася із заявою про відвід ні 12.08.2025, ні 15.10.2025, ні 11.12.2025, ні в подальшому аж до відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту 16.06.2026, що й є заявленою підставою для відводу в розумінні ст. 80 КПК України, на яку сторона захисту відреагувала невідкладно, тобто одразу після того як про неї стало відомо після початку судового розгляду.

Суд зауважує, що незгода з прийнятим процесуальним рішенням 16.06.2026 може бути викладена у апеляційній скарзі, але вона не є підставою для відводу головуючого судді. Аналогічно якщо сторона захисту вважає, що наявні не усунені прогалини в допиті свідків чи суперечності в показаннях, вона вправі клопотати про повторний чи одночасний їх допит згідно ч.14-15 ст. 352 КПК України перед головуючим суддею, але незгода з процедурою допиту чи незадоволенням клопотання не є підставою для відводу головуючого судді.

Загальний висновок.

Перевіривши аргументи сторони захисту, суд не встановив обставин, які в розумінні ст. 75 КПК могли бути розцінені з точки зору об`єктивного стороннього спостерігача як упередженість головуючого судді. Відповідно зроблено висновок, що заява захисника про відвід головуючого судді ОСОБА_6 безпідставна та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 22, 75, 80-81 КПК України,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_6 в кримінальному провадження №12024181040000464 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20.07.2026 в зв`язку з надмірним робочим навантаженням і відповідно зайнятістю в інших процесах.

Суддя: ОСОБА_1